Рішення № 3310752, 18.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Акціонерного товариства закритого типу «Акціонерна страхова

компанія «Аско-Медсервіс», м. Київ

До Відкритого акціонерного товариства Національної страхової

компанії "Оранта", м. Київ

Про стягнення 9 884,75 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача Личак С.В. - пред. по довір.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 9 884,75 грн. шкоди в порядку регресу виплаченого позивачем страхового відшкодування за Договором № СБ-04-167 від 03.12.2004р.щодо добровільного страхування наземного транспорту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2008р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.12.2008р.

Розпорядженням № 3 від 13.02.2009р. Заступника Голови Господарського суду міста Києва Л.Б.Іванової., розгляд даної справи передано судді Н.І.Качан, у зв’язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2009р. розгляд справи було призначено на 18.03.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2005р. о 12 год. 40 хв. на вул. Стеценка, 11 в м. Києві сталося зіткнення автотранспортних засобів: Mitsubishi Lancer1.6, державний номер 144-93 КТ, що перебував під керуванням Бонк Віталія Георгійовича і належить на праві власності Страхувальнику страхової компанії Бонк Анні Анатоліївні, та ВАЗ 2103, державний номер 56364 КК, що знаходився під керуванням водія Мартиненка В.А., що належить йому на праві власності та був застрахований ВАТ НАСК "Оранта" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1789649.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) автотранспортному засобу Mitsubishi Lancer1.6, було завдано механічних пошкоджень, що підтверджується довідкою про механічні пошкодження автотранспортного засобу відділу ДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30.10.2005р., а також розширеною довідкою про обставини ДТП Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві від 23.11.2005 р.

Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 09.12.2005р. було вставлено, що водій Мартиненко В.А. під час перестроювання не надав переваги у русі автомобілю Mitsubishi Lancer1.6, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, чим порушив п. 10.1., 10.3. ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина Мартиненка В.А. встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія Мартиненка В.А. було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Автотранспортний засіб Mitsubishi Lancer1.6, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією позивача відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту №СБ-04-167 від 03.12.2004р. Одним із страхових випадків за договором є будь-які пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу, включаючи дорожньо-транспортні пригоди (відповідно до розділу 1 Договору).

За фактом пригоди позивач сплатила страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 9 601,70 грн., про що було складено страховий акт №248-09 від 16.11.2005р. Розмір виплати страхового відшкодування підтверджено Платіжним дорученням №1704 від 16.11.2005р. Крім того Страховою компанією було понесено додаткові витрати на оформлення Звіту про оцінку автомобіля від 04.11.2005 р. у розмірі 249 грн., а також на оформлення довідки про обставини ДТП від 23.11.2005р. у розмірі 34,05 грн. Додаткові витрати на врегулювання даної страхової справи документально підтверджуються платіжним дорученням № 1617 від 27.10.2005р. та платіжним дорученням № 1703 від 16.11.2005р.

Таким чином, загальний розмір фактичних витрат позивача обліковується наведеними даними та розрахунком до позову і складає 9 884 грн. 75 коп.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" №86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність Мартиненка В.А., винуватця ДТП була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1789649, то до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Згідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004р. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Позивач звернувся до відповідача з Претензією № 05/08-20 від 31.05.2008р., з вимогою щодо сплати вартості матеріальної шкоди (збитку), що підтверджується доданими до позовної заяви копією претензії та повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.06.2008 р.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та належного реагування.

Прикладом із судової практики по вирішенню спорів, що стосуються питання виплати страхового відшкодування в порядку регресу особі, яка відшкодувала шкоду, є Постанова Вищого господарського суду України від 19.01.2006 р. (справа №34/361 про відшкодування шкоди в порядку регресу між двома страховими компаніями), якою було встановлено, що "відповідач є тією особою, яка на підставі договору страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного з відповідним суб'єктом господарювання (фізичною особою), прийняла на себе як страховик, зобов'язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є зазначеним суб'єкт господарювання (фізична особа) як власник автомобіля. До позивача (іншого страховика), переходить не тільки право вимоги, яке його страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, але й ті права, які були пов'язані із забезпеченням виконання з боку відповідальної за заподіяну шкоду особи такого її обов'язку, як відшкодування цієї шкоди.

Крім того, відповідно до п. 2.15. Розділу 2 Договору добровільного страхування наземного транспорту №СБ-04-167 від 03 грудня 2004 р. "після виплати страхового відшкодування за цим Договором у межах виплаченої суми до Страховика переходять права Страхувальника на відшкодування збитку від осіб, відповідальних перед Страховиком за заподіяний збиток". Тобто право регресу до винної у ДТП особи встановлюється не лише законодавчо, але й конкретними положеннями договору страхування.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Акціонерна страхова компанія «АСКО-Медсервіс»(03150, м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 122, код ЄДРПОУ 13550765), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 9 884 (дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 75 коп., 102 (сто дві) грн. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан