Ухвала суду № 33112186, 13.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 р.Справа № 2а-331/10/1570

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Федусик А. Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: СФГ „Квиток"ОСОБА_5 (адвокат, ордер)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року по справі за позовом сільськогосподарського фермерського господарства „Квиток" до Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року адміністративний позов СФГ „Квиток" задоволено частково. Скасовано рішення Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області від 23.10.2003 року № 03/147 про застосування до сільськогосподарського фермерського господарства „Квиток" штрафних санкцій 2040 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

СФГ „Квиток" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що СФГ зареєстроване 12.08.2002 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією за номером 04057126Ю0010467, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.5) та перебуває на обліку в УПФ, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІУ, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, страхувальник (до яких відноситься позивач згідно п.1 ст.14 того ж Закону) зобов'язаний подавати звітність територіальним органам пенсійного фонду України, в порядку та за формою, встановленою Пенсійним фондом. Відповідний порядок встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до У ГІФ України.

Згідно ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальники (до яких відноситься відповідач) зобов'язанні сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового періоду.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 19.10.2001 року №16-6, у разі неподання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, платник збору сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.

23.10.2003 року УПФ на підставі пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято рішення від 23.10.2003 року №03/147 про застосування до СФГ штрафних санкцій в розмірі 170 грн. за не подачу розрахунку зобов'язання зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством (а.с.14), яке отримано головою СФГОСОБА_6 і цей штраф було сплачено СФГ, тобто це рішення виконано СФГ у повному обсязі.

23.10.2003 року УПФ прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення №010062 про застосування до ОСОБА_6 штрафу в розмірі 136 грн. за несвоєчасне подання звіту за серпень 2003 року (а.с.15).

Тобто, УПФ було встановлено, що СФГ несвоєчасно подало звіт тільки за один місяць, а саме за серпень 2003 року.

Разом з цим, 23.10.2003 року, тобто в той же день, УПФ проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного Фонду за період серпень 2002 року по серпень 2003 року.

За результатами цієї перевірки відповідачем складений акт від 23.10.2003 року (а.с.185).

Згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі цього акту та пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» УПФ прийнято рішення від 23.10.2003 року №03/147 про застосування до СФГ штрафних санкцій в розмірі 2040 грн. за не подачу розрахунку зобов'язання зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством.

Разом з цим, судом встановлено, що вказане рішення мало номер іншого рішення, яке на той час не було скасоване або анульоване, і спірним рішенням на суму 2040 грн. фактично було повторно застосовано до позивача штрафні санкції за період.

Крім цього, вказане спірне рішення №03/147 на суму 2040 грн. у встановленому порядку позивачу не було вручене.

Посилання апелянта, на те, що зазначене рішення було направлено позивачу 19.12.2003 рок, а ним отримано 20.12.2003 року, про що свідчить повідомлення № 629 судом не приймаються, оскільки з вказаного повідомлення не вбачається, що саме було направлено позивачу та ким саме отримано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем було незаконно прийнято рішення від 23.10.2003 року за номером №03/147, яким застосовано до позивача штраф в розмірі 2040 грн.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства.

Суд приходить до висновку, що приймаючи рішення від 23.10.2003 року №03/147 про застосування до СФГ штрафних санкцій в сумі 2040 грн., відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги сільськогосподарського фермерського господарства „Квиток" підлягають частковому задоволенню, а саме шляхом скасування рішення УПФ від 23.10.2003 року №03/147 про застосування до СФГ штрафних санкцій 2040 грн.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року по справі № 2а-331/10/1570, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 14 серпня 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль