Рішення № 3311115, 26.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Приватного підприємства «Парком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»

про стягнення 50 611, 00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Парфунова Н.М. – дов. № 424 від 02.11.2008 року;

Жадан А.О. –директор;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Приватне підприємство «Парком»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»про стягнення 46 320, 00 грн. основного боргу, 3 113, 00 грн. пені, 1014, 00 грн. інфляційних втрат, грн. 164, 53 грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач на виконання умов договору № 3/08 від 26.06.2008 року виконав роботи по будівництву телефонної каналізації, проте відповідач за проведені роботи не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 46 320, 00 грн.

Ухвалою від 11.12.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.12.2008 року.

В судовому засіданні 29.12.2008 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 29.12.2008 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 06.02.2009 року.

В судовому засіданні 06.02.2009 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом відхилено з підстав його необґрунтованості.

Крім того, в судовому засіданні 06.02.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/439, яке судом задоволено.

Представник відповідача в судовому засідання 06.02.2009 року заявив відвід судді.

Ухвалою Голови Господарського суду м. Києва № 41/439 від 09.02.2009 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»про відвід судді залишена без задоволення.

Матеріали справи були повернуті судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 11.02.2009 року, розгляд справи призначено на 26.02.2009 року.

В судовому засіданні 26.02.2009 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився,про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.02.2009 р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»(далі-замовник, відповідач) та Приватним підприємством «Парком»(далі - підрядник, позивач) укладено Договір № 3/08 на виконання робіт (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник зобов’язувався виконати без перерв повністю роботи по будівництву телефонної каналізації від колодязя зв’язку № 1774 та колодязя зв’язку № 588 (перехід через дорогу) по об’єкту «Житлова забудова (соціальне житло) по вул. Милославській в Деснянському районі м. Києва», відповідно до умов даного Договору, а замовник в свою чергу зобов’язувався надати підряднику затверджений проект та ТУ, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти виконанні належним чином роботи та по їх закінченню здійснити остаточну оплату відповідно до умов даного Договору.

Вартість матеріалів робіт, згідно до п. 3.1 зазначеного Договору становить 46 320, 00 грн., в т.ч. ПДВ (20 %) –7720, 00 грн.

В силу положень п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору, оплата робіт здійснюється поетапно:

На першому етапі замовник повинен перерахувати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами даного Договору грошові кошти в розмірі 30 % від Договірної ціни, зазначеної в п. 3.1 Договору, що складає 13 896, 00 грн.

На другому етапі замовник повинен перерахувати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт грошові кошти в розмірі 70 % від Договірної ціни, зазначеної в п. 3.1 Договору, що складає 32 424, 00 грн.

П. 5.3 Договору, встановлено, що про виконання повного обсягу робіт підрядник зобов’язаний протягом 5 (п’яти) днів повідомити про це замовника та надати акт здачі-приймання виконаних робіт для підпису замовником.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач у червні 2008 року своєчасно та належним чином виконав роботи по будівництву телефонної каналізації по вул. Милославській Деснянського району м. Києва та передав зазначені роботи відповідачу, що підтверджується Актами здачі-приймання виконаних підрядник робіт форми КБ-2в та Довідками форми КБ-3, які скріплені печатками та підписами обох сторін (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).

Однак, за виконанні позивачем роботи, відповідач не розрахувався.

У зв’язку з не виконанням відповідачем зобов’язань, щодо оплати виконаних робіт, у останнього перед позивачем утворився борг на суму 46 320, 00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 24.10.2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 408 про сплату заборгованості протягом семи календарних днів, однак зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді, сума боргу відповідача складає 46 320, 00 грн., яку відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування її розміру не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 46 320, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 10.2. Договору встановлено, що при затримці замовником термінів оплати останній сплачує підряднику пеню за кожний день затримки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день сплати боргу.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за виконані роботи, керуючись п. 10.2. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 113, 00 грн.

Проаналізувавши п. 10.2 Договору, господарський суд приходить до висновку, що позов цій частині задоволенню не підлягає, оскільки сторони в Договорі не визначили суму від якої слід обраховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тобто не досягли згоди в цій частині, що в силу вище вказаних норм виключає можливість застосування такого виду відповідальності як неустойка на підставі п.10.2 Договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 164, 53 грн. та 1014, 00 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що періоди зазначених нарахування визначено позивачем вірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»(03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 3, 02094, м. Київ, вул.. Червоногвардійська, 27а, 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 2, код ЄДРПОУ 34726705) на користь Приватного підприємства «Парком»(03148,м. Київ, вул. Жмеринська, 36, к. 306, 03148, м. Київ, вул. Корольова, 9-б, код ЄДРПОУ 24369879) 46 320 (сорок шість тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. боргу, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 53 коп. 3 % річних, 1014 (одна тисяча чотирнадцять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 99 коп. державного мита та 110 (сто десять гривень) 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

23.03.2009 року