Ухвала суду № 33113706, 19.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

19 серпня 2013 року № 826/13017/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвідо ОСОБА_1про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2013 року ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 163 446,96 грн.

Згідно з п.п.3, 6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 4 частини 1 статті 1832 КАС України передбачено, що суд розглядає в порядку скороченого провадження справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. За змістом частин 4, 5, 1 статті 99 КАС України цей строк складає один місяць з моменту, коли особа отримала відповідне рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого з нього можуть бути стягнуті кошти.

Пунктом 7 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що суд повертає позовну заяву позивачу, якщо позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого статтею 99 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Водночас, згідно із визначенням, наведеним у частині 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Як зазначає позивач, податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, сума яких визначена контролюючим органом відповідно до вимог ст.54 Податкового кодексу України, що набрав чинності 01.01.2011 року, а отже процедура формування та надіслання податкових повідомлень та вимог, з отриманням яких пов'язується виникнення у позивача права на стягнення податкового боргу та, відповідно, звернення до суду (в контексті положень п.7 ч. 3 ст.108 КАС України), регламентується положеннями законодавства в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Положення Податкового кодексу України застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, що відповідає положенням статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно із визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Дані положення кореспондуються з твердженнями зазначеними п.3.10 Порядку направлення (вручення) органом державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2013 року №1236, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за №2135/22447 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок №1236).

Згідно п.3.8 Порядку №1236 податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

Разом з тим, податковим органом до позовної заяви не додано належний доказ направлення податкових повідомлень-рішень від 25.01.2013 року №0000071702 та №0000081702 - надане поштовою службою повідомлення про вручення рекомендованого відправлення із зазначенням дати вручення повноважній особі платника податків або із наведенням причин невручення, що передбачено Податковим кодексом України та Порядком №1236.

Одночасно слід зазначити, що надана податковим органом копія конверта не може бути визнана належним доказом направлення/вручення податкових повідомлень-рішень від 25.01.2013 року №0000071702 та №0000081702 в розумінні п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України та п.3.7 Порядку №1236 оскільки відсутні відомості щодо причин невручення та дати повернення рекомендованого відправлення.

Крім того, прохальна частина позову містить визначення суми податкового боргу у розмірі 163 446,96 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_2, в той час, коли в інших частинах позовної заяви та доданих до неї документах вказано, що заборгованість виникла у ОСОБА_1.

Також, позивачем не надано витяг з облікових карток платника податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість за спірний період станом на день звернення до суду, що унеможливлює з'ясування питання щодо дійсної суми заборгованості платника станом на час вирішення справи по суті.

Крім того, позивачем не надано довідку про рахунки платника податків з інформацією про час їх відкриття та закриття, складену станом на день звернення до суду.

Також слід зазначити, що надана податковим органом копія конверта не може бути визнана належним доказом направлення/вручення податкової вимоги №28-17 від 11.06.2013 року оскільки через неналежну якість зазначеної копії неможливо встановити дату повернення рекомендованого відправлення.

Відсутність наведених доказів створює перешкоди для вирішення питання щодо дотримання позивачем порядку звернення до суду у строк визначений законодавством, а також щодо відкриття скороченого провадження відповідно до вимог ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки з матеріалів позовної заяви не вбачається, чи подано адміністративний позов після закінчення строку на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки необхідно усунути у встановлений судом строк шляхом подання до суду виправленої позовної заяви та додатків до неї; належних доказів направлення/вручення податкових повідомлень-рішень від 25.01.2013 року №0000071702 та №0000081702 та податкової вимоги №28-17 від 11.06.2013 року; витяг з облікових карток платника податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість за спірний період станом на день звернення до суду; довідку про рахунки платника податків з інформацією про час їх відкриття та закриття, складену станом на день звернення до суду; а також належних доказів направлення копії виправленої позовної заяви з додатками відповідачу.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст.105, 106, ч.1 ст.108, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без руху.

2. Встановити позивачу семиденний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили у відповідності із вимогами статті 254 КАС України для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська