Рішення № 3310854, 11.03.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2009 р.

Справа № 23/115-08-4554

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНО-АГРО"

До відповідача: Закритого акціонерного товариства "Болградський виноробний завод"

про стягнення 206212 грн.

Головуючий суддя Степанова Л.В.

Суддя: Горячук Н.О.

Суддя: Смелянець Г.Є.

Представники:

Від позивача: Менденко О.П. - директор

Від відповідача: Лотоцька О.В. за довіреністю № б/н від 18.07.2008 р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 206212 грн.

В судовому засіданні 16.02.2009 року було оголошено перерву до 20.02.2009 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РУНО-АГРО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Болградський виноробний завод" про стягнення 206212 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2008 р. порушено провадження у справі № 23/115-08-4554.

20.02.2009р. до суду надійшла заява представника Закритого акціонерного товариства "Болградський виноробний завод" про призначення колегіального розгляду справи №23/115-08-4554, у зв’язку зі складністю справи.

Ухвалою виконуючого обов’язки голови господарського суду Одеської області від 20.02.2009 року справу № 23/115-08-4554 передано на колегіальний розгляд у складі: головуючого судді Степанової Л.В., судді Горячук Н.О., судді Смелянець Г.Є.

Ухвалою суду від 23.02.2009 року справу № 23/115-08-4554 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Степанової Л.В., судді Горячук Н.О., судді Смелянець Г.Є. та призначено до розгляду.

Відповідач витребуваний судом відзив на позов не надав. У судовому засіданні 11.03.2009 року пояснив, що позовні вимоги не визнає, але обґрунтування не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

17.04.2006 року Закрите акціонерне товариство "Болградський виноробний завод" перерахувало до на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНО-АГРО" грошові кошти у розмірі 5700 грн. у вигляді попередньої оплати за виноград, про що свідчить прибутковий касовий ордер №26.

16.06.2006 року Закрите акціонерне товариство "Болградський виноробний завод" перерахувало до на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНО-АГРО" грошові кошти у розмірі 12200 грн. у вигляді попередньої оплати за виноград, про що свідчить прибутковий касовий ордер №98.

08.09.2006 року Закрите акціонерне товариство "Болградський виноробний завод" перерахувало до на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНО-АГРО" грошові кошти у розмірі 23000 грн. у вигляді попередньої оплати за виноград, про що свідчить виписка по рахунку №2600248988.

06.10.2006 року Закрите акціонерне товариство "Болградський виноробний завод" перерахувало до на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНО-АГРО" грошові кошти у розмірі 10000 грн. у вигляді попередньої оплати за виноград, про що свідчить прибутковий касовий ордер №197.

09.10.2006 року Закрите акціонерне товариство "Болградський виноробний завод" перерахувало до на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНО-АГРО" грошові кошти у розмірі 2000 грн. у вигляді попередньої оплати за виноград, про що свідчить прибутковий касовий ордер №199.

16.11.2006 року Закрите акціонерне товариство "Болградський виноробний завод" перерахувало до на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНО-АГРО" грошові кошти у розмірі 2750 грн. у вигляді попередньої оплати за виноград, про що свідчить прибутковий касовий ордер №212.

Таким чином у вигляді попередньої оплати за виноград Закрите акціонерне товариство "Болградський виноробний завод" перерахувало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНО-АГРО" грошові кошти на загальну суму 55650 грн.

30.09.2006 року на склад Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНО-АГРО" надійшли підв’язувальні матеріал в сумі 444 грн.

В період жовтня 2006 року Товариством з обмеженою відповідальністю "РУНО-АГРО" на адресу Закритого акціонерного товариства "Болградський виноробний завод" згідно приймальним квитанціям № 192701 та № 192702 був відвантажений виноград у кількості 147680 кілограмам на загальну суму 262306 грн.

Таким чином, у відповідача є заборгованість за виноград на загальну суму 206212 грн.

Відповідач Закрите акціонерне товариство "Болградський виноробний завод" відмовляється сплатити зазначений борг посилаючись на договір про переведення боргу № 1 від 01.06.2006 року, відповідно до умов договору ТОВ "РУНО-АГРО" бере на себе зобов’язання за СВК "Світанок" сплатити ЗАТ "Болградський виноробний завод" загальну суму 324763, 68 грн.

14.10.2008 року рішенням господарського суду Одеської області договір про переведення боргу № 1 від 01.06.2006 року визнаний недійсним, дане рішення вступило в законну силу та не було оскаржено.

Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з’ясування і доведеність, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків є правочином.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як вище встановлено судом позивачем відповідачу був поставлений товар, що підтверджується приймальними квитанціями № 192701 та № 192702 та товарно-транспортними накладними, відповідачем був частково оплачений, що підтверджується прибутковими касовими ордерами, таким чином поставка позивачем товару відповідачу та часткова оплата товару відповідачем є діями сторін які спрямовані на набуття ними цивільних прав та обов’язків, зокрема обов’язку відповідача щодо розрахунку за поставлений товар позивачу.

Таким чином вищезазначені документи (товарно-транспортні накладні, приймальні квитанції № 192701 та № 192702, та прибуткові касові ордери) визнаються господарськими документами які свідчать про укладення між сторонами у справі договору купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Болградський виноробний завод" (68700, Одеська область, м. Болград, вул. Асена Христєва, 99, р/р 26002315687 в АБ “Пивденний” м. Одеса, МФО 328209, код 00411938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНО-АГРО" (68434, Одеська область, Арцизський район, с. Главани, вул. Леніна 39, р/р 2600248988 в АПБ “Аваль”, Арцизське відділення, МФО 380805, код 33952591) борг в сумі 206212 (двісті шість тисяч двісті дванадцять) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2062 (дві тисячі шістдесят дві) грн. 12 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 16.03.2009 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий суддя Степанова Л.В.

Суддя: Горячук Н.О.

Суддя: Смелянець Г.Є.