Рішення № 33108364, 21.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/436/13-ц Головуючий у І інстанції Свояк Д.В. Провадження № 22-ц/780/3587/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 50 21.08.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

19 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Мережко М.В., Малорода О.І.,

при секретарі - Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Національного історико - етнографічного заповідника «Переяслав» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного історико - етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа: ОСОБА_3 про визнання неправомірним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом до Національного історико - етнографічного заповідника «Переяслав» (далі - НІЕЗ «Переяслав»), третя особа: ОСОБА_3 та просила визнати неправомірним та скасувати наказ генерального директора Національного історико - етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_3 № 11-ДС від 19 жовтня 2012 року «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині накладення на неї дисциплінарного стягнення.

Вимоги позову обґрунтувала тим, що вона працює на посаді наукового співробітника відділу науково-фондової роботи у НІЕЗ «Переяслав». Наказом відповідача № 11-ДС від 19 жовтня 2012 року їй оголошено догану за перешкоджання законним діям генерального директора заповідника ОСОБА_3 та заступника генерального директора ОСОБА_4 щодо перенесення музейних предметів заповідника із робочої кімнати до фондосховища з метою покращення безпеки їх зберігання. Посилалася на те, що накладене дисциплінарне стягнення є незаконним і суперечить фактичним обставинам. Вказувала, що головним зберігачем музейних фондів НІЕЗ «Переяслав» була ОСОБА_5, контракт з якою закінчився, проте вона не здійснила передання музейних цінностей іншому працівнику, а тому повинна бути створена комісія, якій і слід було передати всі цінності. Вона як працівник не виконала розпорядження генерального директора, бо воно суперечило п.28 Інструкції з обліку та зберігання музейних цінностей, що знаходяться в державних музеях СРСР від 17 липня 1985 року. Крім того, профспілка не надала згоди на притягнення її до дисциплінарної відповідальності. За таких обставин позивачка просила її позов задовольнити.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірним та скасовано наказ Національного історико - етнографічного заповідника «Переяслав» № 11-ДС від 19 жовтня 2012 року «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом порушено норми матеріального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відмова позивачки від виконання усної вказівки керівництва НІЕЗ «Переяслав» - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відкриття фондосховища є законною, оскільки пов'язана із їх відмовою надати письмовий наказ, від виконання якого позивачка не відмовлялась. Таким чином позивачка мала намір захистити свої права від протиправного посягання, а також забезпечити належну реалізацію права на оскарження даної вказівки керівництва НІЕЗ «Переяслав». Тому суд дійшов висновку, що у діях (бездіяльності) позивачки відсутні ознаки перешкоджання законним діям генерального директора ОСОБА_3 та його заступника з питань обліку та збереження музейних цінностей ОСОБА_6 перенести музейні предмети основного фонду у фондосховище з метою покращення безпеки їх зберігання.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з відповідачем, обіймаючи посаду наукового співробітника відділу науково-фондової роботи Національного історико - етнографічного заповідника «Переяслав».

Встановлено, що 11 вересня 2012 року згідно з наказом НІЕЗ «Переяслав» № 146-ос звільнено ОСОБА_5 з посади старшого наукового співробітника науково - дослідного відділу Дендропарк, головного зберігача фондів (за суміщенням) з 18 вересня 2012 року у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

Встановлено, що 19 вересня 2012 року наказом НІЕЗ «Переяслав» № 152-ос доручено ОСОБА_4 - начальнику юридичного відділу НІЕЗ «Переяслав», за її згодою, виконання поряд з її основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за вакантною посадою головного зберігача фондів у порядку суміщення посад без її звільнення від основної роботи з 19 вересня 2012 року. Даний наказ погоджено заступником міністра культури (а.с.40).

Встановлено, що 20 вересня 2012 року між працівниками НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та генеральним директором НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_3 і заступником генерального директора з питань обліку та збереження музейних цінностей ОСОБА_4 виник конфлікт з приводу відмови цих працівників виконувати розпорядження адміністрації, тобто усної вказівки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про створення комісії для проникнення до приміщення фондосховища та перенесення музейних цінностей в інше приміщення з метою їх збереження.

Встановлено, що 21 вересня 2009 року генеральним директором НІЕЗ «Переяслав» видано письмове доручення про надання працівниками, утому числі позивачкою, письмових пояснень щодо підстав перешкоджання 20 вересня 2012 року спільному з дирекцією вирішенню питання перенесення до кімнати фондосховища музейних предметів різних фондових інвентарних груп зі звичайних шаф робочої кімнати відділу науково-фондової роботи на території Музею Заповіту Т.Г.Шевченка та підстав відмови виконувати усну вказівку генерального директора щодо надання зазначених пояснень та висунення вимоги щодо письмового оформлення будь-яких завдань, доручень та дій за участю працівників.

На виконання цього доручення, позивачкою за участю інших працівників НІЕЗ «Переяслав» були складена службова записка (а.с.42), з якої вбачається, що їх відмова виконати розпорядження генерального директора ОСОБА_3 викликана недотриманням останнім положень п.п. 28, 30 Інструкції з обліку та зберігання матеріальних цінностей, затвердженої наказом міністерства культури СРСР від 17.07.1985 року № 290.

Встановлено, що наказом відповідача №11-ДС від 19 жовтня 2012 року «Про застосування дисциплінарних стягнень» оголошено догану ОСОБА_2 у складів інших працівників НІЕЗ «Переяслав» за порушення пунктів 8, 11, п. 1 примітки до п. 30, пунктів 155, 171 Інструкції з обліку та зберігання матеріальних цінностей, затвердженої наказом міністерства культури СРСР від 17.07.1985 року № 290, шляхом перешкоджання законним діям генерального директора заповідника ОСОБА_3 та заступника генерального директора з питань обліку та збереження музейних цінностей ОСОБА_4 щодо перенесення музейних предметів із робочої кімнати відділу науково-фондової роботи до фондосховища з метою покращення безпеки їх зберігання.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відповідно до вимог ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно зі ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення, зокрема, догана.

Відповідно до положень ст.ст.148, 149 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та вимоги закону, колегія суддів вважає, що позивачці оголошена догана у зв'язку з порушенням трудової дисципліни, а саме, невиконання нею вказівок керівництва, пов'язаних з необхідністю переміщення музейних предметів із робочої кімнати до фондосховища.

Висновки суду першої інстанції про те, що відмова позивачки від виконання усної вказівки керівництва НІЕЗ «Переяслав» про відкриття фондосховища є законною, оскільки пов'язана із їх відмовою надати письмовий наказ, від виконання якого позивачка не відмовлялась, не грунтуються на вимогах закону. Згідно зі ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу. Дана норма закону покладає на працівника своєчасно та точно виконувати будь-які розпорядження керівництва, а не лише письмові.

Що стосується висновку суду про незаконність вимог адміністрації з огляду на невідповідність цих вимог п.28 Інструкції з обліку та зберігання матеріальних цінностей (далі - Інструкція), то вони є необґрунтованими, оскільки в даному випадку п.28 Інструкції, який покладає на дирекцію музею забезпечення своєчасного передання музейних цінностей, що перебувають у його відданні новому працівнику, а у випадку неможливості цього - спеціально створеній комісії, стосується включно прав та обов'язків керівництва музею, а не прав та обов'язків ОСОБА_2, яка, як підлеглий працівник, мала виконати вказівку керівництва, а не давати оцінку діям адміністрації.

За таких обставин у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову.

У порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув та помилково дійшов висновку про задоволення позову.

За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Національного історико - етнографічного заповідника «Переяслав» задовольнити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_2 до Національного історико - етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа: ОСОБА_3 про визнання неправомірним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді