Постанова № 33106667, 22.08.2013, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/4364/13-п

Провадження №3/210/1134/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" серпня 2013 р.

22 серпня 2013 р., суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, що надійшли з Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: с. Нова Воронцовка; громадянина України; паспорт АК № 653563 виданий Жовтневим РВ Криворізького МУ УМВС України у Дніпропетровській області 20.09.1999р.; ідент.код. НОМЕР_1; прож.: м. Кривий

Ріг, АДРЕСА_1; працює на посаді

Головного керуючого з кадрового адміністрування

департаменту з персоналу ПАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг»

за ч.1 ст. 41 КУпАП, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 28-26-21/02/10 від 31.05.2013 р., складеним заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю Державної інспекції України з питань праці ОСОБА_3, ОСОБА_2, будучи посадовою особою, відповідальною за додержання законодавства про працю України Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974), що знаходиться за адресою: 50095, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1 (далі Підприємство або ПАТ «АМКР») вчинив за місцезнаходженням Підприємства адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП, а саме припустився порушення вимог статті 43 КЗпП України щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Так, перевіркою встановлено, що працівники Підприємства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, є членами ППО ПМГУ ПАТ «АМКР» (далі - профспілка). Адміністрацією ПАТ «АМКР» було направлено подання до профспілки на отримання згоди щодо звільнення вище зазначених працівників згідно із п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Рішенням президії профспілки відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (протоколи від 29.04.2013 № 157, від 24.04.2013 № 156, від 24.04.2013 № 156 та від 11.03.2013 № 149 відповідно). Однак відповідно до наказів Підприємства від 24.05.2013 № 479/Л, від 23.05.2013 р. № 471/Л, від 23.05.2013 № 475/Л, від 27.03.2013 № 270/Л, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звільнено згідно із пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України без згоди первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, винним себе в скоєнні правопорушення не визнав, пояснивши суду, що відповідно до вимог ч.7 ст.43 КЗпП України, ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення виборного органу первинної профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим; у випадку, коли в рішенні профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору немає обґрунтування відмови, роботодавець вправі звільнити працівника без згоди профспілки. Виборний орган профспілкової організації ППО ПМГУ ПАТ «АМКР», членами якої були працівники, та які звільнені за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, відмовив у наданні згоди без належного обґрунтування такої відмови. Посилання у протоколах засідань президії профспілки на порушення норм, викладених у ст. 49-4 КЗпП України та ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», спростовуються матеріалами, наданими інспекторам Державної інспекції з праці України під час перевірки, а також самими протоколами, з яких вбачається, що виборний орган профспілки було проінформовано про скорочення робочих місць працівників значно раніше ніж за три місяці до звільнення зазначених працівників. При посиланні на порушення п.4.1 колективного договору та п.2.16 Галузевої угоди, виборний орган не зазначає у чому саме полягали порушення з боку адміністрації підприємства під час вивільнення працівників. В порушення вимог ст.39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», виборним органом профспілки під час розгляду подань адміністрації підприємства на жодному з засідань не було надано оцінку діловим (професійним) якостям вивільнюваних працівників. З урахуванням скорочення робочих місць, що відбулося внаслідок структурних змін на підприємстві, та з огляду на відсутність згоди працівників, які обіймали такі робочі місця, на переведення на запропоновані вакансії, що маються на підприємстві, таких працівників було звільнено за п.1 ст.40 КЗпП. При цьому, за відсутності обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору з боку виборного органу профспілки, було використано право, надане роботодавцю ч.7 ст.43 КЗпП, та було звільнено працівників після застосування всіх можливих заходів, спрямованих на їх працевлаштування. Враховуючи вищенаведене, просив суд адміністративну справу щодо нього закрити за відсутністю складу правопорушення.

Захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_8 позицію свого довірителя підтримав, і суду пояснив, що вважає відсутнім в діях ОСОБА_2 склад адміністративного правопорушення, а саме такі його елементи як обєктивна та субєктивна сторона правопорушення, що виключає можливість притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Вислухавши думку особи, що притягується до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши письмові докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що колишні працівники ПАТ «АМКР» ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, є одночасно членами первинної профспілкової організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «АМКР».

Адміністрацією ПАТ «АМКР» було направлено подання до профспілки щодо звільнення вище зазначених працівників згідно із п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, проте Рішенням президії профспілки відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (протоколи від 29.04.2013 № 157, від 24.04.2013 № 156, від 24.04.2013 № 156 та від 11.03.2013 № 149 відповідно).

