Постанова № 33111351, 14.08.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 р. Справа № 802/3208/13-а

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Загороднюка Андрія Григоровича,

за участю:

секретаря судового засідання: Чабан Вікторії Вікторівни

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: Бойка С.В., Кучера Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ФОП ОСОБА_4 з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі- Вінницька ОДП) №0017801702 від 27.06.2013 року, №0017811702 від 27.06.2013 року, №0017821702 від 27.06.2013 року, №0017831702 від 27.06.2013 року, №0017841702 від 27.06.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 29.05.2013 року по 05.06.2013 року Вінницькою ОДПІ проводилась позапланова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_4, за результатами якої складено акт №2070/1721/НОМЕР_1 від 12.06.2013 року.

Фактично всі порушення вимог податкового законодавства, що відображені в акті перевірки, ґрунтуються на одному висновку, а саме: ФОП ОСОБА_4 до обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не включено грошові кошти (виручка), які отримані та інкасовані Приватбанком на розрахунковий рахунок, про що свідчить виписка банку по розрахунковому рахунку НОМЕР_7.

На думку перевіряючого, застосовується касовий метод обчислення виручки, під час якого враховуються всі надходження коштів, отриманих на розрахунковий рахунок або (та) до каси суб'єкта малого підприємництва. Таким чином, до обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) слід включати суми всіх коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок або (та) до каси платника єдиного податку - фізичної особи у звітному податковому періоді.

У разі, якщо в порушення вимог ст. 1 Указу №727/98 підприємець - платник єдиного податку перевищив обсяг виручки 500 тис. грн. від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), підприємець - платник єдиного податку згідно зі ст. 5 Указу №727/98 повинен був перейти на загальну систему оподаткування обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Отже, в порушення вимог ст. 1 Указу №727/9, ФОП ОСОБА_4 у другому кварталі 2011 року (06.06.2011 року) перевищила обсяг виручки 500 тис. грн. від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), та відповідно до ст. 5 Указу N727/98 повинна була перейти на загальну систему оподаткування з 3 кварталу 2011 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0017801702 від 27.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами різного декларування в сумі 227790,58 грн., з яких за основним платежем 182232,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 45558,12 грн.;

- № 0017811702 від 27.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 269650,00 грн., з яких за основним платежем 215720,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 53930,00 грн.;

- № 0017821702 від 27.06.2013 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 6639500,00 грн.;

- № 0017831702 від 27.06.2013 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1,00 грн.;

- № 0017841702 від 27.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосувань реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 4512,00 грн.

Однак, позивач не погоджується з вищезазначеними порушеннями і вважає, що кошти, які інкасувались не є виручкою, оскільки отримувались не як власний дохід , а для виконання договору доручення.

14.08.2013 року усною ухвалою суду замінено неналежного позивача на Вінницьку об'єднану державну інспекцію ГУ Міндоходів у Вінницькій області.

Під час судового засідання представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позовні вимоги.

Натоміть, представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

На підставі постанови від 28.05.2013 року ст. слідчого з ОВС СУ ДПС у Вінницькій області підполковника податкової міліції Гаврищука В.М. проведена позапланова документальна перевірка з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

В ході проведення перевірки встановлено ряд порушень податкового законодавства, зокрема, статті 1, 5 Указу Президенту України від 03.07.1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", п. 177.2 ст. 1787 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ; порушення п. 183.10 ст. 183, п.187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України; порушення п. 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12. 2004 року №637; порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР; порушення ст. 267 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0017801702 від 27.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами різного декларування в сумі 227790,58 грн., з яких за основним платежем 182232,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 45558,12 грн.;

- № 0017811702 від 27.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 269650,00 грн., з яких за основним платежем 215720,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 53930,00 грн.;

- № 0017821702 від 27.06.2013 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 6639500,00 грн.;

- № 0017831702 від 27.06.2013 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1,00 грн.;

- № 0017841702 від 27.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосувань реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 4512,00 грн.

