ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" червня 2013 р.Справа № 922/1862/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Яровому А.С.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТХ", м. Харків про стягнення 723 691,96 грн. за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТХ" (відповідача) заборгованість в розмірі 491 741,36 грн., з яких: основний борг в розмірі 478 755,94 грн., пеня в розмірі 10 821,19 грн. та 3% річних в розмірі 2 164,23 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №3491 від 24.06.2011 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 9 834,83 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2013 р. було задоволено клопотання позивача про розгляд справи по суті за наявними в ній матеріалами без участі представника позивача.
Представник відповідача у судові засідання 04.06.2013 р., 18.06.2013 р. та 25.06.2013 р. не з'явився, витребуваних судом документів до суду не надав.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
24.06.2011 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №3491 (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити гусеничний екскаватор JCB JS240LC, виробництва фірми JCB-Англія, в подальшому "Обладнання", загальною вартістю 1 383 281,64 грн., в тому числі ПДВ - 230 546,94 грн., що еквівалентно 108 600,00 GBP. Вказана сума договору розрахована по офіційному курсу GBP по відношенню до української гривні, встановленому НБУ на дату підписання цього договору, а саме: 1 GBP дорівнює 12,7374 грн. і підлягає змінам на випадок зміни курсу GBP по відношенню до української гривні. Сума проведених платежів змінам не підлягає, у разі зміни курсу GBP.
В п.1.2. договору постачальник зобов'язався поставити обладнання у відповідності зі Специфікацією, що є Додатком №1 до договору і складає його невід'ємну частину.
Згідно з п.2.2. договору постачальник здійснює постачання обладнання на умовах DDP - склад покупця м. Харків.
Відповідно до п.2.2.2. постачальник здійснює поставку обладнання протягом 3 (трьох) банківських днів після виконання покупцем п.3.1.1. даного договору та при умові надання покупцем довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей.
Згідно з п.2.3. договору датою поставки обладнання встановлено дату, вказану на видатковій (товарно-транспортній накладній) (п.2.3. договору).
Порядок здійснення розрахунків визначено в розділі 3 договору.
Відповідно до п.3.1. договору відповідач зобов'язався здійснити оплату в такий спосіб:
- не пізніше 30.06.2011 р. - 4000 000,00 грн., що складає еквівалент 31 403,38 GBP;
- не пізніше 30.07.2011 р. - 245 820,41 грн., що складає еквівалент 19 299,10 GBP;
- не пізніше 30.08.2011 р. - 245 820,41 грн., що складає еквівалент 19 299,10 GBP;
- не пізніше 30.09.2011 р. - 245 820,41 грн., що складає еквівалент 19 299,10 GBP;
- не пізніше 30.10.2011 р. - 245 820,41 грн., що складає еквівалент 19 299,10 GBP.
Право власності на Обладнання переходить до покупця після повної 100% оплати товару.
Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, передбачених п.3.1.1.-3.1.5. даного договору, покупець виплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення. Пеня нараховується та сплачується за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, просить суд стягнути з останнього основний борг в розмірі 478 755,94 грн., пеню в розмірі 10 821,19 грн. та 3% річних в розмірі 2 164,23 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Як вбачається з наданих позивачем матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу обладнання за видатковою накладною № КМ-0001645 від 29.06.2011 р. (а.с.16) загальною вартістю 1 383 281,64 грн. Відповідач обладнання прийняв на підставі довіреності на отримання цінностей №547672 від 25.06.2011 р. (а.с.17) за відповідним актом №КМ-0001645 приймання-передачі обладнання (а.с.18).
Таким чином, судом встановлено, що датою поставки обладнання є 29.06.2011року, а датою здійснення остаточного розрахунку - 30.10.2011 р.
Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем обладнання виконав не в повному обсязі, здійснивши часткову оплату в розмірі 912 281,64 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.19-37).
Отже, судом встановлено, що залишок заборгованості, несплаченої відповідачем на користь позивача за договором поставки №3491 від 24.06.2011 р., складає 478755,94 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказані обставини і те, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості в розмірі 478 755,94 грн. у встановлений договором строк, суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність нарахування пред'явлених позивачем до стягнення 3% річних в розмірі 2 164,23 грн. за період з 07.02.2013 р. по 02.04.2013 р. вважає, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині також є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 10 821,19 грн. за період з 07.02.2013 р. по 02.04.2013 р.
Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.2. договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, передбачених п.3.1.1.-3.1.5. даного договору, покупець виплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення. Пеня нараховується та сплачується за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за угодою сторін.
Суд вважає, що умова договору про оплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
З наведених вище норм закону та пунктів 3.1.11. - 3.1.5., 4.2. договору вбачається, що датою виконання зобов'язання відповідачем є 30.10.2011 року, відтак вірним періодом, за який позивач мав право нарахувати відповідачеві пеню, є період часу з 31.10.2011 року по 01.05.2012 року. Натомість, позивач безпідставно нарахував відповідачеві пеню за період з 07.02.2013 р. по 02.04.2013 р.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про те, що позивачем при розрахунку пені не були враховані приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, у зв'язку з чим у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 07.02.2013р. по 02.04.2013 р. в розмірі 10 821,19 грн. слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 216, 230, 232 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 624, 625, 692 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32-33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТХ" (61019, м. Харків, пр. Ілліча, 118, к. 909, п/р 26009301597 в 1-й Харківській філії ПАТ "АКБ "Базіс" м. Харків, МФО 351599, код ЄДРПОУ 30988866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А, п/р 26006962496870 в відділенні ПАТ ПУМБ "РЦ в м. Київ", МФО 334851, код ЄДРПОУ 32828388) основний борг в розмірі 478 755,94 грн., 3% річних в розмірі 2 164,23 грн. та 9 618,41 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 27.06.2013 р.
Суддя Макаренко О.В.
Судове рішення № 33118268, Господарський суд Харківської області було прийнято 25.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/1862/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: