Рішення № 33113394, 23.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2013 р.

Справа № 916/1019/13

За позовом: Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик"

про стягнення та спонукання виконання певних дій

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач – Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик", у якій з урахуванням уточнень від 09.08.2013р. просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" заборгованість у розмірі 648152,14 грн. та зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" звільнити шляхом вивезення з території вантажного району Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" за адресою: м. Керч, вул. Кірова, 28 руди залізничної у кількості 273,30 тони, шлаку металургійного у кількості 6497,88 тон, шламу у кількості 607,60 тон.

Відповідно до наданого суду письмового відзиву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик", відповідач проти задоволення позовних вимог у справі заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, суд встановив.

29 червня 2011 року між Державним підприємством "Керченський морський торговельний порт" (Порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" (Фірма) було укладено Договір № 03-01-080\КО (далі за текстом – Договір) предметом якого було визначення порядку та умов перевалки з залізничного транспорту на морський транспорт вантажів Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" через Порт в об’ємі орієнтовно: руда залізнична навалом (експорт) 30000 тон в місяць(вантаж). Сторонами договору погоджувалось, що об’єми перевалки та номенклатура вантажу можуть бути змінені за письмового погодження сторін.

Під час дії договору № 03-01-080\КО від 29 червня 2011 року його умови неодноразово змінювались, зокрема, з розширенням предмету договору, що вбачається з укладених між сторонами додаткових угод № 1 від 07.07.2011р., № 2 від 14.09.2011р., № 3 від 22.09.2011р., № 4 від 15.12.2011р., № 5 від 26.12.2011р., № 6 від 08.02.2012р., № 7від 23.02.2012р., №8 від 15.03.2012р., № 9 від 15.03.2012р.

Так, на підставі додаткової угоди № 1 від 07.07.2011р. п.1 договору (предмет договору) розширено та включено до вказаного положення договору перевалку шламу навалом (експорт) 15000 тон на місяць.

На підставі додаткової угоди № 2 від 14.09.2011р. п.1 договору (предмет договору) розширено та включено до вказаного положення договору перевалку шлаку металургійного навалом (експорт) в об’ємі 40000 тон до кінця 2011 року.

Згідно додаткової угоди № 4 від 15.12.2011р. п.1 договору (предмет договору) розширено та включено до вказаного положення договору плануванням у 2012 році перевалки з залізничного транспорту на морський експортних вантажів ТОВ "КФТ Лоджистик" навалом (руда залізнична, шлам, шлаки, скрам-лом чорних металів).

З урахуванням додаткової угоди № 8 від 15.03.2011р. п.1 договору (предмет договору) доповнено реченням: „на умовах цього договору здійснюється перевалка вантажу (шлак металургійний навалом), що не перевозиться водним транспортом за варіантом „вагон-склад-автотранспорт”.

У відповідності до додаткової угоди № 9 від 15.03.2012р. п.1 договору (предмет договору) розширено та включено до вказаного положення договору умову про те, що договором визначається порядок і умови перевалки експортних вантажів через порт за варіантом „автотранспорт-склад-судно”.

Згідно до положень п. 3.8 договору передбачалось виділення портом складського майданчика для накопичення вантажу ТОВ "КФТ Лоджистик". При цьому, з урахуванням п. 4.1 договору, оплата за перевалювання вантажу здійснювалась за тарифами зазначеними у додатку №1 до договору. А згідно п. 4.1.2 встановлювалось, що плата за зберігання вантажу на складах порту розраховувалась за ставками, діючими у дні, за які вона підлягає стягненню та сплачується по факту відвантаження вантажу з порту, якщо термін зберігання не перевищував 30 днів, а у випадку тривало зберігання-щомісячно.

У відповідності до даних додатку № 1 до договору, в редакції додаткової угоди № 7, дія якої поширювалась з 01.04.2012 року, плата за зберігання вантажу на території порту встановлювалась за 4 доби зберігання – безкоштовно, з 5 до 90 діб – за ставкою 0,061 грн. за тону за добу, з 91 доби за ставкою 0,61 грн. за тону за добу.

На виконання умов договору у період з 27.07.2011р. по 27.12.2011р. на адресу порту надходив вантаж у вигляді руди залізничної у кількості 273,30 тони, шлаку металургійного у кількості 6497,88 тон, шламу у кількості 607,60 тон, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями накладних, відвісів, листів ТОВ "КФТ Лоджистик" (а.с. 30 – 195 Т.1). Як вбачається з письмових пояснень представника Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт", вищевказаний вантаж до цього часу розміщується на території порту, при цьому, плата за його зберігання ТОВ "КФТ Лоджистик" не сплачується.

Відповідно до проведених позивачем розрахунків, з урахуванням даних додатку № 1 до договору, в редакції додаткової угоди № 7, за зберігання вантажу у період з 01.01.2013р. по 30.04.2013р. за ТОВ "КФТ Лоджистик" рахується заборгованість у розмірі 648152,14 грн. Для сплати наданих послуг на адресу ТОВ "КФТ Лоджистик", визначену відповідачем у договорі (в редакції додаткової угоди № 6 від 08.02.2012р.), надсилались рахунки на сплату наданих послуг за період з 01.01.2013р. по 30.04.2013р. у сумі 648152,14 грн., які були отриманні представником ТОВ "КФТ Лоджистик", що підтверджується копіями залучених до матеріалів справи рахунків, відомостей-розрахунків та поштових повідомлень з відміткою про отримання поштової кореспонденції (а.с.196 – 243 Т.1, 130-135 Т.2).

Згідно п. 7.5 дія договору поширювалась до 31.12.2011р. Умови п. 7.7 договору передбачали, що договір може бути пролонгованим на наступний рік шляхом обміну листами, підписанням додаткової угоди. У відповідності до п. 9 додаткової угоди № 4 від 15.12.2011р. термін дії договору продовжено сторонами до 31.12.2012р.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, на 2013 рік договір не пролонгувався.

Листом від 19.04.2013р. за № 33 Товариство з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" звернулось до порту з листом, у якому просило вважати договір розірваним.

Згідно письмових пояснень представника позивача та з урахуванням п. 7.6 договору (яким визначається порядок розірвання договору), позивач вважає договір розірваним з 19.05.2013р. (після завершення 30 денного строку з письмового повідомлення про одностороннє розірвання договору).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов’язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача наявної суми боргу у розмірі 648152,14грн. та на зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" звільнити шляхом вивезення з території вантажного району Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" вантажу відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Як було встановлено судом, положення п. 7.5 договору, з урахуванням п. 9 додаткової угоди № 4 від 15.12.2011р. визначали строк дії договору до 31.12.2012р. та, як вбачається з пояснень представника позивача, в подальшому, на 2013 рік договір не пролонгувався. Таким чином, після 31.12.2012р. договір № 03-01-080\КО від 29 червня 2011 року припинив свою дію, у зв’язку з закінченням строку, на який його було укладено.

За вказаних обставин, на думку суду, є хибним висновок представника позивача про розірвання договору № 03-01-080\КО від 29 червня 2011 року з 19.05.2013р. в порядку п. 7.6 договору, оскільки до 19.05.2013р. договір вже припинив свою дію.

Згідно ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Положеннями п. 7.8 договору передбачалось, що фінансові зобов’язання, взяті на себе стороною під час дії договору, підлягають виконанню до розірвання договору, а закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов’язань за договором, що залишились не виконаними.

Як вбачається з суті положень ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України та п. 7.8 договору, в них іде мова про обов’язковість виконання усіх прийнятих сторонами на себе зобов’язань за діючим договором, що залишились не виконаними на момент його припинення, тобто до 31.12.2012р. Між тим, як встановлено судом, фактично позовні вимоги Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" заявлені за період з 01.01.2013р. по 30.04.2013р., тобто після того як договір припинив свою дію. З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що предметом розгляду суду у даному спорі є позадоговірні вимоги Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" про стягнення 648152,14 грн. заборгованості за фактично надані послуги відповідачу.

У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

А згідно до ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Зі змісту ст. 1212 ЦК України вбачається, що підставою виникнення зобов’язання, визначного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном у даному випадку виступають грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав.

Як було встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, впродовж періоду з 01.01.2013р. по 30.04.2013р. позивач надавав послуги зі збереження на території порту вантажу відповідача, а відповідач продовжував споживати такі послуги, не сплачуючи за це відповідну плату.

З урахуванням того, що договір № 03-01-080\КО від 29 червня 2011 року не є підставою для виникнення прав та обов’язків сторін у період з 01.01.2013р. по 30.04.2013р., а між сторонами немає діючих договірних відносин щодо надання послуг з розміщення спірного вантажу, такі послуги фактично отримані відповідачем без достатньої на те підстави. Тому, отримання даних послуг без прийнятого обов’язку щодо їх оплати призвело до збереження відповідачем власного майна, яким є грошові кошти.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що в результаті фактичного отримання послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" виникло зобов’язання відшкодувати позивачу їх вартість, яка згідно перевіреного судом розрахунку складає за період з 01.01.2013р. по 30.04.2013р. суму у розмірі 648152,14 грн. Вищевикладена позиція суду підтверджується матеріалами судової практики (постанова Вищого господарського суду України від 25.01.2005р. у справі №15-25/109-04-3350).

Щодо заявленої позовної вимоги про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" звільнити шляхом вивезення з території вантажного району Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" вантажу відповідача, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як встановлено судом, після закінчення строку дії договору № 03-01-080\КО від 29 червня 2011 року, відповідач не вивіз вантаж, який до цього часу зберігається на території порту. За вищевикладених обставин, вимога Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" звільнити шляхом вивезення з території вантажного району Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" за адресою: м. Керч, вул. Кірова, 28 руди залізничної у кількості 273,30 тони, шлаку металургійного у кількості 6497,88 тон, шламу у кількості 607,60 тон є законною, а тому задовольняється судом у повному обсязі.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, позовні вимоги у справі є правомірними, у зв’язку з чим задовольняються судом у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 14110,05 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" (65481, м. Южне, Одесько-Миколаївське шосе, буд. 2 каб. 6; код 35502938) на користь Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (98312, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 28, код 01125554) 648152 (шістсот сорок вісім тисяч сто п’ятдесят дві) грн. 14 коп. заборгованості та 14110 (чотирнадцять тисяч сто десять) грн. 05 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "КФТ Лоджистик" (65481, м. Южне, Одесько-Миколаївське шосе, буд. 2 каб. 6; код 35502938) звільнити шляхом вивезення з території вантажного району Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (98312, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 28, код 01125554) за адресою: м. Керч, вул. Кірова, 28 руди залізничної у кількості 273,30 тони, шлаку металургійного у кількості 6497,88 тон, шламу у кількості 607,60 тон.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.