Постанова № 33110975, 19.08.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа № 809/2488/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

представників сторін:

позивача - Стасюк Н.П.,

відповідача - Дзунзи Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1» міста Калуш Івано-Франківської області

до відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції

про зобов'язання зняти арешт з розрахункових рахунків підприємства, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2013 року комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №1» м. Калуш Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося з адміністративними позовом до відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції (надалі - відповідач) про зобов'язання зняти арешт з розрахункових рахунків підприємства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у порушення норм законодавства України постановою від 09.07.2013 року про арешт коштів боржника, яка винесена у виконавчому провадженні №37274554, арештував розрахункові рахунки підприємства, у зв'язку з чим його працівникам не виплачується заробітна плата, немає можливості перераховувати до бюджету єдиний соціальний внесок та податки. Крім того, рахунки підприємства арештовані незаконно, так як 26.06.2013 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом у справі №2а-3709/12/0970 прийнято рішення про розстрочення боргу ЖЕО №1 в сумі 436896,63 грн. Саме для стягнення цього боргу Калуським міськрайонним відділом ДВС були арештовані рахунки підприємства. Однак, враховуючи це, комунальне підприємство не може виконувати рішення суду про розстрочення боргу. У зв'язку з цим, просить скасувати арешт розрахункових рахунків №26002211237 в публічному акціонерному товаристві «Райффайзен банк «Аваль», №26005052511101 в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк», №2600584609003 в публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» для виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати єдиного соціального внеску, податків та виконання рішення суду про сплату розстроченого боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснила суду, що постанова від 09.07.2013 року про арешт коштів боржника винесена всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» та чинного законодавства України. Державним виконавцем не взято до уваги, що сума боргу позивача в розмірі 436896,63 грн. розстрочена Івано-Франківським окружним адміністративним судом, а накладення арешту на рахунки товариства унеможливлює сплату цього боргу, виплату заробітної плати та здійснення інших соціальних виплат. Тому, просить зобов'язати відділ ДВС зняти арешт з вказаних у позовній заяві розрахункових рахунків ЖЕО №1.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог ЖЕО №1. Разом з тим, при вирішенні справи поклався на розсуд суду та просив прийняти по суті позову законне рішення.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №1» (надалі - ЖЕО №1), ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32177260, 24.09.2002 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Калуської міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 40-41).

06.03.2013 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в адміністративній справі №3709/12/0970 про стягнення з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційної організації №1» в дохід держави заборгованості в сумі 436896,63 грн. з розрахункових рахунків в банківських установах та за рахунок готівки, що належить підприємству (а.с. 34).

Постановою відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції (надалі - відділ ДВС) від 01.04.2013 року на підставі вказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження №37274554 (а.с. 32-33, 36).

Відповідно до постанови від 09.07.2013 року про арешт коштів боржника, винесеної відділом ДВС у вказаному виконавчому провадженні, серед інших, накладений арешт на наступні розрахункові рахунки ЖЕО №1: №26002211237 в публічному акціонерному товаристві «Райффайзен банк «Аваль», №26005052511101 в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк», №2600584609003 в публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» (а.с. 6, 37-38).

Згідно досліджених судом довідок від 11.07.2013 року за №№490 та 491 комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційної організації №1» через вказані розрахункові рахунки здійснює виплату заробітної плати працівникам, сплату єдиного соціального внеску, податків та виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року в справі №2а-3709/12/0970 про розстрочення боргу підприємства в сумі 436896,63 грн. (а.с. 10-11, 29-31).

Права громадян України на працю та її гідну оплату гарантовані Конституцією України, норми якої є нормами прямої дії.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 115 Кодексу Законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР, із змінами та доповненнями, визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі -підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно до статті 24 вказаного Закону заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним

актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Частиною 2 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року №2240-III, із змінами та доповненнями, страхувальник - роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини 1 стаття 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 5 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону №2677-VI від 04.11.2010 року, надалі - Закон №2677-VI) встановлено, що у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 36 Закону №2677-VI встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року заяву комунального підприємства «Житлово-експлуатаційної організації №1» про розстрочення виконання судового рішення у справі №2а-3709/12/0970 задоволено та розстрочено виконання рішення суду на 12 місяців зі сплатою 36005,85 грн. щомісяця, до повного погашення заборгованості ( а.с. 17).

Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 3 цієї ж статті КАС України установлено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції прийняти рішення про зняття арешту з наступних розрахункових рахунків Житлово-експлуатаційної організації №1: №26002211237 в публічному акціонерному товаристві «Райффайзен банк «Аваль», МФО 380805; №26005052511101 в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк», МФО 336677; №2600584609003 в публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь», МФО 319092.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому, необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь ЖЕО №1 судовий збір в сумі 114,70 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 11, 94, 158- 163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції прийняти рішення про зняття арешту з розрахункових рахунків Житлово-експлуатаційної організації №1 міста Калуш Івано-Франківської області (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32177260): №26002211237 в публічному акціонерному товаристві «Райффайзен банк «Аваль», МФО 380805; №26005052511101 в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк», МФО 336677; №2600584609003 в публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь», МФО 319092.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Житлово-експлуатаційної організації №1 міста Калуш Івано-Франківської області (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32177260) судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова в повному обсязі складена 22.08.2013 року.