Рішення № 3310954, 04.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.09 р. Справа № 40/234

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого станкобудування” м. Краматорськ

до відповідача відкритого акціонерного товариства„Шахтобудмонтажне управління №1” м. Донецьк

про стягнення 23 075 грн. 10 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Руденко В.В. - юрисконсульт

від відповідача не з’явився

За клопотання обох сторін, з урахуванням виняткових обставин справи, спір було вирішено у більш тривалий час, ніж передбачено частиною першої ст. 69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство „Краматорський завод важкого станкобудування” звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до відкритого акціонерного товариства „Шахтобудмонтажне управління №1” з про стягнення з останнього боргу в сумі 22 095 грн., пені в сумі 569 грн. 24 коп., три процента річних в сумі 46 грн. 78коп., інфляційних в сумі 364 грн. 08 коп. за прострочення виконання грошових зобов’язань згідно договору №4595 від 02.06.08р. про надання житлових кімнат у гуртожитку.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, позивач, використовуючи своє право передбачене ст. 22 ГПК України неодноразово уточнював свої позовні вимоги , у зв’язку з чим намагається стягнути з відповідача: основний борг з орендної плати в сумі 14 095 грн., пеню в сумі 241 грн. 60 коп., три процента річних в сумі 30 грн. та інфляційні в сумі 364 грн. 08 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. У зв’язку з чим загальна сума заборгованості складає 14 730 грн. 68 коп.

Позов мотивовано тим, що 02.06.08р. між відкритим акціонерним товариством „Краматорський завод важкого станкобудування” надалі Виконавець, та відкритим акціонерним товариством " Шахтобудмонтажне управління №1”, надалі Замовник, було укладено договору №4595 від 02.06.08р. про надання житлових кімнат у гуртожитку.

Пунктом 1.1 вказаного договору Виконавець узяв на себе зобов’язання надати у тимчасове користування робітникам Замовника житлові кімнати у гуртожитку, яке знаходиться за адресою: м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська,15, і належить на праві власності відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого станкобудування”, а Замовник здійснити оплату наданих послуг на умовах договору на строк з 02.06.08р. до 31.12.08р.

Пунктом 2.2 договору сторони визначили, що оплата наданих послуг здійснюється замовником на підставі щомісячних пред’явлених рахунків, однак не пізніше 10 числа звітного місяця.

Відповідно до пункту 4.2 договору Замовник узяв на себе обов’язки здійснювати оплату наданих послуг .

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб’єкти господарювання, а первинні документа надані представником позивача підтверджують факт проведення між сторонами господарських операцій.

Позивачем на адресу відповідача були пред’явлені рахунки №5394 від 29.07.08р., №5509 від 29.09.08р. Факт надання послуг підтверджено актом виконаних робіт від 30.09.08р., підписаного сторонами без зауважень та пропозицій.

Докази у справі свідчать про те, що свої зобов’язання за договором Замовник у повному обсязі не виконав і на час використання житлових приміщень за ним виник борг за надані послуги в сумі 22 095 грн., яку позивача намагається стягнути.

Оскільки мало місце несвоєчасна сплата наданих послуг, позивач з посиланням на пункти 2.1,2.2 та 5.1 договору додатково намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 241 грн. 60 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, окремо за рахунками.

Відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної оплати наданих послуг не виконав, тому позивач відповідно до вимог ст. 625 ЦК України намагається стягнути з нього три процента річних в сумі 30 грн. та інфляційні в сумі 364 грн. 08 коп. за прострочення виконання грошових зобов’язань, окремо за рахунками.

Безпосередньо у судовому засіданні, представник позивача збільшив свої позовні вимоги відносно стягнення з відповідача боргу з наданих, однак не сплачених відповідачем послуг згідно рахунку № №5610 від 14.11.08р. на суму 5750 грн.. а саме за листопад 2008р., які не були заявлені у позовній заяві на час звернення з позовом.

Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Так як, договором передбачено щомісячну сплату наданих послуг, до спірних правовідносин застосовуються також приписи статті 903 ЦК України.

Надана представником позивача виписка із банківської установи про рух грошових коштів свідчить про те, що відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача борг за надані послуги в сумі 8000 грн., однак до звернення кредитора з позовом.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 8 000 грн. за наді послуги слід ідмовити.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Обов’язки щодо своєчасного внесення платежів за надані послуги щодо використання житлових кімнат у гуртожитку відповідачем не виконані. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з нього решти частини боргу в сумі 14 095 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Для огляду суду, надано акт звірки розрахунків станом на 02.06.08р., підписаний сторонами без зауважень та заперечень, де підтверджена дебіторська заборгованість відповідача в сумі 19 845 грн. Даний акт приймається судом поряд зі усіма доказами у справі, і оцінюється згідно вимог статті 43 ГПК України, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, слід звернути увагу сторін на те, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо.

Наданий представниками сторін акт звірки не містить посилання на зобов’язання, відсутнє посилання на розрахункові документи, накладні, рахунки тощо.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати та комунальних платежів, підтверджено обставинами справи та доказами.

Відповідно до вимог ст.258 ЦК України право на стягнення пені за прострочення виконання грошових зобов’язань визначено у законі строком – один рік. У той же час її нарахування завжди повинно відповідати вимогам ст. 232 ГК України.

Так, згідно вимог пункту 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Умови відповідальності Орендаря за несвоєчасне внесення орендних платежів передбачені в договорі, і ця диспозитивна норма не суперечить імперативної.

Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогами частини 6 статті 232 ГК України.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 241 грн. 60 коп. грн. за період прострочення виконання грошових зобов’язань, також обґрунтовані та підлягають задоволенню. У задоволенні решти частині пені в сумі 327 грн. 64 коп. слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача три процента річних в сумі 30 грн. та інфляційних в сумі 364 грн. 08 коп., окремо за рахунками, також обґрунтовані та підлягають задоволенню. У задоволенні решти частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 16 грн. 78 коп. слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Позовні вимог щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 5 750 грн. згідно рахунку про надані послуги №5610 від 14.11.08р., з урахуванням клопотання позивача, слід залишити без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 ГПК України, оскільки не надано того, що вони були пред’явлені у позовній заяві, та не підтверджують факт виникнення заборгованості саме за спірним договором про надання послуг. Державне мито у цій частині позову поверненню не підлягає та відноситься на позивача. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду в цій частині, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до частини п’ятої ст. 49 ГПК України.

У зв’язку з тим, що у судовому засіданні за згодою позивача, присутнього у судовому засіданні, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно вимог частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 525, 599, 625, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 232, 258, п.6 ст. 232 ГК України, ст. ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст.43, 44, 49, 69, п. 5 ст. 81, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 5 750 грн. за надані послуги залишити без розгляду.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Шахтобудмонтажне управління №1”, 83023, м. Донецьк, проспект Павщих комунарів, 188, ід. код 00180924, р/р 26001301530370 у філії Київського відділення ПІБ м. Донецьку, МФО 334271, на користь:

- відкритого акціонерного товариства ”Краматорський завод важкого станкобудування”, 84306, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6, ід. код 00222999, р/р 26002200951001 у Краматорської філії АБ „ Брокбізнесбанк” м. Краматорську, МФО 377078, борг за надані послуги в сумі 14 095, пеню в сумі 241 грн. 60 коп., три процента річних в сумі 30 грн., інфляційні в сумі 364 грн. 08 коп. за прострочення виконання грошових зобов’язань, витрати по державному мита в сумі 147 грн. 30 коп. та забезпечення судового процесу в розмірі 75 грн. 32 коп., видавши наказ.

4. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення боргу за надані послуги в сумі 8 000 грн. відмовити.

5. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 327 грн. 64 коп. відмовити.

6. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 процентів річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 16 грн. 78 коп. відмовити.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя