Рішення № 33105802, 14.08.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/8080/13-ц

Провадження № 2/234/3028/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року м. Краматорська

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Костюкова Д.Г.,

при секретарі Скоробогатовой М.В.,

за участі позивача ОСОБА_1, представника відповідача Бубновой Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Краматорський завод Станкомаш» про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за затримку розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

02.07.2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до ТОВ «Краматорський завод Станкомаш» про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за затримку розрахунку та в обґрунтування зазначила, що 01.08.2012 року вона уклала договір з ТОВ «Краматорський завод Станкомаш» №01/08 строком до 31.10.2012 року та 01.11.2012 року договір №01/11 строком до 31.12.2012 року про надання послуг з підготовки, проведення та контролю ремонтних робіт обладнання з платою за виконану роботу 1830 грн. на місяць. Не зважаючи на те, що вона свою роботу виконувала у повному обсязі підприємство при закінченні строку договорів повністю з нею не розрахувалась. З урахуванням часткового погашення заборгованості підприємством просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 5235 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 15059, 2 грн.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги просила суд задовольнити в повному обсязі та пояснила, що відповідно до укладених договорів вона повинна була додержуватись внутрішнього трудового розпорядку підприємства, кожного робочого дня виходила на роботу у встановлений на підприємстві час та виконувала свої обов'язки до кінця робочого часу, постійно їздила у відрядження та фактично виконувала обов'язки конструктора на підприємстві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та пояснила, що підприємство частково визнає позов в частині наявності заборгованості по заробітній платі в сумі 630, 12 грн., оскільки дійсно своєчасно не розрахувалося з позивачкою на цю суму через матеріальні труднощі. В іншій частині позовні вимоги не визнає, оскільки відповідно до укладених з позивачкою договорів виконана нею робота повинна бути прийнята замовником, тобто керівником підприємства, шляхом складання акту виконаних робіт. Позивачка дійсно надавала деякі послуги підприємству, у зв'язку з чим за серпень - жовтень 2012 року були складені відповідні акти виконаних робот, підписані сторонами та на підставі них проведені відповідні розрахунки. Поміж тим, у листопаді та грудні позивачка виконувала свої обов'язки неналежним чином, у зв'язку з чим підприємством її послуги прийняті не були, акти виконаних робіт не підписувались та винагорода по договорам не нараховувалась і не сплачувалась. В частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні просить застосувати строк позовної давності на підставі ст.233 КЗпП.

Вислухавши думку сторін, проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно договору №01/08 від 01.08.2012 року та договору №01/11 від 01.11.2012 року, які укладені між ТОВ «Краматорський завод Станкомаш» в особі Ковалько А.К. та ОСОБА_1 остання зобов'язується надати послуги з підготовки, проведення та контролю ремонтних робіт обладнання, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та виконати умови оплати з моменту підписання акта прийому робіт у сумі 1830 грн.

Строк дії договорів встановлений відповідно до 31.10.2012 року та 31.12.2012 року.

Згідно ст.116 КЗпП України у день звільнення працівникові провадиться виплата всіх сум, але не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги про розрахунок.

Як встановлено в судовому засіданні та визнано сторонами, що відповідно до вищевказаних договорів позивачка з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року надавала послуги відповідачеві.

Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як вбачається з укладених договорів позивачка була зобов'язана дотримуватись та виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, надавати послуги та виконувати роботу, визначену цими договорами, а відповідач зобов'язується здійснити плату за надані послуги чи виконану роботу і забезпечити необхідні умови праці.

Таким чином, з аналізу правовідношень позивачки та відповідача вбачається, що між ними був укладений строковий трудовий договір, оплата праці за який повинна відбуватись відповідно до трудового законодавства.

Як встановлено у судовому засіданні умовами укладеного договору була фактично встановлена заробітна плата позивачці у розмірі 1830 грн. на місяць (за відрахуванням обов'язкових платежів - 1515, 06 грн.), яку відповідач був зобов'язаний виплатити позивачці за період роботи з серпня по грудень 2012 року.

Суд не бере до уваги заяву представника відповідача про те, що винагорода по договорам не сплачувалась позивачці, у зв'язку з неналежним виконанням нею її трудових обов'язків, оскільки зазначений вид відповідальності за порушення трудових обов'язків працівником не передбачений чинним трудовим законодавством. Даний вид відповідальності також не передбачений укладеними між сторонами договорами №01/08 та 01/11. Більш того, суду не надано будь-яких належних доказів невиконання позивачкою її обов'язків та суд не приймає надані представником відповідача записки директора по виробництву на ім'я генерального директора, оскільки будь-яких службових перевірок з додержанням вимог трудового законодавства з приводу невиконання ОСОБА_4 її обов'язків на підприємстві не проводилося.

Згідно зі ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні, в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення період, за який здійснюється виплата.

Таким чином, з урахуванням виплаченої заробітної плати у сумі 3915, 06 грн., на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача заборгованість по заробітній платті у сумі 3660, 24 грн. (1515, 06 грн. Х 5 міс. - 3915, 06 грн.).

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України у випадку затримки розрахунку при звільненні з вини власника, з підприємства на користь працівника стягується середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні.

Згідно довідки, наданої відповідачем, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 70, 47 грн., однак цей розрахунок був проведений ТОВ «Краматорський завод «Станкомаш» у порушення постанови КМУ №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року. Як встановлено в судовому засіданні при виведенні середньоденної заробітної плати відповідачем була взята не нарахована позивачці, а фактично сплачена їй заробітна плата, що протирічить п.3 вищевказаної Постанови, відповідно до якого «усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі».

Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за відпрацьовані останні на підприємстві 43 дні складає 85, 12 грн. (1830 грн.Х2/43).

На теперішній час заборгованість ОСОБА_1 відповідачем не сплачена та затримка по виплаті належних позивачці сум складає 152 дні, тобто середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні складає 12938, 24 грн. Однак враховуючи, що спір вирішено на користь працівника частково, а також те, що позивачка звернулася до суду з позовом більш ніж через півроку після порушення її прав, на підставі ч.2 ст.117 КЗпП України, суд вважає, що розмір відшкодування за час затримки повинен складати 5000 грн.

У судовому засіданні представником відповідача було заявлено про застосування строку звернення до суду на підставі ст.233 КЗпП України щодо стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні. Зазначена заява представника відповідача не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України N 4-рп/2012 від 22.02.2012 року «в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався».

Розглядаючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст. 88 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Краматорський завод Станкомаш» про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за затримку розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Краматорський завод Станкомаш» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 3660, 24 грн. та відшкодування за затримку розрахунку при звільненні в сумі 5000 грн.

Стягнути з ТОВ «Краматорський завод Станкомаш» на користь держави судовий збір в розмірі 214, 60 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецькій області через Краматорський міський суд.

Суддя: Д.Г.Костюков