Ухвала суду № 33109117, 22.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 691/266/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Голосій А.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта ОСОБА_3

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Валявської сільської ради Городищенського району Черкаської області про поновлення на роботі -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати незаконними дії щодо звільнення з посади секретаря Валявської сільської ради Городищенського району Черкаської області, визнати незаконним розпорядження № 5-К від 21.01.2013 року «Про переведення на іншу посаду», поновити на посаді секретаря Валявської сільської ради Городищенського району Черкаської області.

Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано розпорядження № 5-К від 21.01.2013 року «Про переведення на іншу посаду ОСОБА_4 з 01.02.2013 року з 01.02.2013 року на 0,5 ставки посадового окладу завгоспом в ДНЗ «Сопілочка».

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині позовних вимог, що залишені без задоволення позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем і відповідачем було укладено строковий трудовий договір. Так, згідно рішення сесії № 71/VІ Валявської сільської ради від 01.07.2011 року ОСОБА_4 була обрана секретарем сільської ради на період декретної відпуски та відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5

Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 18.01.2013 року закінчила перебувати у відпустці по догляду за дитиною та стала до роботи з 01.02.2013 року. Згідно розпорядження № 6-К від 01.02.2013 року позивача було звільнено у зв'язку з закінченням строку дії договору.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо звільнення позивача з посади секретаря Валявської сільської ради Городищенського району Черкаської області не суперечать вимогам п.2 ст.36 КЗпП України.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначення загальних засад діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулюються Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Статтею 7 зазначеного Закону встановлено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

За змістом статті 20 Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування можуть бути загальними, передбаченими Кодексом законів про працю України та спеціальними, тобто передбаченими Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон) питання обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради віднесено до виключної компетенції ради (стаття 26 Закону).

Згідно з ч.1,5 ст.50 Закону секретар сільської ради обирається за пропозицією сільського голови відповідною радою з числа її депутатів на строк повноважень ради та працює в раді на постійній основі, а його повноваження можуть бути достроково припинені за рішенням ради.

Спеціальними законами питання щодо припинення повноважень секретаря місцевої ради у зв'язку із закінченням строку трудового договору не передбачено. За таких обставин суд першої інстанції правильно виходив з необхідності застосування до спірних правовідносин правил Кодексу законів про працю України, зокрема положень статті 36 КЗпП України.

Відповідно до положень пунктів 2 і 3 статті 23 Кодексу законів про працю України строковими є трудові договори, укладені: а) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; б) на час виконання певної роботи.

Так, на період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною роботодавець має право прийняти іншого працівника для заміщення тимчасово не зайнятої посади до фактичного виходу на роботу жінки, що знаходиться у відпустці. З таким працівником укладається строковий трудовий договір (ст. 23 КЗпП України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП підставою припинення трудового договору, зокрема є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення

У разі коли у працівника закінчилась відпустка для догляду за дитиною або ж такий працівник виявив бажання приступити до роботи на умовах неповного робочого часу, перебуваючи у цій відпустці, то він виходить на посаду, яку обіймав до отримання цієї відпустки. Інший працівник, який на час перебування зазначеного працівника у відпустці працював на цій посаді за строковим трудовим договором, підлягає звільненню за пунктом 2 статті 36 КЗпП України (закінчення строкового трудового договору).

За таких підстав є вірним висновок суду першої інстанції про правомірність дій відповідача при звільненні позивача. Позовні вимоги про поновлення на посаді секретарем сільської ради до задоволення не підлягають.

Крім того, оскільки вимоги про виплату середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу є похідними від зазначених вимог, то вони також не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.