Рішення № 3310717, 23.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжметал Холдінг»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні Бізнес-Технології»

про стягнення 145 349,18 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Сторожук Ю.М. –представник за довіреністю 29/10/08 від 29.10.2008 р.;

Лєдяєв С.Ю. –представник за довіреністю 11/650 від 25.11.2008 р.

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжметал Холдінг»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні Бізнес-Технології»про стягнення боргу в сумі 145 349,18 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що 11.12.2007 року сторони уклали договір № 275/12/07, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується продати та передати у власність покупця (відповідача) Металопрокат (далі по тексту –«товар»), а покупець зобов’язується прийняти товар від постачальника та оплатити його згідно умов даного договору. За домовленістю сторін, вантажовідправником товару можуть бути треті особи.

Згідно п. 1.2. найменування, одиниці вимірювання, загальна кількість товару та його ціна передбачаються в рахунках-фактурах. Додаткові характеристики товару можуть бути передбачені сторонами в специфікаціях (надалі –«специфікація») або інших додатках до договору, які є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 3.1. вищеназваного договору, товар згідно цього договору, поставляється партіями на умовах: FCA –франко-перевізник (м. Київ, вул. Лугова, 9) відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року. Товар переходить у власність покупця з моменту його навантаження у транспортний засіб покупця та видачі постачальником видаткової накладної. У випадку виникнення розбіжностей між текстом цього договору та термінологією «Інкотермс», перевага надається тексту цього договору.

Орієнтовний строк поставки постачальником товару становить не більше 4 (чотирьох) календарних днів з моменту погодження постачальником замовлення покупця. Замовлення товару покупцем здійснюється в усній (в телефонному режимі, шляхом безпосередніх переговорів) або в письмовій формі. Датою поставки товару (далі по тексту «дата поставки») вважається дата видачі постачальником видаткової накладної.

Згідно п. 4.2. договору, вартість товару визначається у специфікаціях та/або рахунках-фактурах, які є невід’ємними частинами договору. Загальна вартість товару визначається за сумою вартості всіх підписаних специфікацій та/або рахунків фактур.

Відповідно до п 4.3. договору, умови оплати товару: 100% оплата вартості партії товару протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати поставки товару. Оплата свідчить по згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунку-фактурі. Ліміт кредитування становить 350 000 (триста п’ятдесят) тисяч грн.

Виконуючи умови данного договору позивач здійснив фактичну поставку замовленого товару відповідачеві відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних, які підписані представниками сторін, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач частково розраховувався за отриманий товар.

Оскільки у передбачений договором чотирнадцятиденний строк відповідач в повному обсязі за отриманий товар не розрахувався 29.08.2008 року позивач відправив відповідачу листа за вих. № 08/459, в якому просив погасити заборгованість в найкоротший строк.

04.09.2008 року позивач направив відповідачу претензію за вих. № 09/468/1 із вимогою оплатити суму основної заборгованості.

Після отримання листа № 08/459 від 29.08.2008р. та претензії № 09/468/1 від 04.09.2008 року. Відповідач частково погасив заборгованість.

Станом на день подання позовної заяви розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 123 951,59 грн.

Крім того, відповідно до п. 7.1. договору позивач нарахував відповідачеві штраф за порушення умов договору у сумі 13 724,17 грн., а також пеню у сумі 5 597,48 грн., три проценти річних у сумі 699,68 грн. та індекс інфляції у сумі 1 376,25 грн.

У судове засідання 08.12.2008 року з’явились представники позивача і виконали вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/442 від 17.11.2008 року та надали витяг з Єдиного реєстру підприємств, організацій, установ України, відповідно до якого місцезнаходження відповідача значиться за адресою: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду про про порушення провадження у справі від 17.11.2008 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав суду клопотання, в якому повідомив, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та просив відкласти розгляд справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника позивача та його клопотання про відкладення розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 23.12.2008 р.

У судове засідання 23.12.2008 року представники сторін не з’явились, вимоги ухвали суду від 08.12.2008 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що неявка представників сторін перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи на 02.02.2009 р.

29.12.2008 року суддя Мудрий С.М. звернувся з заявою про продовження строку вирішення спору. Ухвалою заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.12.2008 року по справі № 33/442 продовжено строк вирішення справи на один місяць.

У судове засідання 02.02.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі від 17.11.2008 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представники позивача в судове засідання з’явилися, вимоги ухвали суду від 23.12.2008 року не виконали, подали заяву про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст.69, ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт нез’явлення в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 23.02.2009 року.

23.02.2009 року представник відповідача не з’явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином

Представники позивача в судове засідання з’явилися та подали документи на вимогу ухвали суду від 02.02.2009 року, надали пояснення по справі та просили стягнути з відповідача заборгованість в сумі 123 951,59 грн., штраф за порушення умов договору у сумі 13 724,17 грн., пеню у сумі 5 597,48 грн., три проценти річних у сумі 699,68 грн., індекс інфляції у сумі 1 376,25 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 453,49 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням перерахунку судом розміру штрафних санкцій.

11.12.2007 року позивач уклав з відповідачем договір № 275/12/07, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується продати та передати у власність покупця (відповідача) Металопрокат (далі по тексту –«товар»), а покупець зобов’язується прийняти товар від постачальника та оплатити його згідно умов даного договору. За домовленістю сторін, вантажовідправником товару можуть бути треті особи.

Згідно п. 1.2. найменування, одиниці вимірювання, загальна кількість товару та його ціна передбачаються в рахунках-фактурах. Додаткові характеристики товару можуть бути передбачені сторонами в специфікаціях (надалі –«специфікація») або інших додатках до договору, які є його невід’ємними частинами.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 3.1. вищеназваного договору, товар згідно цього договору, поставляється партіями на умовах: FCA –франко-перевізник (м. Київ, вул. Лугова, 9) відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року. Товар переходить у власність покупця з моменту його навантаження у транспортний засіб покупця та видачі постачальником видаткової накладної. У випадку виникнення розбіжностей між текстом цього договору та термінологією «Інкотермс», перевага надається тексту цього договору.

Орієнтовний строк поставки постачальником товару становить не більше 4 (чотирьох) календарних днів з моменту погодження постачальником замовлення покупця. Замовлення товару покупцем здійснюється в усній (в телефонному режимі, шляхом безпосередніх переговорів) або в письмовій формі. Датою поставки товару (далі по тексту «дата поставки») вважається дата видачі постачальником видаткової накладної.

Виконуючи умови данного договору позивач здійснив фактичну поставку замовленого товару відповідачеві відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних, а саме:

- видаткова накладна № РН1-007779 від 08.07.2008 року на підставі рахунку-фактури № СФ1-12267 від 04.07.2008 року на суму 15 582,56 грн. (довіреність ЯОС № 890197 від 07.07.2008 р.);

- видаткова накладна № РН1-007741 від 08.07.2008 року на підставі рахунку-фактури № СФ1-12267 від 04.07.2008 року на суму 2 459,52 грн. (довіреність ЯОС № 890197 від 07.07.2008 р.);

- видаткова накладна № РН1-007744 від 08.07.2008 року на підставі рахунку-фактури № СФ1-12315 від 04.07.2008 року на суму 886,15 грн. (довіреність ЯОС № 890197 від 07.07.2008 р.);

- видаткова накладна № РН1-007743 від 08.07.2008 року на підставі рахунку-фактури № СФ1-12349 від 07.07.2008 року на суму 82 000,72 грн. (довіреність ЯОС № 890197 від 07.07.2008 р.);

- видаткова накладна № РН1-008032 від 14.07.2008 року на підставі рахунку-фактури № СФ1-12845 від 11.07.2008 року на суму 16 498,26 грн. (довіреність ЯОС № 890197 від 07.07.2008 р.);

- видаткова накладна № РН1-008177 від 16.07.2008 року на підставі рахунку-фактури № СФ1-12990 від 15.07.2008 року на суму 33 596,38 грн. (довіреність ЯОС № 890197 від 07.07.2008 р.);

