Рішення № 33121381, 21.08.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/4908/13-ц

Провадження № 2/265/1968/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Козлова Д. О.,

при секретарі Скоробогатько Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за використану електроенергію, посилаючись на те, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3, фактично користуючись електроенергію не вносила плату у належному розмірі за надані послуги. Внаслідок несвоєчасної оплати за надані послуги по електропостачанню у відповідача утворилась заборгованість за спожиту електроенергію в загальному розмірі 3128,79 грн. Відповідачка у добровільному порядку суму боргу не сплачує, у зв'язку із чим представник позивача був вимушений звернутись до суду.

Під час розгляду справи представником позивача було змінено позовні вимоги, за якими ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» просив суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 3128,79 грн. разом із судовими витратами.

У судовому засіданні представник позивача, що діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд задовольнити позов у повному обсязі, стягнувши з відповідачів солідарно суму заборгованості за спожиту електроенергію та витрати по сплаті судового збору. Додавала, що оскільки за спірний період ОСОБА_1 мешкала у АДРЕСА_3, то нарівні із власником, ОСОБА_2, повинна нести відповідальність за наявний борг з електроенергії. При цьому клопотала про поновлення строку позовної давності, вказуючи, що позивач не мав інформації щодо фактичних користувачів електричної енергії за вказааною адресою, тому не міг у передбачені законом строки захисти свої порушені права. До того ж суду подавалась раніше заява позивачем про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідача. Зауважила, що платежі проведені відповідачами 15 травня 2013 року та 19 червня 2013 року не можуть братися до уваги, бо ці оплати не торкаються періоду, за яким розглядається в суді спір.

За наданими суду письмовими поясненнями, представник позивача вказувала, що розрахунок заборгованості відповідачів був проведений у відповідності до даних особового рахунку № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_3. У вказаному рахунку відображуються усі платежі, проведені споживачами. Вказувала, що інформація щодо показників лічильника вноситься до електронної бази відповідно до відомостей контрольного знімання показників з лічильника, що формуються на паперових носіях та затверджуються споживачами. Так 15 червня 2010 року та 12 квітня 2013 року за підписом споживача були зафіксовані показники приладу обліку електроенергії. За вказаний період було спожито електроенергію в розмірі 1396,31 грн., а сплачено в сумі 409,35 грн., тому борг за вказаний період складає 986,96 грн.

Відповідачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнаючи заявлені позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» частково, просили суд застосувати положення позовної давності до вимог позивача, оскільки до теперішнього часу претензій до них не було з боку представників «Донецькобленерго», вони справна сплачували за електроенергію. На підставі вказаного вимоги позивача, заявлені у межах позовної давності, визнають, хоча вказували, що за їхніми розрахунками сума є меншою ніж заявлені у цей період згідно розрахунку позивача 986,96 грн. Додавали, що власником квартири АДРЕСА_3 з 1996 року була ОСОБА_2 на підставі договору дарування квартири. При цьому ОСОБА_1 вказувала, що у спірній квартирі вона мешкала з 2004 року по травень 2013 року, коли квартиру було продано. Також відповідачі пояснювали, що сплачували за показниками приладу обліку, так як їм казали співробітники позивача, спочатку за 4-хзназними показами, потім - за 5-изначними. На підставі переліченого просили суд відмовити позивачу в задоволені вимог, що виходять за межи позовної давності за цим спором.

Заслухавши пояснення сторін, що з'явились, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

З договору купівлі-продажу квартири від 4 травня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, реєстр № 926, вбачається, що власником кв. АДРЕСА_3 24 травня 2013 року стала ОСОБА_4, що також підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому колишнім власником вказаної квартири була ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 16 лютого 1996 року.

Як вбачається з довідки за особовим рахунком № НОМЕР_3, наданим ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», який відкритий на АДРЕСА_3, то станом на 12 квітня 2013 року загальна заборгованість відповідачів складає 3128,79 грн., що також підтверджується розрахунками за вказаним особовим рахунком. Згідно наданого розрахунку також вбачається, що за період з 16 червня 2010 року по 12 квітня 2013 року борг споживачів становить 986,96 грн.

При цьому з вказаної довідки, складеної за електронною базою даних, вбачається, що особовий рахунок рахується за ОСОБА_5, однак з роздруківки розрахунків побутових абонентів, наданих позивачем, вбачається, що особовий рахунок № НОМЕР_3 залишається оформленим на ОСОБА_6.

Відповідно ст. ст. 67, 68 ЖК України власники та наймачі квартир зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Згідно п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 споживач електроенергії зобов'язаний оплачувати спожиту електроенегрію та здійснювати платежі відповідно до умов договору та правил користування електричною енергією, вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

Факт споживання електроенергії був визнаний при розгляді справи в судовому засіданні відповідачами, тому не підлягає доказуванню.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується надати послугу, яка споживається у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а інша сторона зобов'язується сплатити виконавцю дану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 25 Закону України «Про електроенергетику» споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією.