Позивачем при здійсненні підприємницької діяльності укладені договори доручення: договір доручення №761 від 01.03.2011року, укладений з громадською організацією «Спілка підприємців «Мегасервіс» (Довіритель) в особі виконавчого директора Климчука О.В., який діє в інтересах та за рахунок членів громадської організації «Спілка споживачів «Мегаспорт» згідно окремих угод, укладених між цими сторонами та ФОП ОСОБА_4 (Повірений). Згідно з даним договором довіритель доручає повіреному здійснити наступні юридичні дії: організувати всі роботи і операції, пов'язані з роз'ясненням споживачам якісних характеристик продукції для спорту та відпочинку та представлення такої продукції, і прийняттям від споживачів залогової вартості такої продукції у готівковій та безготівковій формі, а також інкасацією такої залогової вартості на банківський рахунок довірителя за адресою м. Вінниця, вул. Козицького, 51 (а.с.95-96); договір доручення №37 від 01.01.2012 року, укладений з громадською організацією «Спілка споживачів «Мегаспорт» (Довіритель) та ФОП ОСОБА_4 (Повірений), відповідно до якого довіритель доручає повіреному здійсните наступні юридичні дії: організувати всі роботи і операції, пов'язані з організацією експозиції продукції для спорту та відпочинку в експозиційних точках мережі Мегаспорт, організація всіх супутніх процесів, пов'язаних з експозицією продукції, для найбільш повного та якісного представлення такої продукції перед споживачем згідно стандартів та умов обслуговування кінцевого споживача. Виконання робіт та послуг відбувається за адресою м. Вінниця, вул. Козицького, 51 (а.с. 123-124).

На думку відповідача, ФОП ОСОБА_4 перевищила обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції за рік, установленого ст. 1 Указу Президента України №727/98 в сумі 500 тис. грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Визначаючись щодо правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, суд в першу чергу звертає увагу на те, що причиною виникнення спірних правовідносин є різна позиція сторін щодо підстав та порядку застосування спрощеної системи оподаткування при здійсненні підприємницької діяльності позивачем, а відтак, і розбіжностей в методах розрахунків податкових зобов'язань.

Так, судом встановлено, що позивач займався підприємницькою діяльністю, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ 727/98).

Указом N 727/98 запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, пункт перший статті 1 якого надає фізичним особам право перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Згідно з положенням п. 4 ст. 1 Указу N 727/98 під виручкою розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

А у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) (стаття 5).

Із системного аналізу наведених вище положень Указу N 727/98 вбачається, що наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців - платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків - передбачають перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Як вбачається зі ст. 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Враховуючи положення п. 14.1.202 Податкового кодексу України не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Крім того, п. 136.1.19 Податкового кодексу України для визначення об'єкта оподаткування не враховуються кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру (повіреному, агенту тощо) в межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільно-правових договорів.

Із викладеного випливає, що в даному випадку базою оподаткування є не вся виручка, що отримана підприємцем на розрахунковий рахунок чи в касу, а той дохід, що отриманий ним від продажу товарів, надання послуг, чи виконання робіт, тобто ті кошти, що є його власністю та якими він розпоряджається на власний розсуд.

Таким чином, відповідачем безпідставно враховано до складу валового доходу позивача кошти, отримані при виконанні договорів доручення (інкасовані кошти) та відображено в акті перевірки неоприбуткування готівки в касі у 2011 році на загальну суму 1327900,0 грн., оскільки право власності на інкасовані кошти до позивача не переходило та для здійснення підприємницької діяльності він їх не використовував.

Вказана позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 13.06.2013 року в адміністративній справі за позовом ФОП ОСОБА_7 до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: готівкові гроші, отриманні фізичними особами-підприємцями за здійснення продажу товару за договором доручення, не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в розумінні положень Указу № 727/98.

Згідно з ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

В силу ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізований доказовий матеріал дає суду законні підстави для задоволення адміністративного позову повністю, так як Вінницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, приймаючи оскаржувані податкові-повідомлення-рішення, діяла не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби №0017801702 від 27.06.2013 року, №0017811702 від 27.06.2013 року, №0017821702 від 27.06.2013 року, №0017831702 від 27.06.2013 року, №0017841702 від 27.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (ідентифікаційний код 38782999).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович