Рішення № 33118224, 20.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 р. Справа № 914/2555/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Куцик І.М.

розглянув матеріали справи за позовною заявою: Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-експлуатаційна дільниця "Карпатбудсервіс", м. Львів

про стягнення заборгованості на суму 38 000,70 грн.

за участю представників:

від прокурора: Леонтьєва Н.Т. - ст. прокурор відділу Прокуратури м. Львова

від позивача: Собечко Г.І. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Заступником прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-експлуатаційна дільниця "Карпатбудсервіс" про стягнення заборгованості на суму 48 127,10 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.08.2013 р.

20.08.2013 р. представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 01.07.2013 р. виконав повністю. Крім того, 20.08.2013 р. представник Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" подав на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 35 645,65 грн. - основного боргу, 1 786,88 грн. - пені, 520,09 грн. - 3% річних, 48,08 грн. - втрат від інфляції. До заяви позивача долучено банківські виписки про часткову оплату заборгованості відповідачем, розрахунок трьох відсотків річних та втрат від інфляції. Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відтак, заява представника Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" підлягає задоволенню, а справу № 914/2555/13 необхідно розглядати в межах уточнених позовних вимог.

20.08.2013 р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоч належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, про що докази є в матеріалах справи.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши прокурора, представника позивача, суд встановив:

16.12.2005 р. між Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-експлуатаційна дільниця "Карпатбудсервіс" (надалі відповідач) укладено договір № 4045/А про постачання теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до укладеного договору позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді та в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором.

Відповідно до п. 6.3 договору № 4045/А від 16.12.2005 р. відповідач до 25-го числа місяця, наступного за звітним сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 4045/А від 16.12.2005 р. не виконав. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, 35 645,65 грн. - основного боргу, 1 786,88 грн. - пені, 520,09 грн. - 3% річних, 48,08 грн. - втрат від інфляції.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Як передбачено ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до укладеного договору № 4045/А від 16.12.2005 р. позивачем повністю виконано зобов'язання щодо постачання теплової енергії в гарячій воді. Внаслідок неповного виконання відповідачем зобов'язань за укладеним договором виникла заборгованість, яка станом на 20.08.2013 р. становить 35 645,65 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. На підставі наведеної норми позивач просить стягнути з відповідача 48,08 грн. - втрат від інфляції, 520,09 грн. - 3 % річних.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 4045/А від 16.12.2005 р. передбачено, що відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію. Позивачем нараховано пеню за період з 26.11.2012 р. до 25.05.2013 р. в розмірі 1 786,88 грн. Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені, який передбачений договором № 4045/А від 16.12.2005 р. відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за невиконання грошового зобов'язання за період з 26.11.2012 року до 25.05.2013 року на суму 1 786,88 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши думку прокурора та представника позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 35 645,65 грн. - основного боргу, 1 786,88 грн. - пені, 520,09 грн. - 3% річних, 48,08 грн. - втрат від інфляції є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Враховуючи, що спір виник через неправомірні дії відповідача, а також те, що відповідач здійснив часткову оплату заборгованості, починаючи з дня подання позивачем позовної заяви - 27.06.2013 р., суд покладає судові витрати на відповідача в розмірі 1 720,50 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-експлуатаційна дільниця "Карпатбудсервіс" (79071, м. Львів, вул. Щирецька, 5; код ЄДРПОУ № 30994120) на користь позивача: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1; код ЄДРПОУ № 05506460) 35 645,65 грн. - основного боргу, 1 786,88 грн. - пені, 520,09 грн. - 3% річних, 48,08 грн. - втрат від інфляції, 1 720,50 грн. - судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Гутьєва В.В.