- видаткова накладна № РН1-008314 від 18.07.2008 року на підставі рахунку-фактури № СФ1-13228 від 18.07.2008 року на суму 360,54 грн. (довіреність ЯОС № 890209 від 18.07.2008 р.);

- видаткова накладна № РН1-008471 від 23.07.2008 року на підставі рахунку-фактури № СФ1-13467 від 22.07.2008 року на суму 72 219,59 грн. (довіреність ЯОС № 890209 від 18.07.2008 р.);

- видаткова накладна № РН1-008738 від 30.07.2008 року на підставі рахунку-фактури № СФ1-13867 від 29.07.2008 року на суму 395,35 грн. (довіреність ЯОС № 890222 від 29.07.2008 р.);

- видаткова накладна № РН1-008893 від 04.08.2008 року на підставі рахунку-фактури № СФ1-14157 від 01.08.2008 року на суму 84 274,37 грн. (довіреність ЯОС № 890222 від 29.07.2008 р.);

- видаткова накладна № РН1-009280 від 13.08.2008 року на підставі рахунку-фактури № СФ1-14852 від 12.08.2008 року на суму 1 707,12 грн. (довіреність ЯОС № 890228 від 13.08.2008 р.);

- видаткова накладна № РН1-009612 від 21.08.2008 року на підставі рахунку-фактури № СФ1-14852 від 12.08.2008 року на суму 16 211,86 грн. (довіреність ЯОС № 890233 від 20.08.2008 р.);

- видаткова накладна № РН1-009613 від 21.08.2008 року на підставі рахунку-фактури № СФ1-15402 від 20.08.2008 року на суму 1 557,56 грн. (довіреність ЯОС № 890233 від 20.08.2008 р.).

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 4.2. договору, вартість товару визначається у специфікаціях та/або рахунках-фактурах, які є невід’ємними частинами договору. Загальна вартість товару визначається за сумою вартості всіх підписаних специфікацій та/або рахунків фактур.

Відповідно до п 4.3. договору, умови оплати товару: 100% оплата вартості партії товару протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати поставки товару. Оплата свідчить по згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунку-фактурі. Ліміт кредитування становить 350 000 (триста п’ятдесят) тисяч грн.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач здійснював часткову оплату за поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

Станом на день подання позовної заяви розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 123 951,59 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 123 951,59 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 7.1. договору № 275/12/07 від 11.12.2007 року передбачає, що у випадку порушення покупцем строків оплати товару, передбачених договором або строків здійснення доплати, передбачених п. 4.6. договору, покупець сплачує штраф у розмірі 10 % від несвоєчасно оплаченої суми. Окрім штрафу, покупець сплачує постачальнику пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов’язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення.

Оскільки основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 123 951,59 грн., то сума штрафу за перерахунком суду становить 12 395,16 грн. та підлягає стягненню.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Загальна сума пені становить 5 597,48 грн. та підлягає стягненню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальна суму індексу інфляції становить 1 376,25 грн. та загальна сума 3 % річних становить 699,68 грн. та підлягає задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні Бізнес-Технології»(03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34; р/р 26001000000276 в ВАТ «Родовід Банк»в м. Києві, МФО 321712, код ЄДРПОУ 33889079) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжметал Холдінг» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 29; поштова адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 9; р/р 260093013767 в АБ «Національні інвестиції»МФО 300498, р/р 26007010002828 в Київській філії ТОВ «УніКредит Банк»МФО 300744 код ЄДРПОУ 31407820) суму основного боргу у розмірі 123 951,59 (сто двадцять три тисячі дев’ятсот п’ятдесят одна) грн. 59 коп., штраф в розмірі 12 395 (дванадцять тисяч триста дев’яносто п’ять) грн. 16 коп., пеню в розмірі 5 597 (п’ять тисяч п’ятсот дев’яносто сім) грн. 48 коп., три проценти річних в розмірі 699 (шістсот дев’яносто дев’ять) грн. 68 коп., індекс інфляції в сумі 1 376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 25 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 453 (одна тисяча чотириста п’ятдесят три) грн. 49 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий