Рішення № 33121356, 14.08.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6045/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Гагут Л.І.,

при секретарі - Вакал Н.А,

за участю: позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Підприємство Бердянська вправна колонія №77» управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги в зв'язку з припиненням трудового договору, моральної шкоди та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Бердянського міськрайонного суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 29.10.2012 року наказом № 297 о/с був призначений на посаду головного інженера ДП «Підприємство Бердянська вправна колонія №77» управління ДПтС України в Запорізькій області. Відповідач свої зобов'язання щодо виплати заробітної плати за березень, квітень, травень 2013 року не виконував в зв'язку з чим 17.05.2013 року він подав заяву про звільнення за ч.3 ст.38 КЗпП за власним бажанням з 20.05.2013 року. Наказом № 114 о/с від 20.05.2013 року, в зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю (затримка у виплаті заробітної плати понад два місяці) його було звільнено з роботи за ст. 38 п.3 КЗпП України. На час звільнення з ним не проведено остаточний розрахунок, заборгованість відповідача із заробітної плати складає 5483,87 грн., також при звільненні йому не сплачена компенсація за невикористані 13 днів щорічної відпустки у сумі 1422,12 грн. (19472,05 грн. заробітної плати отриманої за відпрацьований час з 01.11.2012 року по 30.04.2013 року : 178 календарних днів у відпрацьованому періоді х 13 календарних днів невикористаної відпустки), які він просить стягнути з відповідача. Крім того, оскільки припинення трудового договору відбулося внаслідок порушення відповідачем законодавства про працю, вважає, що відповідно до ст. 44 КЗпП України, йому належить вихідна допомога у розмірі 9535,68 грн. (заробітна плата за березень та квітень 2013 року : 42 робочих днів у березні та квітні 2013 року х 21 (середньомісячна кількість робочих днів) х 3 місяці). Також на думку позивача відповідач повинен відшкодувати йому спричинену моральну шкоду, яка полягає в моральних страждань пов'язаних з втратою віри у загальну справедливість, втратою можливості здійснити заплановані покупки (продукти харчування, одяг, побутову техніку та інше), втратою можливості забезпечувати своїх неповнолітніх дітей. Внаслідок цього у протягом тривалого часу у нього відбувався нервовий стрес, сильні головні болі та суттєве погіршення самопочуття. Протиправні дії адміністрації відповідача вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, які відобразилися в тому, що він вимушений був неодноразово звертатися до своїх друзів та знайомих з проханням отримання в борг певних грошових сум, необхідних для підтримання нормальних життєвих зв'язків. Свої моральні страждання позивач оцінює в 2000 грн. Посилаючись на ст.ст. 44, 83, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, просить стягнути з відповідача вищенаведені суми, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 9081,60 грн. (151,36 грн. х 60 робочих днів, за період часу з 21.05.2013 року по 14.08.2013 ріку).

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали посилаючись на обставини викладені в ньому. Додатково суду пояснили, що усі наведені в позові розрахунки здійснені відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року та з урахуванням рекомендацій викладених в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 24.06.2011 № 208/13/116-11. Просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача ДП «Підприємство Бердянська вправна колонія №77» управління ДПтС України в Запорізькій області - Семенченко В.А. та Расторгуєв Г.Г. в судове засідання не з'явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України (а.с.33, 36). Семенченко В.А. подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.37).

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про оплату праці», ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується робітнику регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчену періоду, за який здійснюється виплата

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Статтею 44 КЗпП України передбачено, що у разі припинення трудового договору, зокрема внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39), працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Згідно ст.83 КЗпП України, ст.24 ЗУ «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Листом Міністерства праці та соціальної політики України від 24.06.2011 № 208/13/116-11 роз'яснено, що кількість днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівникові, має розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним року.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, належних йому від підприємства, проводиться у день звільнення.

