Постанова № 33113468, 19.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа№ 11/07/5026/1692/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Сіндряков О.В. - за довіреністю

від відповідача: Кучеренко С.П. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.05.2013р. (повне рішення складено 22.05.2013р.)

по справі №11/07/5026/1692/2012 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"

про стягнення 1 112 676,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про стягнення 1 112 676,84 грн., у тому числі: 195 342,38 грн. інфляційних нарахувань, 150 130,21 грн. 3% річних та 767 204,26 грн. пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором купівлі - продажу природного газу №14/2103/11 від 30.09.2011р. щодо своєчасної оплати поставленого йому позивачем протягом жовтня 2011р. - березня 2012р. природного газу.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.11.2012р. позов задоволено частково; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Черкасигаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 70 512,60 грн. інфляційних нарахувань, 150 130,21 грн. 3% річних, 69693,25 грн. пені та 5 806,72 грн. витрат на оплату судового збору; у задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2013р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі №11/07/5026/1692/2012 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2012р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2013р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково; рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2013р. у справі №11/07/5026/1692/2012 скасовано в частині вирішення спору про стягнення пені; справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

При новому розгляді, рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.05.2013р. позов в частині стягнення пені в сумі 767 204,26 грн. за період прострочення з 10.11.2011р. по 27.06.2012р. задоволено; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Черкасигаз" на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 767 204,26 грн. та 16 447,28 грн. витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 17.05.2013р. скасувати в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" пені в розмірі 697 511,01 грн. та в частині стягнення 16 447,28 грн. судового збору за подання позовної заяви; в цій частині прийняти нове рішення відповідно до якого відмовити Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 697 511,01 грн.

Скаржник вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 17.05.2013р. прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що відповідно до п.7.2 договору №14/2103/11 від 30.09.2011р. позивач вправі нараховувати пеню за період з 08.05.2012р. по 08.11.2012р., тому розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, складає 69 693,25 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2013р. у справі №11/07/5026/1692/2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді - Кропивна Л.В., Тищенко А.І., апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" на рішення господарського суду Черкаської області від 17.05.2013р. прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.08.2013р.

16.08.2013р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи судової практики.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р., у зв'язку із перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Кропивна Л.В.

У судове засідання 19.08.2013р. з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 17.05.2013р. - без змін.

Частиною 1 ст.101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Згідно із ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (покупець) був укладений договір №14/2103/11 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню.

Відповідно до п.2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. газ в обсязі до 681 626,000 тис. куб. м.

Згідно з п.п.5.1 - 5.4 договору, ціна (граничний рівень ціни) на природний газ установлюється НКРЕ. Ціна за 1000 куб.м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом становить: газ який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 2500 куб.м на рік: при наявності газових лічильників 244,2308 гривень, крім того ПДВ 20%, при відсутності газових лічильників 302,4038 гривень, крім того ПДВ 20%; газ який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 6000 куб.м на рік: при наявності газових лічильників 542,7885 гривень, крім того ПДВ 20%, при відсутності газових лічильників 630,7692 гривень, крім того ПДВ 20%; газ який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 12000 куб.м на рік: при наявності газових лічильників 1464,4231 гривень, крім того ПДВ 20%, при відсутності газових лічильників 1644,7115 гривень, крім того ПДВ 20%; газ який використовується населенням за умови, що споживання перевищує 12000 куб.м на рік: при наявності газових лічильників 1814,9038 гривень, крім того ПДВ 20%, при відсутності газових лічильників 2030,0481 гривень, крім того ПДВ 20%. У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ сторони вносять зміни до п.5.2 цього договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Додатковою угодою №1 від 30.09.2011р. до договору купівлі-продажу природного газу №14/2103/11 від 30.09.2011р. сторони з 01.10.2011р. виклали п.5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору в іншій редакції, якою змінили ціну 1000 куб. м. природного газу, а саме: на газ, який використовується населенням, за умови, що споживання не перевищує 2500 куб.м на рік: при наявності газових лічильників 227,5962 гривень, крім того ПДВ 20%, при відсутності газових лічильників 285,7692 гривень, крім того ПДВ 20%; на газ, який використовується населенням, за умови, що споживання не перевищує 6000 куб.м на рік: при наявності газових лічильників 526,1538 гривень, крім того ПДВ 20%, при відсутності газових лічильників 614,1346 гривень, крім того ПДВ 20%; на газ, який використовується населенням, за умови, що споживання не перевищує 12000 куб.м на рік: при наявності газових лічильників 1447,7885 гривень, крім того ПДВ 20%, при відсутності газових лічильників 1628,0769 гривень, крім того ПДВ 20%; на газ, який використовується населенням, за умови, що споживання перевищує 12000 куб.м на рік: при наявності газових лічильників 1798,2692 гривень, крім того ПДВ 20%, при відсутності газових лічильників 2013,4135 гривень, крім того ПДВ 20%.

Додатковою угодою №2 від 31.01.2012р. до договору купівлі-продажу природного газу №14/2103/11 від 30.09.2011р. сторони з 01.01.2012р. виклали п.5.2 розділу 5 «Ціна газу» договору в іншій редакції, якою змінили ціну 1000 куб. м. природного газу, а саме: на газ, який використовується населенням, за умови, що споживання не перевищує 2500 куб.м на рік: при наявності газових лічильників 232,3077 гривень, крім того ПДВ 20%, при відсутності газових лічильників 290,4808 гривень, крім того ПДВ 20%; на газ, який використовується населенням, за умови, що споживання не перевищує 6000 куб.м на рік: при наявності газових лічильників 530,8654 гривень, крім того ПДВ 20%, при відсутності газових лічильників 618,8462 гривень, крім того ПДВ 20%; на газ, який використовується населенням, за умови, що споживання не перевищує 12000 куб.м на рік: при наявності газових лічильників 1452,5000 гривень, крім того ПДВ 20%, при відсутності газових лічильників 1632,7885 гривень, крім того ПДВ 20%; на газ, який використовується населенням, за умови, що споживання перевищує 12000 куб.м на рік: при наявності газових лічильників 1802,9808 гривень, крім того ПДВ 20%, при відсутності газових лічильників 2018,1250 гривень, крім того ПДВ 20%.

