Рішення № 33118231, 20.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 р. Справа № 914/2645/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко ХХІ плюс», с. Панівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми», с. Давидів Пустомитівського району Львівської області

про: стягнення 1136836,49 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу шроту соєвого № 08/02-2013 від 08.02.2013 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Гуменюк О.М. (довіреність № 125 від 29.07.2013 року)

від відповідача: Могильницький А.М. (довіреність б/н від 31.12.2012 року)

Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 20.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко ХХІ плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» про стягнення 1136836,49 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу шроту соєвого № 08/02-2013 від 08.02.2013 року.

Ухвалою суду від 11.07.2013 року розгляд заяви призначено на 06.08.2013 року. Ухвалою суду від 06.08.2013 року розгляд справи відкладено на 20.08.2013 року.

20.08.2013 року представником позивача через канцелярію суду подано уточнення за вх.№33942/13 до позовної заяви, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 059 990,00 грн. заборгованості за Договором та 13 197,37 грн. 3 % річних, оскільки відповідачем за час розгляду судом справи відбулось часткове погашення заборгованості за Договором № 08/02-2013 від 08.02.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу Шроту соєвого № 08/02-2013 від 08.02.2013 року, внаслідок чого з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 073 187,37 грн., з яких: 1 059 990,00 грн. - основний борг, 13 197,37 грн. - 3 % річних.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за Договором визнав, в частині стягнення 3 % річних заперечив частково з підстав, наведених у поданому 20.08.2013 року через канцелярію суду відзиві за вх.№33940/13 на позовну заяву. На підтвердження часткового погашення заборгованості долучив до матеріалів справи копії платіжних доручень № 2111 від 31.07.2013 року на суму 30 000,00 грн., № 2124 від 09.08.2013 року на суму 10 000,00 грн. та № 2236 від 19.08.2013 року на суму 26 122,00 грн. Просив суд розстрочити виконання рішення на п'ять календарних місяців рівними частинами у зв'язку із скрутним фінансовим становищем. Зокрема, на підтвердження зазначеного долучив до справи довідку головного бухгалтера ТзОВ «Агролайф корми» Герон А.М., згідно якої станом на 19.08.2013 року дебіторська заборгованість ТзОВ «Агролайф корми» становить 15 868 450,07 грн. Згідно тверджень представника відповідача, ТзОВ «Агролайф корми» зможе погасити наявну заборгованість в процесі розрахунку із ним дебіторів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

08.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко ХХІ плюс» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу Шроту соєвого №08/02-2013 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язався продати для Покупця шрот соєвий (надалі - Товар) в кількості згідно усних замовлень Покупця.

У відповідності до п.1.2. Договору об'єм товару та умови його доставки встановлюються щодо кожної партії зазначаються у рахунках, накладних та супровідних документах.

Згідно з п.5.1. Договору товар вважається зданим по кількості після підписання товарно-транспортної накладної.

На підставі Договору та видаткових накладних № 99 від 08.02.2013 року, № 109 від 13.02.2013 року, № 119 від 19.02.2013 року, № 226 від 13.03.2013 року, № 235 від 19.03.2013 року, № 250 від 30.03.2013 року, № 290 від 09.04.2013 року, № 297 від 17.04.2013 року, № 310 від 26.04.2013 року, № 318 від 08.05.2013 року, № 355 від 14.05.2013 року, № 369 від 19.05.2013 року, № 388 від 28.05.2013 року, представником відповідача на підставі довіреностей на отримання ТМЦ № 58 від 07.02.2013 року, № 87 від 19.02.2013 року, № 133 від 13.03.2013 року, № 164 від 29.03.2013 року, № 184 від 09.04.2013 року, № 196 від 17.04.2013 року, № 212 від 26.04.2013 року, № 220 від 08.05.2013 року, № 233 від 14.05.2013 року, № 239 від 18.05.2013 року, № 258 від 28.05.2013 року, зі складу позивача було отримано товар - шрот соєвий, на загальну суму з ПДВ 2 591 192,00 грн.

Відповідно до п.4.2. Покупець зобов'язується оплатити 100 % вартості замовленого товару згідно виставленого рахунку на протязі 10-ти банківських днів після отримання товару, шляхом перерахування, коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Як зазначає позивач та підтверджує відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, протягом періоду з 02.04.2013 року по 29.05.2013 року відповідачем згідно Договору перераховано 1 465 080,00 грн.

11.04.2013 року між сторонами складено Акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого відповідач підтвердив заборгованість на суму 1 302 396,00 грн.

Після подання позовної заяви до суду відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості на суму 66 112,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2111 від 31.07.2013 року на суму 30 000,00 грн., № 2124 від 09.08.2013 року на суму 10 000,00 грн. та № 2236 від 19.08.2013 року на суму 26 122,00 грн., та враховано позивачем в уточненні до позовної заяви.

Відтак, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу Шроту соєвого № 08/02-2013 від 08.02.2013 року становить 1 073 187,37 грн., з яких: 1 059 990,00 грн. - основний борг, 13 197,37 грн. - 3 % річних.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.4.2. Покупець зобов'язується оплатити 100 % вартості замовленого товару згідно виставленого рахунку на протязі 10-ти банківських днів після отримання товару, шляхом перерахування, коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Враховуючи неможливість негайного виконання рішення суду відповідачем з огляду, зокрема, на усні пояснення представника щодо сезонності здійснення господарської діяльності та факти часткової проплати, суд вважає заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду такою, що підлягає до задоволення частково.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 073 187,37 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу Шроту соєвого № 08/02-2013 від 08.02.2013 року, з яких: 1 059 990,00 грн. - основний борг, 13 197,37 грн. - 3 % річних, з розстрочкою виконання рішення на три місяці рівними частинами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 22 736,73 грн. слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» (81151, Львівська область, Пустомитівський район, с. Давидів, вул. Львівська, 2а; п/р № 2600801139602 в відділенні № 16 м. Львів ПЛФ ПАТ «Кредобанк», МФО 325365; код ЄДРПОУ 36874925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко ХХІ плюс» (32376, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Панівці, вул. Маршала Харченка, 1а; п/р 26000099109001 в Хмельницькій філії ПАТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249; код ЄДРПОУ 37000430) 1 059 990,00 грн. основного боргу, 13 197,37 грн. 3 % річних, 22 736,73 грн. судового збору з розстрочкою виконання рішення на три місяці, а саме: по 365 308,04 грн. перші два місяці та 365 308,02 грн. останній місяць.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.08.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А