Згідно вимог ст. 117 КЗпП України, частина 1 якої передбачає відповідальність працедавця за затримку розрахунку при звільненні працівника, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа,організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом №297 о/с від 29.10.2012 року було призначено на посаду головного інженера ДП «Підприємство Бердянська вправна колонія №77» управління ДПтС України в Запорізькій області, та з 20.05.2013 року звільнено за власним бажанням через невиконання власником законодавства про працю (п.3 ст. 38 КЗпП України), що підтверджується світлокопіями трудової книжки, наказу №297 о/с «Про призначення», наказу №114 о/с «Про звільнення» (а.с.4-7).

Згідно розрахункових листків ОСОБА_1, виданих за його заявою відповідачем супровідним листом №8/8-3827 від 21.06.2013 року, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, заборгованість підприємства із виплати позивачу заробітної плати за період часу з березня 2013 року по травень 2013 року включно становить 5483,87 грн., без утримання на підприємстві податку на прибуток і інших обов'язкових платежів (а.с.9).

Довідку №8/8-4416 від 22.07.2013 року суд до уваги не бере, оскільки вона оформлена не належним чином (відсутній підпис начальника ВК №77 та печатка) та не містить усю витребувану інформацію (30).

Враховуючи, що позивачу не виплачена заробітна плата в строки, передбачені законодавством, чим порушені його конституційні права на оплату праці, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми нарахованої але не виплаченої заробітної плати за період часу з березня 2013 року по травень 2013 року включно в розмірі 5483,87 грн. задовольнити.

Також задоволенню підлягають вимоги про стягнення на користь позивача компенсації за невикористану відпустку у розмірі 1422,12 грн., вихідної допомоги в зв'язку з припиненням трудового договору внаслідок порушення власником законодавства про працю у розмірі 9535,68 грн. Вказані суми належать позивачу при звільненні і наведені у позові розрахунки, здійснені відповідно до п.п.2, 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, на думку суду є вірними (а.с.1-3).

Також з позовної заяви та письмових доказів вбачається, що на день звільнення - 20.05.2013 року, і по теперішній час в порушення вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України, з позивачем не проведено кінцевий розрахунок із заробітної платі та інших платежів які виплачуються із фонду оплати праці, тому він просить стягнути з відповідача на його користь суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судом рішення в сумі 9081,60 грн.

Суд вважає, що вказана сума, розрахована позивачем відповідно до п.п.2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, правильно, шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді.

Затримка розрахунку становить 60 робочих днів за період з 21.05.2013 року по 14.08.2013 року включно. Середньоденна заробітна плата складає 151,36 грн. (заробітна плата за березень та квітень 2013 року = 6357,03 грн. : 42 робочі дні у березні та квітні 2013 року). Тому середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні становить суму 9081,60 грн. (151,36 грн. х 60 днів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги трудового законодавства щодо строків проведення остаточного розрахунку відповідачем були порушені, отже позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2000 грн. у відшкодування спричиненої йому моральної шкоди, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами того, що порушення його законних прав з боку відповідача привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і необхідності додання ним додаткових зусиль для організації свого життя, тому суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаної частини позовних вимог треба відмовити

Враховуючи, що позивач згідно п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору (275,23 грн.), він на підставі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню в доход держави з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 255,23 грн., судовий збір в іншій частині в сумі 20 грн. компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57-62, 64, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 47, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Бердянська вправна колонія №77» управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, ідентифікаційний код:08680081, місцезнаходження: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Осипенко, Бердянського району, Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 5483,87 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1422,12 грн., вихідну допомогу в зв'язку з припиненням трудового договору внаслідок порушення власником законодавства про працю у розмірі 9535,68 грн. Виплату вказаних сум провести за вирахуванням на підприємстві податку на прибуток і інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Бердянська вправна колонія №77» управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, ідентифікаційний код:08680081, місцезнаходження: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Осипенко, Бердянського району, Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 21.05.2013 року по 14.08.2013 року в сумі 9081,60 грн. Виплату середньої заробітної плати провести за вирахуванням на підприємстві податку на прибуток і інших обов'язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Бердянська вправна колонія №77» управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, в доход держави судовий збір в сумі 255,23 грн., судовий збір в сумі 20 грн. компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Суддя: Л. І. Гагут