Постанова № 33113477, 22.08.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2013 року Справа № 904/4878/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пархоменко Н.В.- доповідача

суддів: Коваль Л.А., Чередка Є.А.

при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

прокурор: Антоненко Т.С.- прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області, посвідчення № 004993 від 21.09.2012р.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод вогнетривів" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013р. у справі №904/4878/13

за позовом прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод вогнетривів", м. Дніпропетровськ

про зміну договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013р. прокурор м. Дніпропетровська звернуся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради з позовом про зміну умов договору оренди земельної ділянки від 09.11.2003 року, загальною площею 2,2770га.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013р. у справі №904/4878/13 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено повністю. Внесено зміни до п. 1.3 Договору оренди земельної ділянки зареєстрованої в Державному земельному кадастрі м Дніпропетровська за 1210100000:02:041:0050, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Дніпропетровський завод вогнетривів", посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Сусловою Н.Б., зареєстрованого в реєстрі за №8599, в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №4540 від 18.11.2003 року, викладено його у наступній редакції:

"п. 1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 24.05.2013 року становить 8 365 621 грн. 86 коп.".

Пункт .3.1. Договору оренди земельної ділянки - виключено.

Внесено зміни до п.3.2 Договору оренди земельної ділянки зареєстрованої в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за №1210100000:02:041:0050, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Дніпропетровський завод вогнетривів", посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Сусловою Н.Б, зареєстрованого в реєстрі за №8599, в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №4540 від 18.11.2003., викладено його у наступній редакції:

"п.3.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 250 968 грн. 65 коп. не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод вогнетривів" на користь Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 1 147 грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись із рішенням господарського суду, ТОВ "Дніпропетровський завод вогнетривів" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду про зміну договору оренди земельної ділянки та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що редакція п. 3.2. договору, запропонована Дніпропетровською міською радою, не містить істотних умов договору оренди земельної ділянки, щодо зазначення строків і порядку внесення орендної плати, які прямо зазначені в частині 1 статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі" як істотні його умови. Також зазначає, що жодних пропозицій чи проектів додаткової угоди до договору оренди землі Дніпропетровська міська рада на адресу відповідача не надсилала але господарським судом в порушення вимог Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6 "Про судове рішення", статті 43 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи встановлені не в повній мірі. Крім того вважає, що на товариство безпідставно покладені витрати щодо сплати судового збору, оскільки спір виник не з вини відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 22.08.2013 року.

Представники ТОВ "Дніпропетровський завод вогнетривів" та Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник прокурора в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги вважає, що рішення суду винесено з дотриманням вимог чинного законодавства та просила рішення суду залишити в силі.

В судовому засіданні 22.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003р. №87/11 між Дніпропетровською міською радою (далі-Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод вогнетривів" (далі-Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі-Договір), який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстрований в реєстрі за №8599, в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №4540 від 18.11.2003 року відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 2,2770 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Адміральська, 81, для фактичного розміщення виробничих будівель і споруд, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:02:041:0050 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що земельна ділянка надається до 30.07.2018 року Грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього договору 3 502 719, 96 грн. (п. 1.3. Договору)

Відповідно до п. 3.1. Договору сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 525 408, 00 грн.

Згідно до пункту 3.2. Договору, Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку з базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Пунктом. 3.3. Договору визначено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміні ставок земельного податку.

Отже, сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати. Законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VI від 03.06.2008 року в Закон України "Про оренду землі" були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині". Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування - з 04.06.2008 року.

В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Прокурор просив внести зміни до діючого договору оренди земельної ділянки з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 03.06.2013р. Відповідно до підготовленого Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідача від 03.06.2013р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 8 365 621,86 грн.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно частини 2 статті 12 цього Закону нормативно-правові акти з проведення оцінки земель які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в силу положень статті 13 названого Закону приводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до положень статей 20 та 23 цього Закону за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки землі урегульований "Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006р. за №18/15/21/11.

Пунктом 1.3 Порядку передбачено, що нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Тобто, вимоги прокурора про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зокрема до нормативної грошової оцінки можуть бути задоволені тільки на підставі виданого у відповідності з вимогами вищезазначеного Порядку витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Наданий прокурором витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідає вимогам Порядку та є належними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України .

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

У разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за користування земельними ділянками, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку (п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Прийняте органом місцевого самоврядування рішення щодо визначення розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою, у встановленому законом порядку не скасовано.

Повідомлення про встановлення розміру річної орендної плати, відповідно до рішення міської ради № 216/8 від 02.02.2011 року та приведення укладених договорів у відповідність з вимогами чинного законодавства було опубліковане в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради - газеті "Наше місто" від 22.02.2011 року із зазначенням необхідності звернутися до міської ради для вирішення питання щодо приведення договору оренди землі до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Верховний Суд України в постанові від 20.11.2012 року у справі №28/5005/640/2012 зазначив, що встановлення ст. 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Колегія суддів вважає, безпідставними посилання скаржника на те, що редакція п. 3.2. договору, яка запропонована Дніпропетровською міською радою, не містить істотних умов договору оренди земельної ділянки , щодо зазначення строків і порядку внесення орендної плати, які прямо зазначені в частині 1 статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі" як істотні його умови .

Відповідно до положень частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, отже дослідивши умови спірного договору .

Апеляційний суд вважає, що спірний договір містить всі істотні умови договору оренди землі, зокрема річну оренду плату у грошовій формі , умови договору на яких наголошує апелянт не були предметом позову і не вирішувались судом .

Не приймаються апеляційним судом і посилання відповідача на відсутність пропозицій чи проектів додаткової угоди до договору оренди землі від Дніпропетровської міської ради на адресу відповідача, оскільки надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, та не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача та вирішити спір в судовому порядку, аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012р. у справі №17/5005/8502/2011.

Враховуючи, що позов прокурора був задоволений судом, на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу правомірно були віднесені судові витрати.

Приймаючи до уваги викладене, оскаржуване рішення суду прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права при повному дослідженні обставин справи, підстави для його скасування відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України відсутні. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод вогнетривів" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013р. у справі №904/4878/13 без змін.

Повний текст постанови складений

23.08.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко