Рішення № 3310620, 23.03.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2009 р.

Справа № 12-8/152-08-4575

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Вин";

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Бриг";

про стягнення 52084,28 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Шевченко Ю.П. –довіреність від 24.11.2008р.

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Вин" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг" заборгованість за поставлений товар в розмірі 52084,28 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.208 р. строк розгляду справи було продовжено до 30.01. 2009 р.

09.01.2009 р. до суду надійшло уточнення до позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.02.2009р. на підставі розпорядження виконуючого обов’язки голови господарського суду Одеської області №33-р від 29.01.2009р. справа № 8/152-08-4575 прийнята до свого провадження суддею Цісельським О.В. із присвоєнням їй №12-8/152-08-4575.

Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.02.2009 р. наданими суду позивачем, але у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Суд визнав матеріали, надані Позивачем достатніми, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

22.07.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Вин" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бриг" (Покупець) укладено договір № б/н від 22.07. (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець зобов’язався поставити, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити консервну жерстяну банку №5 в комплекті з лакерованою кришкою в кількості -65000 штук.

Згідно з п.3.2. оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, на умовах оплати з відстрочкою оплати на 14 календарних днів з моменту поставки товару.

30.07.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Вин" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бриг" (Покупець) укладено договір № б/н, щодо поставки покупцю товару.

Відповідно до п.1.2. даного договору Продавець зобов’язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити Товар.

Згідно до п.5.2.Прийом –передача Товару проводиться до 01 вересня 2008 р.

Відповідно до п. 5.3. прийом товару по кількості проводиться згідно із товарносупровідною документацією. Товар вважається зданим по кількості та якості з моменту підписання товарно –транспортної накладної (накладної).

Згідно видаткових накладних № ЦБ-БВ-002863 від 25.07.2008 р., №ЦБ-БВ-002956 від 31.07.2008р. та товарно –транспортних накладних за №048637, №048714 Відповідачу було доставлено товару на суму 52084,28 грн., який він не оплатив.

Відповідачу направлялась претензія, яка отримана згідно поштового повідомлення 10.09.2008р., однак ТОВ «Бриг»суму за отриманий товар так і не сплатив, що і змусило Позивача звернутися з позовною заявою до суду за захистом порушених прав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Приписи ст.509 Цивільного кодексу України встановлюють, що, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Вин", щодо стягнення 52084,28 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита на суму 520,84 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 118 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг" (65114, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 115, А код ЄДРПОУ 32416794) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Вин" (67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Молога, вул. Комсомольська, буд. 260, код ЄДРПОУ 33080423) - 52084 (п’ятдесят дві тисячі вісімдесят чотири) грн. 28 коп. –заборгованість, 520 (п’ятсот двадцять) грн. 84 коп. –витрат на оплату державного мита; 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Цісельський О.В.