Постанова № 33113492, 22.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.08.2013 р. справа №908/1323/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М.за участю представників сторін: від позивача:не з'явився, від відповідача:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргупублічного акціонерного товариства "Вільнянський маслозавод" м.Вільнянськ Вільнянського району Запорізької областіна рішення господарського судуЗапорізької області від29.05.2013р.у справі№908/1323/13 (суддя Зінченко Н.Г.)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" м.Київ до публічного акціонерного товариства "Вільнянський маслозавод" м.Вільнянськ Вільнянського району Запорізької області простягнення 71 262,28 грн. основного боргу, 1 569,18 грн. пені, 8,20 грн. інфляції, 313,83 грн. 3 % річнихРішенням господарського суду Запорізької області від 29.05.2013р. у справі №908/1323/13 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" м.Київ (далі - ТОВ "Укртехінвестгаз") задоволено частково та стягнуто з публічного акціонерного товариства "Вільнянський маслозавод" м.Вільнянськ Вільнянського району Запорізької області (далі - ПАТ "Вільнянський маслозавод") на користь позивача 71 262 грн. 28 коп. основного боргу та 1 676 грн. 02 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на те, що видаткові накладні містять посилання на інший, ніж визначено у позові, договір, тому, враховуючи відсутність в матеріалах справи вимоги у розумінні ст.530 ЦК України, апелянт вважає, що у позивача не настало право вимагати від нього виконання зобов'язань з оплати.

У зв'язку з необхідністю витребування від сторін додаткових документів, ухвалою від 07.08.2013р. відкладено розгляд справи на 21.08.2013 року.

Позивач як в судовому засіданні 07.08.2013р., так і у відзиві на апеляційну скаргу №486/08 від 19.08.2013 року висловився проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також надав витребувані апеляційним судом пояснення щодо виставлення рахунків, здійснення відповідачем передплати, а також строку дії спірного договору.

Відповідач вимог ухвали апеляційного суду від 07.08.2013р. не виконав, про поважні причини неможливості їх надання суд не повідомив.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом щодо участі у судовому засіданні апеляційної інстанції повноважних представників, хоча про дату та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Судова колегія дійшла висновку, що відсутність сторін не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99 Господарського процесуального кодексу України, в межах встановленого ст.102 ГПК України двохмісячного строку розгляду справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для її вирішення. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.07.2012 р. ТОВ "Укртехінвестгаз" та ПАТ "Вільнянський маслозавод" був укладений Договір № 2/07 купівлі-продажу пального та надання послуг через мережу АГНКС за смарт-картами з відповідними додатками до нього (далі за текстом - Договір), за умовами якого позивач (Продавець) зобов'язався в порядку і на умовах, визначених Договором, передати пальне(стиснений природний газ - метан, який Продавець реалізує в роздріб), а відповідач (Покупець) зобов'язався прийняти пальне і сплатити його вартість. Передача пального позивачем здійснюється шляхом його відпуску через мережу АГНКС відповідачу по пред'явленню останнім смарт-карт (п.п.1.1, 2.1 Договору).

Пунктом 2.5 Договору визначено, що асортимент, загальна кількість і вартість пального, переданого відповідачу за підсумками календарного (звітного) місяця на умовах даного Договору, визначається сторонами у видаткових документах (видаткова накладна та/або акт прийому-передачі товару), які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, загальна сума Договору вираховується шляхом сумування вартостей поставленого пального на протязі дії Договору.

Згідно з пунктами 3.2 і 3.5 Договору відповідач здійснює оплату за стиснений природний газ у безготівковій формі на умовах 100 % передоплати на розрахунковий рахунок позивача. Для обчислення платежу та здійснення відповідачем передоплати, позивач повинен оформити рахунок-фактуру з зазначенням обсягу стисненого природного газу, який буде відпускатись з АГНКС. Сторони зобов'язані до 10 числа кожного місяця проводити звіряння взаємних розрахунків по даному договору. Усі розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України.

Пунктом 4.1.2 Договору позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати відпуск пального відповідачу в межах залишку вартості чи кількості пального, що обліковується на смарт-карті.

Відповідач, в свою чергу, прийняв на себе обов'язок сплачувати рахунки-фактури, надані позивачем, у відповідності до п. 3.2 Договору, на протязі 3-х банківських днів. (п. 4.3.5 Договору).

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору в період з 31.07.2012 р. по 31.03.2013 р. включно позивачем через мережу АГНКС за смарт-картами був здійснений відпуск відповідачу газу природного паливного компримованого (пального) в загальному обсязі 39667 куб.м. на загальну суму 255 262,28 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними за цей період, а саме:

- видаткова накладна № Г000660 від 31.07.2012 р. на суму 20 311,76 грн.;

- видаткова накладна № Г000807 від 31.08.2012 р. на суму 34 711,60 грн.;

- видаткова накладна № Г000904 від 30.09.2012 р. на суму 36 746,64 грн.;

- видаткова накладна № Г001074 від 31.10.2012 р. на суму 32 251,52 грн.;

- видаткова накладна № Г001221 від 30.11.2012 р. на суму 36 765,96 грн.;

- видаткова накладна № Г001422 від 31.12.2012 р. на суму 31 427,20 грн.;

- видаткова накладна № 135 від 31.01.2013 р. на суму 23 789,36 грн.;

- видаткова накладна № Г0000124 від 28.02.2013 р. на суму 26 461,96 грн.;

- видаткова накладна № Г0000292 від 31.03.2013 р. на суму 12 796,28 грн.

Вищезазначені видаткові накладні підписані уповноваженими особами сторін і скріплені відбитками печаток підприємств.

На оплату пального через мережу АГНКС за смарт-картами згідно умов Договору № 2/07 від 01.07.2012 р. позивачем відповідачу виставлялися рахунки, зокрема: №464 від 02.07.2012р., №483 від 10.07.2012р., №ЗФУ00000042 від 30.07.2012 р., № ЗФУ00000077 від 08.08.2012 р., № ЗФУ00000096 від 15.08.2012 р., №ЗФУ00000105 від 20.08.2012р., № ЗФУ00000170 від 14.09.2012 р., № ЗФУ00000195 від 25.09.2012р., № ЗФУ00000231 від 08.10.2012 р., № ЗФУ00000291 від 16.11.2012р., №ЗФУ00000307 від 27.11.2012р., №ЗФУ00000365 від 20.12.2012р., №ЗФУ00000162 від 26.03.2013 р., № ЗФУ00000223 від 10.04.2013 р., №ЗФУ00000223 від 10.04.2013 р.

В порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався. Оплату за пальне, що відпускалося позивачем за умовами Договору № 2/07 від 01.07.2012 р., відповідач здійснив частково в сумі 184 000,00 грн., що підтверджується відповідними виписками банку за спірний період. При цьому в призначеннях платежу, за якими відповідачем здійснювалася оплата пального, відповідач посилався на вище зазначені рахунки, виставлені позивачем. Решту суми боргу відповідач не сплатив.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 2/07 від 01.07.2012р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим за ним перед позивачем виникла заборгованість за отримане пальне в сумі 71 262,28 грн., за стягненням якої, а також пені, 3% річних і інфляційних, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено та наявними в матеріалах справи видатковими накладними підтверджується, що на виконання умов спірного договору позивач в період з 31.07.2012 р. по 31.03.2013 р. передав у власність відповідачу пальне на загальну суму 255 262,28 грн. з ПДВ, проте відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого газу виконав частково, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 71 262,28 грн.

В матеріалах справи відсутні докази оплати зазначеної заборгованості. Не надано таких доказів як суду першої, так і апеляційної інстанції.

З огляду на те, що існування заборгованості за поставлене пальне у сумі 71 262,28 грн. підтверджено наявними у справі доказами та не спростовано відповідачем, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволені вимоги щодо її стягнення.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з ПАТ "Вільнянський маслозавод" 1 569,18 грн. пені на підставі п.5.8 договору, 8,20 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 313,83 грн. 3 % річних на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, в задоволенні яких суд першої інстанції обґрунтовано відмовив, з огляду на наступне.

За умовами договору відповідач здійснює оплату за стиснений природний газ у безготівковій формі на умовах 100 % передоплати (п. 3.2) та зобов'язаний сплачувати рахунки-фактури, надані позивачем, у відповідності до п. 3.2 Договору, на протязі 3-х банківських днів (п. 4.3.5). Разом з тим, матеріали справи не містять доказів виконання сторонами п.п.3.2, 4.3.5 договору, зокрема виставлення позивачем рахунків та здійснення відповідачем передплати за стиснений природний газ, що унеможливлює визначити момент, з якого починається прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати пального, а також з якої дати повинен обраховуватися семиденний термін відповідно до п.5.8 Договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Доводи скаржника стосовно того, що взаємовідносини сторін у даній справі не ґрунтуються на Договорі купівлі-продажу пального та надання послуг через мережу АГНКС за смарт-картами № 2/07 від 01.07.2012 р., а між сторонами мала місце поставка пального за окремими накладними, апеляційний суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.

В пункті 1.3 Договору № 2/07 від 01.07.2012 р. наведено визначення терміну "смарт-карта", а саме: це електронна пластикова карта, що емітована позивачем і засвідчує, що її користувач має право на одержання пального на АГНКС в межах добового ліміту. Смарт-карта є засобом для обліку операцій з відпуску пального на АГНКС із застосуванням обладнання. Смарт-карта не є платіжним засобом.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, протягом липня 2012 року - березня 2013 року відповідач отримував від позивача газ (пальне) через термінали, що знаходяться на АГНКС позивача, заправка через які здійснюється лише за смарт-картами, як це передбачено умовами договору № 2/07 від 01.07.2012 р. Наведені факти підтверджуються виписками по операціям по смарт-картам ПАТ "Вільнянський маслозавод" по терміналам за спірний період. При цьому, інформація про кількість і вартість поставленого відповідачу пального у цих виписках повністю співпадає з кількістю і вартістю пального, зазначеними у видаткових накладних, про які зазначалося раніше. Крім того, доказів укладення інших договорів з поставки пального сторонами не надано.

На підставі вищевикладеного, а також з огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційний суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.05.2013р. у справі №908/1323/13 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Вільнянський маслозавод" м.Вільнянськ Вільнянського району Запорізької області - залишити без задоволення.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу; 2. відповідачу; 3. у справу; 4 ДАГС; 5.ГСЗО.