Рішення № 33113175, 20.08.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 Справа № 901/1869/13За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК КРИМЕНЕРГО»

до відповідача Державного підприємства «Агрофірма «МАГАРАЧ» Національного інституту винограду та вина «Магарач»

про стягнення 46 697,54 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Антюфєєв І.О., юрисконсульт, довіреність № 693-Д від 26.12.2012,

Від відповідача не з'явився,

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Державного підприємства «Агрофірма «МАГАРАЧ» Національного інституту винограду та вина «Магарач», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 29 335,88 грн.,інфляційні втрати за активну електричну енергію у сумі 130,36 грн., 3 % річних за активну електричну енергію у сумі 440,85 грн., пеню за активну електричну енергію у сумі 1 668,74 грн., заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію у сумі 14 226,34 грн., 3 % річних за реактивну електричну енергію у сумі 184,57 грн., інфляційні втрати за реактивну електричну енергію у розмірі 57,04 грн., пеню за реактивну електричну енергію у сумі 653,76 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач у порушення умов укладеного договору на поставку електричної енергії оплату за спожиту електричну енергію здійснював не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що призвело до утворення заборгованості.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 01 липня 2013 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної республіки Крим від 11.06.2013 надсилалась 12.06.2013 за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, про що свідчить наявність рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи (а. с. 67). Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2013 слухання справи, у зв'язку з неявкою відповідача, було відкладено на 20 серпня 2013 року.

У засідання суду 20.08.2013 представник позивача з'явився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду 20.08.2013 не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ДТЕК КРИМЕНЕРГО») та Державним підприємство «Агрофірма «МАГАРАЧ» Національного інституту винограду та вина «Магарач» був укладений договір про поставку електричної енергії № 2553.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов укладеного договору Постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустаткувань Споживача з приєднаною потужністю 181,0 квт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість придбаної електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами. Під час виконання умов договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Як визначено частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пункт 2.2.3. договору встановлює обов'язок Споживача сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування відповідно до умов додатків № 4.1., № 4.2. «Порядок розрахунків».

Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються у відповідності з пунктом 6.6. Правил користування електричною енергією. Розрахункова дата (день коли споживач надає «Акт про об'єкти переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії», а постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 23 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 23 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Споживач до 22 числа що передує розрахунковому періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100 % заявленого (очикуваємого) об'єму споживання електричної енергії, що встановлено сторонами у Додатку № 4.1. до договору.

Однак відповідач у порушення умов укладеного договору розрахунки за спожиту активну електричну енергію здійснював не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості за активну електричну енергію з 23.03.2012 по 23.02.2013 в розмірі 29335,88 грн.

Крім того, пунктом 2.2.4. договору сторони обумовили обов'язок споживача здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електричною мережею постачальника та електричним обладнанням споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії».

Правилами користування електричною енергією визначено, що електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару; електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Крім того, Правилами користування електричною енергією визначено, що величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за № 93/6381, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації. Споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж, що належать електропередавальній організації, вносять плату за перетікання реактивної електроенергії на поточний рахунок електропередавальної організації відповідно до умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про постачання електричної енергії.

У відповідності з підпунктом 2 пункту 10.2. Правил користування електричною енергією Споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати об'єм спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно умовам договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Так, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов договору, за споживачем значиться заборгованість за компенсацію реактивної електричної енергії з 23.04.2012 по 23.02.2013 в розмірі 14226,34 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів сплати відповідачу виниклої заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості: за активну електричну енергію в розмірі 29335,88 грн., реактивну електричну енергію в розмірі 14226,34 грн. підлягають задоволенню

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат за активну електричну енергію у сумі 130,36 грн., 3 % річних за активну електричну енергію у сумі 440,85 грн., та 3 % річних за реактивну електричну енергію у сумі 184,57 грн., інфляційних втрат за реактивну електричну енергію у сумі 57,04 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що зазначено статтею 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за активну електричну енергію у сумі 1668,64 грн., та пені за реактивну електричну енергію у сумі 653,76 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як визначено пунктом 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3.-2.2.4. договору, з порушенням строків, визначених додатком № 4.1., № 4.2., споживач зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати пов'язані з оплатою судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

В судовому засіданні 20 серпня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 23 серпня 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Агрофірма «МАГАРАЧ» Національного інституту винограду та вина «Магарач» (вул. Чапаєва, 9, с. Віліно, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим, 98400, Україна; ЄДРПОУ 31332064, МФО 324021, р/р 2600111774 КРВ АППБ «Аваль», інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000, Україна; р/р 26031301617847 в філії КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 29335,88 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Агрофірма «МАГАРАЧ» Національного інституту винограду та вина «Магарач» (вул. Чапаєва, 9, с. Віліно, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим, 98400, Україна; ЄДРПОУ 31332064, МФО 324021, р/р 2600111774 КРВ АППБ «Аваль», інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК КРИМЕНЕРГО» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000, Україна; р/р 26009300517847 в філії КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) інфляційні втрати за активну електричну енергію у сумі 130,36 грн., 3 % річних за активну електричну енергію у сумі 440,85 грн., пеню за активну електричну енергію у сумі 1668,74 грн., заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію у сумі 14226,34 грн., 3 % річних за реактивну електричну енергію у сумі 184,57 грн., інфляційні втрати за реактивну електричну енергію в сумі 57,04 грн., пеню за реактивну електричну енергію у сумі 653,76 грн., а також 1720,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.І. Чонгова