Рішення № 33118097, 21.08.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.2013 Справа № 907/762/13

Розглянувши матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород

До відповідача Комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода", м. Ужгород

Про стягнення 10590,76 грн.,

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участю представників сторін:

Від позивача -Бочкор А.П., представник по дов. від 28.12.2012 №07/119д;

Від відповідача - Голубка О.В., представник по дов. від 04.01.2013 №14.

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород, звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода", м. Ужгород про стягнення 10590,76 грн., з яких 9077,87 грн. основний борг, 688,60 грн. пеня, 635,76 грн. річні (3%), 188,53 грн. втрати від інфляції.

У судовому засіданні оголошувалася перерва за згодою сторін відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України з 07.08.2013 до 10 год. 30 хв. 21.08.2013.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Вказує на те, що його вимоги підтверджені поданими суду доказами, зокрема, договором на транспортування та постачання природного газу для промислових споживачів №991/9 від 28.01.2011, Актами приймання-передачі природного газу №№1872, 3264, 4440, Актом звірки №СС/4519 від 15.08.2013, а також розрахунком позовних вимог.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову повністю з підстав, вказаних у відзиві на позов від 06.08.2013 №1107. Просить суд припинити провадження у справі, керуючись ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 9077,87 грн.

Заслухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі укладено Договір на транспортування та постачання природного газу для промислових споживачів №991/9 від 28 січня 2011 року, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов'язується передати відповідачу у 2011 році природний газ в обсягах і порядку, передбачених договором, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що приймання-передача газу, поставленого відповідачу у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу.

У порядку, передбаченому вказаним положенням договорів, позивачем поставлено відповідачу природного газу на загальну суму 9077,87 грн. (Акти приймання-передачі природного газу від 22.02.2011 №1872, від 23.03.2011 №3264 та від 13.04.2011 №4440 містяться у матеріалах справи).

Вказані Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків за фактично поставлений природний газ (пункт 3.7 договору).

Пункт 6.1 договору зобов'язує відповідача здійснити оплату за газ шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на умовах 100% передоплати вартості запланованих місячних обсягів до 25 числа місяця попереднього місяця поставки. Остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється на підставі двохстроннього акту приймання-передачі газу до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу.

Однак відповідач, порушивши вказаний пункт договору, не розрахувався за отриманий газ, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 9077,87 грн., що послугувало підставою для звернення позивача до суду для примусового стягнення заборгованості.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Після порушення провадження у справі відповідачем оплачено заборгованість за отриманий природний газ у повному обсязі у розмірі 9077,87 грн., що підтверджено Платіжним дорученням №3334 від 05.08.2013, у зв'язку з чим провадження у справі у частині стягнення основного боргу за природний газ у розмірі 9077,87 грн. належить припинити на підставі пункту 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі згаданої норми, враховуючи виконання відповідачем свого зобов'язання після подання позову до суду, з останнього належить стягнути на користь позивача 188,53 грн. грн. втрат від інфляції та 635,76 грн. річних, нарахованих позивачем за період з 06.03.2011 по 18.07.2013 та перевірених судом.

Відповідно до пункту 7.2 Договору, а також ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення оплати вартості газу у розмірі 688,60 грн. за період з 06.03.2011 по 06.09.2011 по Акту від 22.02.2011, з 06.04.2011 по 06.10.2011 по Акту від 23.03.2011, з 06.05.2011 по 06.11.2011 по Акту від 13.04.2011, з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне погашення грошових зобов'язань", яка перевірена судом та підлягає до стягнення.

Враховуючи наведене, керуючись п. 1-1 ст.80, ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода" (код: 03344326, м. Ужгород, вул. Митна, 1) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз" (код ЄДРПОУ: 05448610, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2) суму 1512,89 грн. (одну тисячу п'ятсот дванадцять грн. 89 коп.), з яких 188,53 грн. втрати від інфляції, 635,76 грн. річні, 688,60 грн. пеня, а також 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) у відшкодування судового збору.

3. У частині стягнення 9077,87 грн. основного боргу за отриманий природний газ провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.08.2013.

Суддя Л. М. Якимчук