Постанова № 33116790, 08.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2013 р. (14:53) Справа №801/5421/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 788 від 24.06.11, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом ОСОБА_2

до Управління Держземагенства у м. Ялті Автономної Республіки Крим

про визнання бездіяльності протиправною та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Управління Держкомзему в м. Ялта АРК про визнання протиправною бездіяльності, яка полягала у ненаданні відповіді на запит ОСОБА_2 від 12 грудня 2012 року, зобов'язання протягом п'яти днів надати належну та обґрунтовану відповідь на запит ОСОБА_2 від 12 грудня 2012 року відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином - судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення суб'єкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, є Закон України від 13.01.2011 р. № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939).

У ст. 1 цього Закону визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939 доступ до інформації забезпечується в тому числі шляхом надання інформації за запитами.

Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації ( ст.12 Закону).

Перелік розпорядників інформації визначений у ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", в який зазначено, що до них відносяться, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

У ст. 14 цього Закону визначені обов'язки розпорядників інформації, які мають, в тому числі, оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Відповідно до ст. 19 Закону № 2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Згідно з ч.1, 4 ст. 20 вказаного Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що позивач, керуючись положеннями Закону України "Про доступ до публічної інформації", надіслав 15.12.2012 року на адресу Управління Держкомзему в м. Ялта АРК запит на публічну інформацію від 12.12.2012 року, в якому просив у визначений законом строк направити на його адресу інформацію про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці Гурзуфської селищної ради - район смт. Гурзуф, селище «Нова деревня» земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову на виконання рішення Гурзуфської селищної ради народних депутатів №4 від 08.04.1992 року «Про затвердження списку забудовників «Нова деревня» і рішення Ялтинської міської ради народних депутатів Республіки Крим №796 (3) від 13.11.1992 року «Про затвердження списку громадян - індивідуальних забудовників і прописку їх на земельні ділянки у смт. Гурзуф».

Вказаний запит отриманий управлінням Держкомзему в м. Ялта АРК 15.12.2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач не надав суду доказів надання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_2 від 12.12.2012 року, а також будь-яких доказів, які спростовували б заявлені позивачем доводи, тому у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

На підставі викладеного вбачається, що бездіяльність управління Держкомзему в м. Ялта АРК щодо ненадання відповіді на інформаційний запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" є протиправною, та враховуючи ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суд вважає за необхідне зобов'язати правонаступника первинного відповідача Управління Держземагенства у м. Ялті Автономної Республіки Крим надати відповідь на запит ОСОБА_2 від 12 грудня 2012 року відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановленій судом строк звіт про виконання судового рішення.

Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163 КАС України та абзацу п'ятого пункту 4 частини першої ст. 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, відповідно до положень КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 34,41 грн., які сплачені до бюджету згідно до квитанції №673.21.1 від 01.04.2013 року підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

У судовому засіданні, яке відбулось 08.08.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до вимог ст.163 КАС України постанова оформлена та підписана 13.08.2013 року.

Керуючись ст.ст.122, 158-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність управління Держкомзему в м. Ялта АРК, яка полягає у ненаданні відповіді на запит ОСОБА_2 від 12 грудня 2012 року.

3. Зобов'язати Управління Держземагенства у м. Ялті Автономної Республіки Крим надати відповідь на запит ОСОБА_2 від 12 грудня 2012 року відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

4. Зобов'язати Управління Держземагенства у м. Ялті Автономної Республіки Крим надати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили.

5. Стягнути на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Управління Держземагенства у м. Ялті Автономної Республіки Крим (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Руданського, буд.7, ідентифікаційний код 38511437).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Москаленко С.А.