Рішення № 33108028, 04.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/24403/2012

Провадження №2/761/2015/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарях Харітонову В.В., Пироговській Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за правочином, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» (далі - Позивач) 15 жовтня 2012 року звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за правочином.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно договору поворотної фінансової допомоги (позики) від 20 листопада 2009 року (далі - Договір), укладеного між Позивачем та Відповідачем, останньому було надано позику у розмірі 10 000 гривень. Зауважує, що за вказаним Договором та додатковою угодою від 30 грудня 2009 року № 1 до Договору Відповідач зобов'язувався повернути позику не пізніше 28 лютого 2010 року. Оскільки умови Договору Відповідачем не виконані, чим Позивачеві завдано збитків, які він просить відшкодувати у судовому порядку у розмірі 11 734 грн. 11 коп.

У судовому засіданні представники Позивача позов підтримали, просили ухвалити судове рішення про задоволення позову у повному обсязі із вказаних підстав.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. Суду пояснили, що Відповідач при укладенні Договору підписував кожен аркуш договору, а наданий Позивачем примірник Договору не є належним доказом у справі, оскільки підписаний Відповідачем лише на останньому аркуші. Крім того, зауважили, що додатковою угодою до Договору визначено, що погашення заборгованості здійснюється шляхом утримання коштів із заробітної плати позичальника, тому зобов'язання, на їх думку, є виконаним.

Заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму) позики. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 20 листопада 2009 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір, п. 1.1 якого у власність позичальникові передано 10 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (а.с.5-7).

Відповідно до п. 2.3 Договору сума позики повертається позичальником в наступному порядку: за погодженням сторін оскільки позичальник є працівником позикодавця, то позикодавець в рахунок погашення заборгованості перед ним позичальника може здійснювати утримання коштів із заробітної плати позичальника згідно чинного законодавства України. Але в будь-якому разі позичальник зобов'язується повернути суму позики позикодавцеві не пізніше 31 грудня 2009 року.

Судом також встановлено, що 30 грудня 2009 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої пункт 2.3 Договору викладено в наступній редакції: «Сума позики повертається позичальником в наступному порядку: за погодженням сторін оскільки позичальник є працівником позикодавця, то позикодавець в рахунок погашення заборгованості перед ним позичальника може здійснювати утримання коштів із заробітної плати позичальника згідно чинного законодавства України. Але в будь-якому разі позичальник зобов'язується повернути суму позики позикодавцеві не пізніше 28 лютого 2010 року» (а.с. 8).

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 11 жовтня 2012 року, за підрахунками Позивача, перевірених судом, заборгованість Відповідача за Договором становить 11 734 грн. 11 коп., які підлягають стягненню із Відповідача на користь Позивача.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Доводи Відповідача про те, що заборгованість за Договором погашена шляхом утримання коштів із його заробітної плати спростовуються наданими суду Позивачем розрахунковими листами Відповідача за період із листопада 2009 року по січень 2013 року, відповідно до яких, утримання коштів із його заробітної плати на виконання умов Договору не проводилось (а.с. 62 - 68).

Крім того, суд критично оцінює позицію сторони Відповідача, яка наполягала на тому, що між сторонами було укладено інший договір і, що наданий суду договір не є належним доказом у справі, оскільки підписаний Відповідачем лише на останньому аркуші, оскільки вказана позиція не підтверджена жодним доказом.

Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

А всього із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 11 948 грн. 71 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 625, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 88, 209, 212- 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

Керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за правочином - з а д о в о л и т и у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» (ідентифікаційний код 33584049) кошти у розмірі 11 948 (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім) гривень 71 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :