Рішення № 33114518, 21.08.2013, Київський районний суд м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси

_____________________ Справа № 520/2869/13-ц

Провадження № 2/520/2853/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2013 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Васильків О.В.

при секретарі - Ганєві А.Е.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про знесення самовільно побудованого паркану та звільнення земельної ділянки та за позовом третьої особи ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про усунення перешкод та знесення самовільно побудованих об'єктів, суд, -

встановив:

05.03.2013 року Одеська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, який уточнила та просить зобов'язати відповідачів солідарно за свій рахунок усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення трьох некапітальних споруд (сараїв), демонтування незаконно побудованого металевого огородження та звільнення земельної ділянки загальною площею 375 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4.

Ухвалою від 15.03.2013 року провадження у даній справі відкрито.

Третя особа ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в якому просить знести сталеву огорожу, що відокремлює частину двору будинку АДРЕСА_4, заборонити родині ОСОБА_3-ОСОБА_2 та їх родичам перешкоджати йому в проведенні робіт по прокладенню каналізації, знести родиною ОСОБА_3-ОСОБА_2 самовільно побудованого сараю, що перешкоджає прокладення каналізації та зобов'язати відповідачів відновити в попередньому стані зруйновану кам'яну огорожу.

Ухвалою суду від 13.05.2013 року позов третьої особи ОСОБА_4 прийнято до розгляду разом з первісним позовом.

В судових засіданнях представник позивача уточнені позовні вимоги Одеської міської ради підтримувала, проти задоволення позову третьої особи ОСОБА_4 не заперечувала, до судового засідання 20.08.2013 року не з'явилась, 01.08.2013 року надала до суду заяву про розгляд справи без участі представника Одеської міської ради.

Третя особа ОСОБА_4 в судових засіданнях підтримував свою позовну заяву та позовну заяву Одеської міської ради, до судового засідання 20.08.2013 року не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до судового засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, з довідки КП «ОМБТІ та РОН», вих. №4067-06/782 від 20.06.2013 року, наданої на ухвалу суду, вбачається, що станом на 31.12.2012 року в КП «БТІ» ОМР право власності на нерухоме майно зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4: квартира НОМЕР_1 за ОСОБА_3, кв. НОМЕР_2 за ОСОБА_2 /а.с.93/. Реєстрація права власності відбулась на підставі договорів купівлі-продажу зазначених квартир від 01.03.2004 року /а.с.94,97/.

16.11.2012 року комісією у складі завідувача сектора відділу організації контролю у сфері благоустрою міста, головного спеціаліста відділу контролю за використанням земельних ресурсів та в.о. начальника відділу благоустрою Київської районної адміністрації складено акт у тому, що проведено перевірку за адресою: АДРЕСА_4, в результаті якої встановлено, що на прилеглій території знаходиться будівля (сарай), яка знаходиться в безпосередній близькості до земельної ділянки АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_4 Правовстановлюючі документи на вищезазначену споруду на місці відсутні. Правовстановлюючі документи на право володіння земельною ділянкою відсутні за інформацією земельних ресурсів /а.с.8/.

Згідно з Актом №384 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.01.2013 року, складеного головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням і охороною земельного законодавства ОСОБА_5, громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самовільно зайнято земельну ділянку орієнтовною площею 375 кв.м. /а.с.21/.

Згідно з Актом огляду земельної ділянки від 11.04.2013 року, складеного головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням і охороною земельного законодавства ОСОБА_5, за результатами обстеження встановлено, що земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_4, використовується ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для розташування індивідуального одноповерхового житлового будинку, у складі НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Також на земельній ділянці розташований сарай та господарські споруди. На момент обстеження отримати документи на право власності чи користування земельною ділянкою не вдалося. Земельна ділянка з 3-х сторін огороджена кам'яним парканом, а з фасаду встановлений металевий паркан. Доступ на земельну ділянку неможливий /а.с.69/.

З досліджених документів вбачається, що відповідачі самочинно звели один сарай на земельній ділянці, яка належить позивачу. Тобто, судом встановлено та не оспорювалось третьою особою, що трьох некапітальних споруд (сараїв), які просить знести Одеська міська рада, не існує, а є один сарай, в зв'язку з чим вимоги позивача стосовно вказаних об'єктів підлягають частковому задоволенню.

Інші вимоги Одеської міської ради стосовно демонтажу металевої огорожі та звільнення земельної ділянки площею 375 кв.м., суд вважає доведеними та обґрунтованими, які знайшли підтвердження під час розгляду справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельним норм та правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно з ч. ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Частиною 2 ст. 212 ЗК України встановлено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача Одеської міської ради підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.

Третя особа ОСОБА_4 на підтвердження своїх позовних вимог надав суду лист-погодження директора бази відпочинку «Кооператор» №7 від 21.05.2010 року на звернення ОСОБА_4 з якого слідує, що правління облспоживспілки не заперечує проти підключення побутової каналізації дачного будинку, розташованого по АДРЕСА_3 до каналізаційної мережі бази відпочинку «Кооператор». Підключення провести за межею території будинку відпочинку «Кооператор» /а.с.110/.

В судовому засіданні встановлено, що підключення каналізації до земельної ділянки третьої особи ОСОБА_4 повинно здійснюватись через земельну ділянку, що належись Одеській міській раді та самовільно захоплена відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 З цього приводу третя особа ОСОБА_4 письмово звертався до ОСОБА_2, письмові підтвердження чого містяться в матеріалах справи /а.с.47/. Однак будь-якої відповіді отримано не було, внаслідок чого ОСОБА_4 був змушений звернутись до суду з власним позовом.

Таким чином, суд вважає вимоги третьої особи ОСОБА_4 стосовно зобов'язання відповідачів не чинити перешкод в роботах по проведенню каналізації такими, що підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Що стосується вимог ОСОБА_4 про зобов'язання відповідачів знести сарай та металеву огорожу, вони є аналогічними позовним вимогам первісного позивача - Одеської міської ради, які суд задовольняє. Обгрунтування стосовно задоволених вказаних вимог наведено в рішенні суду в частині дослідження обставин по первісному позову Одеської міської ради.

Вимоги третьої особи ОСОБА_4 стосовно зобов'язання відповідачів поновити кам'яну огорожу до попереднього розміру шляхом встановлення кладки трьох рядів каменя ракушняка з облаштуванням карнизу, суд вважає частково обґрунтованими, так як третя особа не надала суду належного доказу, а саме висновку спеціаліста стосовно розміру та специфіки огорожі, її конфігурації, її якості, її складової, в зв'язку з чим суд вважає вказані вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зобов'язання поновити кам'яну огорожу в попередньому вигляді.

Таким чином, вимоги третьої особи ОСОБА_4 також підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 30, 60, 212-215, 218, 224-232 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, ст. 212 ЗК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №6 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України /Про правовий режим самочинного будівництва/", суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Одеської міської ради - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно за свій рахунок усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення сараю, демонтування незаконно побудованого металевого огородження та звільнення земельної ділянки загальною площею 375 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Одеської міської ради (УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106, код бюджетної кваліфікації 13050200) судові витрати в розмірі 114,70 грн. /сто чотирнадцять гривень 70 копійок/в рівних частках.

Позовні вимоги третьої особи ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_4 при виконанню робіт по проведенню каналізації до будинку АДРЕСА_3 через територію будинку АДРЕСА_4.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знести металеву незаконно споруджену огорожу та відновити кам'яну огорожу в попередньому вигляді.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя Васильків О. В.