Постанова № 33108996, 06.08.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

06 серпня 2013 року справа № 814/2590/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представника

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 06.06.13);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв,54030

проскасування податкового повідомлення - рішення від 31.05.2013р. № 0004141720, В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі-позивач, ФОП ОСОБА_2) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі-відповідач, ДПІ) з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 31.05.2013 р. №0004141720. Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вказане податкове повідомлення-рішення є безпідставним та не ґрунтується на нормах законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, але надав суду письмові заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, діюче законодавство, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступного:

ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентом-постачальником ТОВ "РМ-ТЕХНО" (код за ЄДРПОУ 36591039) за період: лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень 2011 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складено Акт від 29.03.2012 р. №332/17-208/НОМЕР_2, згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення: п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму - 12947,42 грн., у тому числі за лютий 2011 р. у сумі - 3207,64 грн., за березень 2011 р. у сумі - 2391,70 грн., за квітень 2011 р. у сумі - 3332,05 грн., за травень 2011 р. у сумі - 1666,67, за липень 2011 р. у сумі -1666,67 грн., за серпень 2011 р. у сумі - 682,69 грн., що віднесена ФОП ОСОБА_2 до складу податкового кредиту.

31.05.2013 р. на підставі вказаного Акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004141720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у сумі - 13 526,76 грн.

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення стали висновки інспектора про те, що операції з поставки товарів в адресу ФОП ОСОБА_2 мають ознаки "безтоварних", оскільки контрагент-постачальник ТОВ "РМ-ТЕХНО" не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані та немає найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, контрагенти -постачальники ТОВ "РМ - ТЕХНО" по ланцюгам ТОВ "ЕКЛІПТ" та ТОВ "БК"ТУРАМ" мають ознаки фіктивності.

Суд дійшов висновку про неправомірність позиції відповідача щодо відсутності господарських операцій, оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочину з ТОВ "РМ-ТЕХНО" виходячи з наступного.

Основними видами підприємницької діяльності позивача є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а також роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійними устаткуванням у спеціалізованих магазинах.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ "РМ-ТЕХНО" укладено усний договір на поставку товару - спеціального обладнання. Доставка здійснювалась ПП "Нічний експрес".

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у його контрагента, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. У бухгалтерському та податковому обліку позивача податковий кредит, сформований в податковій декларації, відображений у податкових накладних. Актом перевірки не встановлено факту не належного оформлення даних документів передбаченихЗаконом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", а також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судом, позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаних у ТОВ "РМ - ТЕХНО" спеціального обладнання, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних на його адресу особою, яка має статус платника податку на додану вартість, та включених до Єдиного реєстру податкових накладних.

Реальність здійснення поставок товару підтверджується видатковими накладними, податковими накладними отримані від ТОВ "РМ-ТЕХНО", вантажними деклараціями товаро- транспортними накладними. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

Слід вказати, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

А тому, якщо контрагент або його контрагенти по ланцюгу не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету або викликали сумнів у законності своєї діяльності чи мінімізували свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, однак не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності факту реального вчинення господарської операції та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 31.05.2013 р. №0004141720.

3. Відшкодувати судові витрати в сумі 135,27 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034100) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_2).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна

Повний текст складено 09.08.2013 р.