Відповідно до 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

Згідно з п.6.2 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа наступного за місяцем поставки газу з поточних рахунків покупця.

Відповідно до п.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Згідно з п.11.1 договору, цей договір набуває чинності з дати його укладення і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ - до повного погашення заборгованості.

На виконання умов договору №14/2103/11 від 30.09.2011р. у період з жовтня 2011р. по березень 2012р. позивач передав, а відповідач прийняв у власність природний газ на загальну суму 157 251 032,01 грн., у тому числі: у жовтні 2011р. на 14 631 969, 26 грн., у листопаді 2011р. на 23 129 178,44 грн., у грудні 2011р. на 24 876 441,30 грн., у січні 2012р. на 31 477 363,57 грн., у лютому 2012р. на 37 430 030,33 грн. та в березні 2012р. на 25 706 049,11 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання -передачі природного газу від 30.11.2011р., від 21.12.2011р., від 31.12.2011р., від 31.01.2012р., від 29.02.2012р. та від 31.07.2012р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати природного газу, переданого йому Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" у період з жовтня 2011р. по березень 2012р. виконав повністю, проте з порушенням строків оплати, встановлених п.6.1 та п.6.2 договору.

За прострочення оплати за природний газ позивач нарахував відповідачу до сплати 767 204,26 грн. пені передбаченої п.7.2 договору у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період прострочення з 10.11.2011р. по 27.06.2012р.

Вищий господарський суд України, скасовуючи попередні судові рішення у даній справі в частині вирішення спору про стягнення пені та направляючи справу в цій частині на новий розгляд в постанові від 21.03.2013р. вказав на те, що судам слід врахувати, що п.7.2 договору суперечить вимогам ст.ст.260, 261 ЦК України та положенням частини шостої ст.232 ГК України, а відтак при прийнятті рішення слід визначитися з його дійсністю та відповідно, з підставами для нарахування пені, та її розміром. Судам слід було врахувати правову позицію Верховного суду України, викладену в постановах №17/034-11, №10/065-11, №15/046-11 з цього приводу.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 ст.547 ЦК України).

Згідно із п.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Згідно із ст.230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина 6 ст. 232 ГК України надає сторонам за договором право змінити лише строк, протягом якого управнена сторона може нараховувати штрафні санкції, тоді як момент виникнення права на нарахування відповідних штрафних санкцій є незмінним та пов'язується законом з днем, коли зобов'язання мало бути виконане.

Поняття позовної давності міститься в ст. 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 259 ЦК України надає сторонам право за взаємною домовленістю збільшувати позовну давність, яка встановлена законом, а не визначати початок перебігу позовної давності, що врегульовано ст.261 ЦК України.

Частиною 1 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, частиною 2 ст.260 ЦК України закріплено імперативну норму, відповідно до якої порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відтак, частиною 6 ст.232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин сторін між сторонами.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що положенням п.7.2 договору сторони фактично змінили порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення неустойки на прострочену суму заборгованості, оскільки встановили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає свій перебіг не з моменту прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотного відрахунку шести місяців від дати звернення постачальника з претензією або позовом, що суперечить вимогам ч.2 ст.260 ЦК України, ст.261 ЦК України та ч.6 ст.232 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 11.12.2012р. у справі №15/046-11, від 04.12.2012р. у справі №17/034-11, від 11.12.2012р. у справі №10/065-11.

Відповідно до ч.1 ст.111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Як вбачається з розрахунку, здійсненого позивачем, пеня, яку він просить стягнути з відповідача, обрахована ним за період прострочення з 10.11.2011р. по 27.06.2012р., тобто позивач нарахував пеню саме з початку прострочення оплати за придбаний природний газ.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нарахування пені, яку просить стягнути позивач, здійснено в порядку, визначеному ст. ст. 260, 261 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення 767 204,26 грн. пені, згідно здійсненого позивачем розрахунку, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Господарським судом Черкаської області оскаржуваним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 16 447,28 грн. витрат на сплату судового збору.

Проте, виходячи з викладених норм та розміру задоволених вимог 767 204,26 грн., сума судового збору, що підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача за результатами нового розгляду справи в частині вирішення спору про стягнення пені становить 15 344,08 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 17.05.2013р. відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, підстав для його скасування не вбачається, а резолютивна частина рішення має бути змінена в частині розміру відшкодування судового збору.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.05.2013р. у справі №11/07/5026/1692/2012 залишити без задоволення.

2. Резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 17.05.2013р. у справі №11/07/5026/1692/2012 викласти в наступній редакції:

«Позов в частині стягнення пені в сумі 767 204 (сімсот шістдесят сім тисяч двісті чотири) грн. 26 коп. за період прострочення з 10.11.2011р. по 27.06.2012р. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Черкасигаз", вул. Громова, 142, м. Черкаси, ідентифікаційний код 03361402 на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720 - 767 204 (сімсот шістдесят сім тисяч двісті чотири) грн. 26 коп. пені та 15 344 (п'ятнадцять тисяч триста сорок чотири) грн. 08 коп. витрат на сплату судового збору».

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

4. Матеріали справи №11/07/5026/1692/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Корсакова Г.В.

Судді Ільєнок Т.В.

Кропивна Л.В.