Рішення № 33118123, 20.08.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 серпня 2013 р. Справа № 902/948/13

Провадження № 18/902/64/13

за позовом: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (21018, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10)

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 16746,08 грн. заборгованості по орендній платі

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді Маслія І.В.

Cекретар судового засідання Василишена Н.О.

Представники сторін:

позивача : Бабій В.М., представник за довіреністю;

відповідач : ОСОБА_1, фізична особа-підприємець згідно свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2;

відповідача: ОСОБА_3 - представник за угодою.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (далі-позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди.

Підставою звернення до суду є невиконання з боку відповідача умов договору оренди нерухомого майна № 124 від 23.12.04 (з урахуванням внесених змін за відповідними договорами) щодо своєчасного та повного внесення орендної плати.

Ухвалою суду від 02.07.13 р. порушено провадження та призначено справу до розгляду на 17.07.13 р.

Через канцелярію суду 15.07.13 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

У зв'язку з неявкою відповідача та ненаданням витребуваних судом доказів розгляд справи відкладено на 20.08.13 р.

16.08.13 р. через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові докази.

19.08.13 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, а також додаткові пояснення.

В судове засідання з'явилися представники сторін.

Представник позивача заявлений позов підтримав та просив його задовольнити з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, а саме: стягнути з відповідача 15049,91 грн. основного боргу; 505,19 грн. пені та 1053,49 грн. штрафу.

Розглянувши дану заяву суд приймає її як таку, що не суперечить приписам ст. 22 ГПК України.

Відповідач та його представник проти позову заперечили з підстав, вказаних у відзиві.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем 23.12.04. р. укладено Договір оренди № 124-НМ нежитлових підсобних приміщень площею 112,4 кв.м строком на 11,5 місяців. Майно передано за актом приймання передачі від 23.12.04 р..

Вартість орендованого майна визначена експертним шляхом і становила 40218,00 грн. (п.1.1 Договору).

З аналізу п. 3.1. Договору, встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики і становить 3434.99 грн. на рік.

Пунктом 3.3. визначено, що орендна плата перераховується щокварталу не пізніше 12 числа місяця , наступного за звітним кварталом.

Сторонами неодноразово вносилися зміни до Договору, зокрема стосовно розміру орендної плати та періоду проведення розрахунків.

Так, Договором № 2 від 01.10.09 внесено зміни до договору оренди, якими зобов'язано відповідача сплачувати орендну плату щомісячно, до 12 числа місяця наступного за звітним.

У зв'язку із змінами розміру орендних ставок сторонами визначено розмір орендної плати за базовий місяць, що становить 2477,16 грн., що закріплено Договором про внесення змін № 5 від 28.10.11 р..

Пунктом 5.2. Договору № 124-НМ визначено, що орендар (відповідач) зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов договору.

На адресу відповідача 17.05.13р. направлено претензію про сплату заборгованості, які останній отримав того ж дня. Станом на день розгляду справи заборгованість не погашено.

За твердженням позивача відповідач не у повному обсязі виконував умови договору щодо повного внесення орендної плати, у зв'язку з чим у нього виник борг за період з вересня 2011 р. по грудень 2012 р. у розмірі 15 049,91 грн., що і стало підставою звернення до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі та, посилаючись на письмове обґрунтування, просив суд його задовольнити.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечили та вважають що останній задоволенню не підлягає посилаючись на наступне:

- з дозволу орендодавця та балансоутримувача відповідач провів поліпшення орендованого нерухомого майна, що потребувало ремонту, і лише тоді приступив до його використання, у зв'язку з чим вважає, що сума потрачених на ремонт коштів повинна бути зарахована в рахунок орендної плати;

- вказує на те, що повторна експертна оцінка майна проводилася після його ремонту, у зв'язку з цим значно збільшилася його вартість.

Так, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закону) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ст. 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону, договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

За приписами ч. 3 ст. 18 Закону, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону, оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою вказаної статті визначено, що оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Договору № 124-НМ від 23.12.04 р. та договору про внесення змін 28.10.2011 року № 5 (а.с.18) сторонами узгоджено вартість нерухомого майна, що становить 166 351,00 грн., яку визначено на підставі висновку про вартість майна від 16.09.2011 року за № 654 (а.с. 19), а сума орендної плати за базовий місяць становить 2 477,16 грн..

Так, з наданих позивачем доказів встановлено, що у період з вересня 2011 року по грудень 2012 року загальна сума нарахованої орендної плати за користування нерухомим майном становить 27 301,37 грн., а сума сплаченої орендної плати становить 12 251,46 грн., тобто сума заборгованості по орендній платі становить 15 049,91 грн. , яка не погашена відповідачем і на день розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. ч. 1 - 2 ст. 193 ГК України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу (орендної плати) підтверджуються Договором № 124-НМ від 23.12.04 р., Договорами про внесення змін № 1 від 14.03.07 р., № 2 від 01.10.09 р., № 3 від 8.09.10 р., № 4 від 16.09.11 р., № 5 від 28.10.11 р. висновком про вартість майна від 16.09.11 р. № 654, розрахунком заборгованості та іншими доказами в їх сукупності, а тому підлягають задоволенню в сумі 15 049,90 грн. відповідно до ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім основного боргу, позивач пред'явив до стягнення 505,19 грн. пені, 1053,49 грн. - штрафу.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України - пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.п. 9.2., 9.3 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами цього договору. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.3 співвідношенні з урахуванням пені у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати, а за прострочення понад 30 днів, додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості, включаючи день оплати.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Здійснивши перерахунок, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача 505,19 грн. пені, 1053,49 грн. - штрафу є обґрунтованими та правомірними, оскільки відповідають умовам договору та чинному законодавству.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Так, в силу наведених норм позивач довів суду обґрунтованість позовних вимог, у свою чергу доводи відповідача, викладені у запереченні на позов не спростовують наявності заборгованості за договором оренди, а питання щодо зарахування в рахунок орендної плати потрачених на ремонт приміщення коштів є іншим предметом спору та не вирішується у даній справі.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що заявлений позов про стягнення з відповідача боргу зі сплати орендної плати за договором оренди за період з вересня 2011 по грудень 2012 року у сумі 15 049,91 грн. та штрафних санкцій підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати пов'язані із сплатою судового збору, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код. НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач - держбюджет Барського району, рахунок - № 31117094700011, код одержувача - 38027888, код бюджетної класифікації - 22080300, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, м. Вінниця, код банку одержувача - 802015) 15 049,91 грн. заборгованості по орендній платі, 505,19 грн. - пені та 1053,49 грн. - штрафу.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код. НОМЕР_1) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13327990, м. Вінниця, вул. Гоголя 10, рахунок - № 35214012000498, банк - ГУ ДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, код банку - 802015) 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Копію рішення направити позивачу рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 серпня 2013 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21018, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10)