Незважаючи на це відповідно до наказів Підприємства від 24.05.2013 № 479/Л, від 23.05.2013 р. № 471/Л, від 23.05.2013 № 475/Л, від 27.03.2013 № 270/Л, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 було звільнено за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України без згоди первинної профспілкової організації, членами якої є працівники. При цьому, в наказах зазначено, що рішенням президії профкому ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», адміністрації підприємства було необґрунтовано відмовлено в наданні згоди на звільнення працівників, а тому звільнення було здійснено без згоди профспілки з посиланням на норми ст. 43 КЗпП України, згідно з якою адміністрація має право звільнити працівника за скороченням штату без згоди виборного органу профспілкової організації, якщо рішення не має обґрунтування відмови у наданні згоди на розірвання трудового договору.

Даючи оцінку правомірності застосування Підприємством та зокрема особою, що притягується до адміністративної відповідальності ст. 43 КЗпП України, про порушення якої йдеться в протоколі про адміністративне правопорушення, суд виходить з наступного.

Одним з основних організаційно-установчих прав власника майна, передбачених ст.135 ГК України, є визначення ним структури утвореного ним суб'єкта господарювання, складу і компетенції його органів управління тощо.

Згідно із ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Одноосібним виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є генеральний директор, який одноосібно, на свій розсуд та під власну відповідальність ухвалює всі рішення щодо питань, які складають його компетенцію, є підзвітним загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень (пп. 8.4.1 Статуту ПАТ «АМКР»).

За положеннями Статуту ПАТ «АМКР» вирішення питання щодо запровадження змін у організаційній структурі товариства не відноситься до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів товариства чи наглядової ради, оскільки права посадової особи виконавчого органу - генерального директора щодо вирішення даного питання не є обмеженими, відтак генеральний директор повноважний вирішувати відповідні питання від імені юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Згідно з ч. 7 ст. 43 КЗпП України, рішення виборного органу ППО про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. За відсутності в рішенні обґрунтування відмови у наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу ППО.

Дійшовши передчасного висновку про порушення ОСОБА_2 ст. 43 КЗпП України, особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зробила його з формальних міркувань, не врахувавши вимоги ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», яка зобов'язує виборний профспілковий орган мотивувати таку відмову та зазначає, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. При цьому під мотивованою відмовою профспілкового органу слід розуміти таку думку, яка ґрунтується на відповідних нормах чинного законодавства та ділових (професійних) якостях працівника.

Як вбачається з протоколів президії профспілки виборний орган ППО ПМГУ ПАТ «АМКР» відмовив у наданні згоди на звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України працівників, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, мотивувавши свою відмову наступним:

- в порушення ст. 49-4 КЗпП України, ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» адміністрація повідомила профком про намічуване скорочення працівників менш ніж за 3 місяці до намічуваного скорочення, та після видання наказів про реорганізацію структурних підрозділів. Більш того, не були проведені консультації с профкомом, які передбачені вказаними нормативними актами.

- адміністрація не перевела працівника на вакантні місця, вибрані працівником із запропонованих адміністрацією.

- при звільненні адміністрація підприємства порушує п.4.1 колективного договору та п. 2.16 Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України на 201- 2012 роки

При цьому, кваліфікуючи дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 41 КУпАП як адміністративне правопорушення, особа, що склала адміністративний протокол, не розглядала обґрунтованість (необґрунтованість) відмови профспілкової організації у наданні згоди на розірвання трудового договору на відповідність її вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а тільки формально зазначила, що ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 43 КЗпП України.

Частина 1 ст. 41 КУпАП, за якою ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності, не містить вичерпного переліку порушень вимог законодавства про працю, за які настає відповідальність передбачена в цій статті, оскільки містить посилання на інші порушення законодавства про працю, разом з тим згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається саме протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, тобто адміністративна відповідальність має наставати за дії або бездіяльність, що мають бути заборонені законом. Однак, ст. 43 КЗпП України, на порушення якої міститься посилання в протоколі про адміністративне правопорушення, не забороняє, а навпаки, надає власнику, або уповноваженому ним органу право на звільнення працівника без згоди виборного профспілкового органу в разі, якщо відмова була необґрунтованою. Таке право надано виключно власнику або уповноваженому органу, і тому саме він надає оцінку вмотивованості та обґрунтованості відмови профспілки у наданні згоди на звільнення і самостійно приймає рішення щодо звільнення працівників, не отримавши згоду профспілкового виборного органу. Суду не надано доказів визнання недійсними чи скасування судом наказів ПАТ «АМКР» від 24.05.2013 № 479/Л, від 23.05.2013 р. № 471/Л, від 23.05.2013 № 475/Л, від 27.03.2013 № 270/Л про звільнення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а тому на сьогодні вони є чинними та їх правомірність презюмується. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що обєктивна сторона вищевказаного адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 відсутня.

Що стосується суб'єктивної сторони правопорушення, а саме вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, то особою, що склала адміністративний протокол, також не доведено письмовими доказами наявність вини у формі умислу, тоді як в силу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності повинні тлумачитися на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, і, керуючись ст.ст, 24, 41, 251, 252, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Справу щодо притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, що передбачено ст.294 КпАП України, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 КпАП України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.

Суддя:ОСОБА_1