Відповідно до п. 3 «Правил користування електричною енергією для населення» споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Договір про користування електричною енергією вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

Таким чином у судовому засіданні було встановлено фактичне перебування сторін у договірних відносинах, оскільки хоча відповідачам надавалися послуги з електропостачання без укладення договору про надання послуг, обов'язок укладення якого, натомість, покладено на споживачів-відповідачів, однак які фактично отримували послуги з електропостачання, сплачуючи їх, тому вступили тим самим у договірні відносини із ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», та не відмовились від отримуваних послуг.

Згідно до копії контрольних знімань показань приладів обліку, зафіксованих у журналах, вбачається наявність підпису споживачів електроенергії під показниками приладу обліку 29105 - 12 квітня 2013 року та 23960 - 15 червня 2010 року, за адресою: АДРЕСА_3. При цьому в судовому засіданні відповідачами не заперечувались вказані показники їх приладу обліку на момент контрольних знімань.

Суд зауважує, що вказані показники приладу обліку були відображені у довідці ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», за якою були зроблені розрахунки наявного станом на 12 квітня 2013 року боргу відповідачів.

При цьому суд відхиляє доводи відповідачів, що сума боргу за період з 16 червня 2010 року по 12 квітня 2013 року повинна становили меншу суму, оскільки перевіривши копії квитанцій, наданих відповідачами, суд пересвідчився, що усі їх платежі за цей період пройшли по електронній базі даних та були включені у вказану довідку.

До того ж з копій квитанцій вбачається, що споживачами сплачувались платежі за такими показниками приладу обліку, що суд не може їх визнати обґрунтованими, бо відповідачами сплачувались показники непослідовні, а також періодично то 5-изначні, то 4-хзначні. При цьому належних доводів обґрунтованості саме таких показників відповідачами суду не було надано.

Враховуючи перелічене суд бере за основу розрахунок, наданий позивачем, що підтверджується відповідною довідкою станом на 12 квітня 2013 року.

На підставі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ст. 264 ЦК України позовна давність переривається при пред'явленні особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач.

Надана представниками позивача суду копія ухвали про скасування судового наказу від 23 серпня 2012 року про стягненням із ОСОБА_5 на користь позивача заборгованості за електроенергією в сумі 2803,45 грн. за адресою: АДРЕСА_3, судом не може бути взята до уваги, бо суду не було надано відомостей про період, заявлений за відповідною заявою представниками «Донецькобленерго» до стягнення з ОСОБА_5 щодо боргу за електроенергією.

При цьому з огляду на норми Цивільного кодексу України позовна давність переривається при пред'явленні особою позову до відповідача, а не шляхом подання до суду заяви про видачу судового наказу. Тому суд не приймає ці доводи представника позивача, як підставу для переривання перебігу строку позовної давності за вказаним спором, бо наказне провадження не є позовним провадженням.

Також суд відхиляє посилання представника ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутись до суду за захистом свого порушеного права, бо жодних доказів цьому розглядом справи не було винайдено.

Таким чином в судовому засіданні було встановлено відсутність доказів переривання позовної давності, тому посилання представника позивача на обґрунтування вимог в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми загальної позовної давності, враховуючи, що з відповідним клопотанням звернулись відповідачі, то строк позовної давності за наявним спором становить три роки, а вимоги, які підлягають вирішенню по суті вміщуються у період з 16 червня 2010 року по 12 квітня 2013 року, за який утворилась заборгованість у споживачів електроенергії в сумі 986,96 грн.

На підставі цього позовні вимоги підлягають задоволенню в межах позовної давності, тому враховуючи, що суд встановив вірність розрахунків наданих представниками відповідача, то вважає на підставі викладеного необхідним відмовити у задоволенні заявлених вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в сумі 2141,83 грн., яка стосується періоду, що виходить за межі позовної давності за цим спором.

За положеннями ст. 156 Житлового кодексу України члени сім'ї власника жилої квартири, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири. При цьому повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню квартири.

З огляду на перелічені норми, незважаючи, що власником квартири АДРЕСА_3 у спірний період була ОСОБА_2, нести відповідальність за наявність боргу з електроенергії за вказаною адресою повинні солідарно обидва відповідача, бо ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1, яка як член родини власника мешкала у цій квартирі, користуючись також послугами з електропостачання, вносячи плату за спожиту електроенергію. Вказані обставини були підтвердженні відповідачами при розгляді справи.

Оскільки за період позовної давності у відповідачів утворилась заборгованість в сумі 986,96 грн., що було підтверджено у судовому засіданні належними доказами, то суд прийшов до висновку про необхідність стягнення зазначеної суми солідарно з відповідачів на користь позивача.

З урахуванням положень ст. 88 ЦПК України з відповідачів в рівних частках підлягає стягненню сума витрат по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн. на користь позивача.

На підставі ст. ст. 64, 67 ЖК України, ст. ст. 3, 11, 15, 16, 256, 267, 509, 526, 530, 627 ЦК України, Правил користування електричною енергією для населення, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, яка зареєстрована АДРЕСА_2, та з ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_2, яка зареєстрована АДРЕСА_1, на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на р/р 260323041560 в філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 00131268, заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 986,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на р/р 260091242 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, ЄДРПОУ 00131268, витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн. в рівних частках, по 114,70 грн. з кожної.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а учасниками процесу, що не були присутні при проголошенні, - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя