Рішення № 3310576, 16.03.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.09 Справа № 18/244/08

Суддя Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Мануфактура”, від імені якого діє Запорізька філія (69009, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 56)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецтрейд Корпорейшн” (69050, м.Запоріжжя, вул. Східна, 8-В)

про стягнення 11603,38 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Касаткіна Г.В. (довіреність № 12/01/09-03Ю від 12.01.2009 р.), Сівець Я.В. (довіреність № 12/01/09-01Ю від 12.01.2009 р.), паспорт ЕН 458609 від 20.10.2005р.

відповідача: не прибув; в попередніх судових засіданнях (03.12.2008 р. та 18.12.2008 р.) Чалаплюк С.В. (доручення № 1 від 05.12.2007 р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 27.10.2008 року звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Мануфактура” в особі Запорізької філії ТОВ “Мануфактура” з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецтрейд Корпорейшн” про стягнення 11324,30 грн., а саме: 6681,46грн. - основного боргу, 200,44 грн. –втрат від інфляції, 1101,90 грн. - пені, 3340,50грн. –штрафу, на підставі договору № 3-020606-01/04 від 01.08.2006 р. та ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України.

Ухвалою суду від 30.10.2008 р. було порушено провадження у справі № 18/244/08, судове засідання призначене на 03.12.2008 р. В судовому засіданні 03.12.2008 р. оголошено перерву до 18.12.2008 р. Ухвалою суду від 18.12.2008 р., в порядку ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін, продовжено строк вирішення спору на три місяці, розгляд справи був відкладний на 23.02.2008 р. Ухвалою суду від 23.02.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, у зв’язку із неявкою у судове засідання відповідача, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 16.03.2009 р.

Позивач неодноразово надавав суду письмові пояснення та уточнення до позовної заяви, які були прийнятті судом до розгляду. Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають, оскільки всупереч умовам договору, позивач поставляв відповідачу товар без відповідних заявок на товар, просить суд, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

На адресу суду 11.03.2009 р. від позивача надійшла остання заява про уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути із відповідача 11603,38 грн. заборгованості, а саме: 5876,96 грн. основного боргу, 2575,51 грн. штрафних санкцій з урахуванням індексу інфляції, 2938,45 грн. - штрафу у розмірі 50 % від загальної суми та 212,53 грн. - 3 % річних. Вказана заява прийнята судом, як така, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, та не суперечить чинному законодавству України. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

У судовому засіданні 16.03.2009 р. представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання 16.03.2009 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Судом, за згодою представників позивача, у судовому засіданні 16.03.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2006 р. Запорізька філія товариства з обмеженою відповідальністю “Мануфактура” (надалі –позивач, продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю “Укрспецтрейд Корпорейшн” (надалі –відповідач, покупець) уклали договір № 3-020606-01/04 (далі - договір).

Відповідно до умов договору (п. 1.1.) позивач зобов’язується передати у власність відповідачу товар у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, прийняти та оплатити товар.

Сума договору з ПДВ складає ... 120 00,00 грн. (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору, товар оплачується відповідачем протягом трьох днів з моменту поставки товару. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунка відповідача на рахунок позивача ... Датою приймання партії товару вважається дата підписання відповідної накладної повноважним представником відповідача (п. 4.2. договору).

Сторони визначили, що даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.07.2007 р.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 6681,53 грн., виставлені рахунки на сплату цього товару, а саме: рахунок-фактура № ЗП 210-04 від 21.03.2007 р. на суму 4339,46 грн.; рахунок-фактура № ЗП-2203-03 від 22.03.2007 р. на суму 837,50 грн.; рахунок-фактура № ЗП-3001-07 від 30.01.2007 р. на суму 1504,57 грн. Факт поставки товару позивачем та його отримання відповідачем підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними: № ЗП-2103-08 від 21.03.2007 р. на суму 4339,46 грн.; № ЗП-2203-03 від 22.03.2007 р. на суму 837,50 грн.; №ЗП-3001-05 від 30.01.2007 р. на суму 1504,57 грн. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреність серії ЯНН № 161877 від 21.03.2007 р. та довіреність серії ЯНН № 161745 від 30.01.2007 р., видані на ім’я Харченко Ю.Б. на отримання цінностей від позивача.

Відповідач товар прийняв, але в порушення умов договору повністю не оплатив його вартість у строки, встановлені договором. Відповідач сплатив тільки 804,57 грн. відповідно видатковій накладній № ЗП-3001-05 від 30.01.2007 р., факт оплати цієї суми підтверджується банківською випискою від 30.01.2008 р.

На час розгляду справи в суді, сума основного боргу у розмірі 5876,96 грн. залишається не сплаченою, з боку відповідача.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5876,96 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За таких обставин, вимоги позивача, в частині стягнення з відповідача боргу за поставлений товар, обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю - в сумі 5876,96 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2575,51 грн. - суми штрафних санкцій з урахуванням індексу інфляції з лютого 2007 р. по березень 2009 р. та 212,53 грн. - 3% річних за період часу з 30.01.2008 р. по 16.03.2009 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій з урахуванням індексу інфляцій, у розмірі 2575,51 грн., суд вважає обґрунтованим, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню. Суд зауважує, що згідно перерахованою ним сумою втрат від інфляції, вона є навіть більшою, ніж заявлено до стягнення позивачем, однак, на думку суду, це право позивача просить стягнути з відповідача суму таких втрат у визначеному їм розмірі, що дорівнює 2575,51 грн.

Наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних за період часу з 30.01.2008 р. по 16.03.2009 р. суд вважає не обґрунтованим. Вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3 % річних підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 198,56 грн., в частині стягнення з відповідача 13,97 грн., суд відмовляє, у зв’язку із необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Також позивач просить суд стягнути із відповідача 2938,45 грн. - штрафу, згідно п. 8.2. договору.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Сторони у договорі визначили, що у випадку порушення відповідачем п. 3.2. договору , відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50 % від суми, зазначеної в п. 3. 1. договору ... (п. 8.2. договору).

Натомість, позивачем розрахований штраф виходячи не із загальної суми договору, а із суми вартості неоплаченого товару, і тому він просить стягнути не 60000,00 грн. штрафу, а 2938,45 грн. штрафу.

Виходячи із пояснень представника позивача, наданий позивачем розрахунок суми штрафу є вірним, а вимога позивача про стягнення з відповідача 50 % штрафу, у розмірі 2938,45 грн., є обґрунтованою і не суперечить п. 8. 2. договору.

Однак, згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності зі ст. 233 ГК України, якщо підлягаюча сплаті неустойка (штраф, пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню). При цьому, судом повинні бути прийняті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майнове положення сторін, що беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін ...

Приймаючи до уваги вищезазначене, в тому числі те, що відповідач частково сплатив свою заборгованість перед позивачем, підлягаючий сплаті штраф надмірно великий у порівнянні із збитками кредитора, складне економічне становище у державі, суд визнав за можливе зменшити розмір штрафу до 800,00 грн.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецтрейд Корпорейшн” (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 8-В, р/р № 26004009170000, ЗФ АКІБ “Укрсиббанк”, МФО 313805, код ЄДРПОУ 31757217) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мануфактура”, від імені якого діє Запорізька філія (69009, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 56, р/р № 2600206132555 в ЗРУ ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ 34423101) 5876 (п’ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 96 коп. основного боргу, 2575 (дві тисячі п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 51 коп. втрат від інфляції, 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 56 коп. 3 % річних, 800 (вісімсот) грн. штрафу, 115 (сто п’ятнадцять)грн. 89 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 25.03.2009 р.