Постанова № 33110921, 13.08.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 серпня 2013 р. Справа № 802/3224/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного Фонду України у Вінницькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій та пені,

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі (далі - УПФ України у Вінницькому районі) звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення штрафних санкцій та пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач добровільно не сплатив штрафні санкції та пеню в сумі 602,99 грн., нараховані за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Оскільки сума стягнення ґрунтується на рішенні позивача, щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом, в порядку ст. 183-2 КАС України, при розгляді даної справи застосовано скорочене провадження.

На виконання вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України копія ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який було отримано відповідачем 31.07.2013 року. Одночасно, йому було запропоновано у 10-денний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову, але він їх не подав, хоча і заяви про визнання позову не надав.

З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути дану справу у скороченому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких мотивів.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в УПФ України у Вінницькому районі і є платником внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 вказаного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 6 цього ж Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", базовим звітним періодом є календарний місяць, а для фізичних осіб - підприємців, зокрема тих, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) та фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) є календарний рік.

Відповідно до пункту 3.2. розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 22-2 від 08 жовтня 2010 року, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Відповідно до пункту 4.6 Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 21-5 від 27 вересня 2010 року, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 вказаного Закону передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно із частиною 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника ( частина 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 13 Закону Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску. Порядок стягнення штрафів та пені такий самий, що і сум недоїмки з сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі, якщо платник єдиного внеску, який одержав вимогу, протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму або не узгодив вимогу з відповідним органом управління Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання, відповідний орган управління Пенсійного фонду звертається в установленому Законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та пункту 4.6 Інструкції відповідач не сплатив до 20 січня 2012 року суму нарахованого єдиного внеску за 2012 рік в сумі 4572,42 грн. Натомість, кошти в погашення боргу від платника надійшли 20 лютого 2013 року та 28 лютого 2013 року, тобто з порушенням строків сплати визначених Законом та Інструкцією. У зв'язку з цим начальником управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі, на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", було прийняте рішення № 379 від 29 квітня 2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21 січня 2013 рок по 28 лютого 2013 року в сумі 457,24 грн. штрафу та 145,75 грн. пені (а.с. 8). Вказане рішення було отримане відповідачем 08 травня 2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10). Протягом 10 робочих днів з дня отримання цього рішення відповідач його не оскаржив.

Судом встановлено, що відповідачу направлялась вимога про сплату боргу № 466 від 01 червня 2013 року на суму 602,99 грн., яку останній отримав 11 червня 2013 року, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні (а. с. 6). Однак, з матеріалів справи вбачається, що боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначену у вимозі суму боргу.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму штрафних санкцій та пені в розмірі 602,99 грн. у встановлені строки відповідач не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного Фонду України у Вінницькому районі (вул. Винниченка, 29, м. Вінниця, ЄДРПОУ 20098343, р/р 37199104000203 у відділенні Державного казначейства, МФО 802015) кошти в сумі 602,99 грн. (шістсот дві гривні 99 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя/підпис/ Заброцька Людмила Олександрівна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: