Рішення № 3311140, 24.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом

Закритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Енерголізинг"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт"

про

стягнення 200 372,50 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

Веретенін Є.О. –директор, Сизов Ю.Ю –представник

від відповідача

не з’явились

В судовому засіданні 24.02.2009 на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Лізингова компанія "Енерголізинг" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт" (далі - відповідач) 200 372,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного Договору фінансового лізингу № 16 від 14.12.2006, відповідач систематично порушував умови розрахунків, у зв’язку з чим утворилась заборгованість відповідача по лізинговим платежам.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

14.12.2006 між Закритим акціонерним товариством "Лізингова компанія "Енерголізинг" (лізингодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт" (лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 16 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу об’єкт нерухомості (далі - майно) за адресою: м. Київ, вул. Раєвського Миколи, 25.

Згідно з п. 4.1 Договору передача лізингодавцем та прийняття лізингоодержувачем майна в лізинг засвідчується Актом прийому-передачі майна в лізинг.

26.12.2006 за Актом прийому-передачі (накладна) по Договору № 16 від 14.12.2006 позивач передав, а відповідач отримав в платне користування майно.

В Акті прийомки (по договору фінансового лізингу № 16) від 14.12.2006 відповідач підтвердив, що об’єкт лізингу експлуатується починаючи з 14.12.2006.

Відповідно до п. 2.1 Договору строк лізингу складає 60 місяців з моменту передачі майна в лізинг згідно Розділу 4 цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору плата за користування об’єктом лізингу вноситься Лізингоодержувачем у вигляді лізингових платежів.

Відповідно до п. 3.2 Договору лізингові платежі - це сума визначена в теперішній вартості серії майбутніх лізингових платежів. Вона включає:

3.2.1 суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об’єкту лізингу, яка визначена пунктом 1.3 цього Договору (сума зменшення зобов'язань);

3.2.2 суму відсотків винагороди лізингодавцю за отримане в лізинг майно;

3.2.3 інші витрати, пов’язані з експлуатацією майна, придбаного лізингодавцем для передачі лізингоодержувачу, в т.ч. комунальні послуги, утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньо будинкових мереж, оплата за користування місцями загального користування загальною площею 16,9 кв.м. та інші витрати (згідно Додатку № 4 до Договору).

Розрахунок лізингових платежів приводиться в "Графіку лізингових платежів" який підписується сторонами одночасно з цим Договором, є Додатком № 2 до цього Договору та є невід’ємною частиною цього Договору (п. 3.3 Договору).

Згідно з п. 3.4 Договору перерахування лізингових платежів проводиться лізингоодержувачем на розрахунковий рахунок позивача, вказаний в рахунку-фактурі згідно Графіку лізингових платежів не пізніше 20 календарного дня місяця, вказаного в графіку.

Відповідно до п. 5.3.1 Договору відповідач зобов’язаний здійснювати сплату лізингових платежів у відповідності до Графіку сплати лізингових платежів, передбаченого п. 3.3 Договору.

Згідно умов Договору позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату лізингових платежів по Договору фінансового лізингу № 16 від 14.12.2006 з урахуванням погодженої між сторонами графи "сума платежу" в Графіку сплати лізингових платежів (належним чином засвідчені рахунків містяться в матеріалах справи).

Позивач у письмових поясненнях щодо сум лізингової винагороди та суми процентів, наданих в судовому засіданні 24.02.2009 на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2009, зазначає, що "сума платежу" включає, окрім іншого, суму винагороди позивача, яка дорівнює різниці між сумами колонки "сума платежу" та колонок "сума нарахованих процентів" і "сума зменшення зобов’язання".

Безпосередній розмір суми винагороди, порядок її розрахунку та сплати був погоджений сторонами, що підтверджується проведенням відповідачем в період з січня 2008 року по квітень 2008 року лізингових платежів в повному об’ємі, відповідно до сум, зазначених у рахунках (належним чином засвідчені копії банківських виписок містяться в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, відповідач, в порушення умов Договору, несвоєчасно, не в повному обсязі сплачував лізингові платежі. Починаючи з травня 2008 року лізингові платежі відповідачем не сплачувались, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 166 778,85 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору, укладеного між сторонами, зокрема у п. 3.4 сторонами погоджено внесення лізингових платежів не пізніше 20 календарного дня місяця, вказаного в графіку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов’язань щодо повної і своєчасної оплати лізингових платежів за Договором суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо підстав стягнення на його користь з відповідача заборгованості по лізинговим платежам у розмірі 166 778,85 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивачем, також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 366,07грн., 3% річних у розмірі 3 070,19 грн. та інфляційних втрат у розмірі 19 157,39 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що у випадку затримки лізингових платежів лізингоодержувач сплачує пеню з простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочки.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт" у вигляді пені передбачена Договором, вимоги Закритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Енерголізинг" про стягнення пені в розмірі 11 366,07 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, неоспореним відповідачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов’язання встановлений судом та по суті відповідачем неоспорений, позовна вимога про стягнення 3% річних у розмірі 3 070,19 грн. та інфляційних втрат у розмірі 19 157,39 грн., нарахованих позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

У зв’язку з задоволенням позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт" (01135, м. Київ, вул. Пестеля, 11, ідентифікаційний код 33835595, п/р 26006001001582 в ВАТ Банк “БІГ Енергія” м. Київ, МФО 322603, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Закритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Енерголізинг" (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, ідентифікаційний код 24595280, п/р 26007002000741 в ВАТ Банк “БІГ Енергія” м. Київ, МФО 322603) основний борг у розмірі 166 778 (сто шістдесят шість тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 85 коп., пеню у розмірі 11 366 (одинадцять тисяч триста шістдесят шість) грн. 07 коп., 3% річних у розмірі 3 070 (три тисячі сімдесят) грн. 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 157 (дев’ятнадцять тисяч сто п’ятдесят сім) грн. 39 коп., державне мито у сумі 2 003 (дві тисячі три) грн. 72 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 03.03.2009