Рішення № 33118142, 19.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.2013 Справа № 905/4470/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Схід-Запчастина», м.Макіївка, Донецька область

до Дочірнього підприємства «Агрофірма ЛІЯ» малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЛІЯ», с.Новоселівка-2, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 9057,94 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 5364,18 грн., 24% річних в розмірі 2331,43 грн., пеня в розмірі 825,91 грн., штраф в розмірі 536,42 грн.,

за участю представників:

від позивача: Прядко О.Д., за довір. від 25.03.2013р.,

від відповідача: Бойко М.Ю., за довір. від 02.08.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Схід-Запчастина» звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Агрофірма ЛІЯ» малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЛІЯ» про стягнення заборгованості в розмірі 9057,94 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 5364,18 грн., 24% річних в розмірі 2331,43 грн., пеня в розмірі 825,91 грн., штраф в розмірі 536,42 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 230-232, 265 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 16 березня 2011 року №ВЗ-42. Зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною. Сума основного боргу становить 5364,18 грн.

Відповідно до пункту 7.3 договору та норм статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 24% річних в розмірі 2331,43 грн., пеня в розмірі 825,91 грн., штраф в розмірі 536,42 грн.

Загальна сума заборгованості становить 9057,94 грн.

12 серпня 2013 року представником відповідача через канцелярію суду надано заперечення на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, з посиланням на статті Закону України «Про захист прав споживачів», що поставлений позивачем товар виявився неякісним, у зв'язку з чим був наданий позивачу на зберігання згідно розписці №1 від 27 вересня 2012 року на час з'ясування якості виробу та до теперішнього часу не повернутий відповідачу. Також, вказав, що вимога про оплату товару надійшла у травні 2012 року та на момент надходження цієї вимоги сторонам було відомо про існування недоліків товару. Фактично товар знаходився у позивача, який не виконав зобов'язання по договору по постачанню якісного товару, тому позивач не має права заявляти вимогу про оплату товару, якого у відповідача не має.

16 серпня 2013 року через канцелярію суду представником позивача надані пояснення по справі, в яких останній зазначив, що у свої запереченнях відповідач посилається на Закон України «Про захист прав споживачів», але дія зазначеного закону не поширюється на спірні відносини. Також, відповідно до пункту 6.3 договору, товар був прийнятий без претензій з кількості та якості, про що свідчить підпис представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, через канцелярію суду надав додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Представникам сторін роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Схід-Запчастина» (Постачальник) та Дочірнім підприємством Дочірнього «Агрофірма ЛІЯ» (Покупець) укладений договір поставки товару № ВЗ- 42 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати, у встановлені договором строки запасні частини (надалі - товару) на умовах, які оговорені в чинному договорі (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, базисні умови поставки товару, умови та строки поставки товару, порядок розрахунків, умови прийомки товару, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 3.1 договору конкретні ціни, детальний асортимент (номенклатура) та кількість товару, який поставляється Постачальником Покупцю в кожній партії, строки поставки партії визначаються сторонами при поданні Покупцем замовлень. Замовлення є попереднім документом, відносно узгоджень між сторонами цін, кількості, асортименту (номенклатури) товару. Замовлення не є частиною чинного договору та не може бути використано як доказ у суді.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що Постачальник підтверджує замовлення з урахуванням товарних позицій, які є на складі або можуть бути доставлені Покупцю у відповідні строки. Товар вважається замовленим Покупцем, а замовлення прийнятим до виконання Постачальником після оформлення Постачальником видаткової накладної. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття Покупцем товару за видатковою накладною, виданою Постачальником, яка після підписання сторонами має юридичну силу специфікації, в розуміння статті 266 Господарського кодексу України. Товар, прийнятий Покупцем за видатковою накладною, не підлягає поверненню за ініціативою Покупця, крім випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого товару перебільшує кількість, заявленої Покупцем.

Згідно із пунктом 3.4 договору ціна договору визначається сумуванням вартості товару, який поставляється за всіма видатковими накладними в рамках чинного договору.

Право власності на товар, а також пов'язані з цим ризики втрати або псування товару, переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (товарно-транспортної накладної), яка посвідчує момент передачи товару (пункт3.9 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлений товар, що підтверджується видатковою накладною №ВЗ-0002416 від 06 липня 2011 року на суму 5364,18 грн. (а.с.12).

Як вбачається з наданої позивачем копії договору, пункт 5.1 викладений наступним чином: «оплата за отриманий від Постачальника товар здійснюється Покупцем на умовах відстрочення платежу протягом 20 календарних днів з дня отримання товару. Датою отримання товару вважається дата, яка вказана в накладній».

Представником відповідача до матеріалів справи надано копію договору, відповідно до якої в пункті 5.1 не визначений строк оплати за товар (а.с.83-84).

Статтею 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Таким чином, суд встановив, що зобов'язання щодо оплати товару відповідачем виникли 07 липня 2011 року, у зв'язку з тим, що договором не визначений строк оплати за отриманий товар.

Згідно із пунктом 6.1 договору прийомка товару здійснюється в пункті поставки представником Покупця та оформлюється видатковою накладною.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що Покупець здійснює прийомку товару за кількістю та якістю в частині, не суперечить умовам чинного договору, відповідно до вимог: Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. (П-7) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. (П-6).

По закінченню прийомки товару при відсутності претензій по якості та кількості Покупець ставить свій підпис на видаткових накладних, як свідоцтво того, що товар прийнятий.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, Поді Ю.Л., який діяв на підставі довіреності № №43 від 06 липня 2011 року (а.с.13).

Також, в матеріалах справи містяться податкова накладна, якою підтверджується факт здійснення господарських операцій між сторонами (а.с.53).

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №65/05-12 від 10 травня 2012 року на суму 5364,18 грн., що підтверджується фіскальним чеком з описом вкладення у цінний лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи (а.с.14-17).

В свою чергу відповідач стверджує, що поставлений позивачем товар виявився неякісним, у зв'язку з чим був узятий позивачем на зберігання згідно розписці №1 від 27 вересня 2012 року, а тому позивач не має права заявляти вимогу про оплату товару, якого у відповідача не має.

Згідно із пунктом 10.1 договору у випадку виявлення дефектів товару є обов'язковим складання рекламаційного акту Покупцем згідно додатків №2, №3 та передача його по факсу або електронною поштою Постачальнику не пізніше 48 годин з моменту виявлення дефекту. У разі відсутності достатньої для прийняття рішення інформації про характер дефекту Постачальник має право запросити у Покупця необхідну інформацію (докладний опис дефекту, фотографії). Постачальник залишає за собою право відмовити в реєстрації та розгляді рекламаційного акту у разі невідповідності додаткам №2 і №3.

Відповідно до пункту 10.2 договору у випадку виявлення дефектів (в тому числі в процесі оброблення, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування та зберігання) запасної частини, причиною яких може бути неналежна якість запчастини, виклик представника Постачальника - обов'язковий. Час (дата) прибуття представника Постачальника узгоджується сторонами.

Пунктом 10.4 договору встановлено, що претензії за якістю не підлягають розгляду та задоволенню у випадку порушення зі сторони заявника умов чинного розділу договору.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що в порушення умов пункту 10.2 договору представник Постачальника відповідачем не викликався та був порушений гарантійний строк на даний товар. Також вказав, що товар прийнятий відповідачем без будь-яких заперечень.

В судовому засіданні також встановлено, що рекламаційний акт позивачем не отриманий. Доказів надсилання та отримання рекламаційного акту позивачем не надано.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати в повному обсязі відповідно до накладної у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 5364,18 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 24% річних в розмірі 2331,43 грн., пені в розмірі 825,91 грн. та штрафу в розмірі 536,42 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 7.3 договору у разі порушення строків оплати товару Покупець, протягом 2-х робочих днів з моменту отримання вимоги Постачальника, в першу чергу, зобов'язаний оплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, також відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 24 % річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення, за користування грошовими коштами Постачальника, починаючи з дня початку прострочення включаючи день фактичної оплати (зарахування на банківський рахунок Постачальника суми заборгованості) та потім оплатити суму основного боргу. При цьому, під час надходження грошових коштів від Покупця за товар за даним договором Постачальник спочатку зараховує нараховану суму пені, річних та штрафу. Окрім вищевказаних пені та річних, у випадку прострочення платежу строком більше 30 календарних днів, Покупець зобов'язаний оплатити додатково штраф в розмірі 10% від простроченої суми. Нарахування пені та штрафу за прострочення оплати товару припиняється через дванадцять місяців від дня, коли грошове зобов'язання повинно було виконано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив строки оплати товару більше ніж на 30 календарних днів, а тому перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, суд визнає його вірним, сума 536,42 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за період з 27 липня 2011 року по 27 липня 2012 року, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно зазначений період нарахування пені, який перебільшує 12 місяців. За розрахунком суду розмір пені за період з 27 липня 2011 року по 26 липня 2012 року на суму заборгованості 5364,18 грн. становить 823,20 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 24% річних за період з 27 липня 2011 року по 17 травня 2013 року, суд визнає його вірним, сума 2331,43 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару в повному обсязі не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Схід-Запчастина» до Дочірнього підприємства «Агрофірма ЛІЯ» малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЛІЯ» про стягнення заборгованості в розмірі 9057,94 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 5364,18 грн., 24% річних в розмірі 2331,43 грн., пеня в розмірі 825,91 грн., штраф в розмірі 536,42 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Агрофірма ЛІЯ» малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЛІЯ» (86042, Донецька область, Ясинуватський район, с.Новоселівка-2, вул. Радянська, 16-Є, п/р 26007209102400 у ПАТ «УкрСіббанк» м.Харків, МФО 31299876, код ЄДРПОУ 31299876) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Схід-Запчастина» (86115, Донецька область, м.Макіївка, вул. Магістральна, 204, прим. 1, р/р 26003035822001 у Олімпійське відділення ПАТ КБ «ПІВДЕНКОМБАНК», МФО 335946, код ЄДРПОУ 36652101) суму основного боргу в розмірі 5364 (п'ять тисяч триста шістдесят чотири) грн., 18 коп., 24 % річних в розмірі 2331 (дві тисячі триста тридцять одну) грн., 43 коп., пеню в розмірі 823 (вісімсот двадцять три) грн., 20 коп., штраф в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн., 42 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Агрофірма ЛІЯ» малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЛІЯ» (86042, Донецька область, Ясинуватський район, с.Новоселівка-2, вул. Радянська, 16-Є, п/р 26007209102400 у ПАТ «УкрСіббанк» м.Харків, МФО 31299876, код ЄДРПОУ 31299876) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Схід-Запчастина» (86115, Донецька область, м.Макіївка, вул. Магістральна, 204, прим. 1, р/р 26003035822001 у Олімпійське відділення ПАТ КБ «ПІВДЕНКОМБАНК», МФО 335946, код ЄДРПОУ 36652101) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 19 серпня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23 серпня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява