Ухвала суду № 33105106, 21.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року справа №812/4600/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Чумака С.Ю., Ястребової Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу

Приватного підприємства «БРВ - Ресурс»

на постанову

Луганського окружного адміністративного суду

від

19 червня 2013 року (повний текст складений та підписаний 21 червня 2013 року)

по адміністративній справі

№ 812/4600/13-а (суддя Островська О.П.)

за позовом

Приватного підприємства «БРВ - Ресурс»

до

Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області

про

скасування податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року № 0000052270, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі № 812/4600/13-а у задоволені позовних вимог Приватного підприємства «БРВ - Ресурс» (надалі платник податків, позивач у справі) до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області (надалі податковий орган, інспекція, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення - рішення від 25 лютого 2013 року № 000005270 відмовлено за необґрунтованістю (том 1 арк. справи 256-261).

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (том 2 арк. справи 7-17). Апелянт наводить сім підстав незаконності рішення суду першої інстанції, а саме, посилаючись на принцип свободи цивільного договору закріплений статтями 6 та 627 ЦК України, доводить те, що на момент укладення ним договору з ПП «Варекоресурс» останнє було правоздатною особою, заперечує проти того, що в основу недійсності правочинну судом першої інстанції покладений Вирок у кримінальній справі по фіктивному підприємництву, не визнання правочинну недійсним в судовому порядку, посилається на презумпцію правомірності рішень платника податку, належне складення первинних документів відповідно до законодавства, неповноту дослідження доказів відповідачем по ланцюгу руху товару та безпідставний висновок податкового органу про наявність складу податкового правопорушення.

Позивачем через канцелярію суду 20 серпня 2013 року заявлено клопотання про відкладення апеляційного розгляду внаслідок перебування представника у відрядженні, яке відхилено судом внаслідок його необґрунтованості. Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне підприємство «БРВ - Ресурс» є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 3269803, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 1 жовтня 2003 року, перебуває на обліку податкового органу (відповідача у справі) з 7 жовтня 2003 року, є платником податку на додану вартість з 7 листопада 2008 року (арк. справи 13-19).

Фахівцями податкового органу у лютому 2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Варекоресурс», наслідки якої викладені в акті перевірки від 14 лютого 2013 року № 102/22-700/10/05470578 (надалі акт перевірки, том 1 арк. справи 20-31, 109-115).

На підставі акту перевірки, згідно з пунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та підпунктами 7.2.1, 7.2.3,7.2.6 пункту 7.2, підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» керівником податкового органу 25 лютого 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000052270 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 10750 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 2687 грн. 50 коп. Правовими підставами збільшення суми грошового зобов'язання наведені вищезазначені норми Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням рішенням застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу (том 1 арк. справи 32, 116).

В основу збільшення грошового зобов'язання податковим органом покладений Вирок Жовтневого районного суму м. Луганська від 1 червня 2011 року за справою № 1-626/11, яким ОСОБА_2 (директора ПП «Варекоресурс») визнано винним у скоєні золочену передбаченого частиною першою статті 205 КК України (том 1арк. справи 119-129).

Позивач, як платник податку звітував до податкового органу декларацією з податку на додану вартість за червень 2010 року, якою задекларовано податкового кредиту 340681 грн., з яких 10750 грн. за взаємовідносинами з ПП «Варекоресурс», сформованого в результаті виконання зобов'язань по договору від 23 червня 2010 року № 152 за яким позивачем придбано селітру аміачну і натрій азотнокислий.

Факт здійснення господарської операції підтверджується видатковою накладною РН- 28/06/10-01 та податковою накладною від 28 червня 2010 року № 28061001, за якою вартість продукції складає 64500 грн., у тому числі податок на додану вартість 10750 грн., оплата здійснена у безготівковій формі, що посвідчується трьома платіжними дорученнями від 30 липня 2010 року №1013 на суму 25000 грн., від 3 серпня 2010 року № 1037 на суму 29000 грн., від 4 серпня 2010 року № 159 на суму 10500 грн.(том 1 арк. справи 25).

Дві товарно-транспортні накладні та подорожні листи не прийняті податковим органом на переконання факту доставки продукції з огляду недоліки, які встановлені до ї оформлення (том 1 арк. справи 26).

З огляду на наявність вироку податковий орган доводить, що всі первині документи підписані неповноважною особою, у тому числі і податкова накладна, яка є одночасно звітним податковим і розрахунковим документом, в розумінні абзацу третього підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Долучена до матеріалів справи податкова накладна від 28 червня 2010 року № 28061001 підписана ОСОБА_2 (том 1 арк. справи 37).

У вироку Жовтневого районного суду м. Луганська жодного посилання на аналіз операцій з товариством (позивачем у справі) не наведено.

Колегія суддів позбавлена можливості прийняти посилання податкового органу на вирок з огляду на положення частини четвертої статті 72 КАС України, за якої зокрема вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вказана норма не встановлює для суду, який розглядає адміністративну справу, обов'язковість висновків щодо інших питань, викладених у вироку, окрім правових наслідків дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів зазначає, що обставини, встановлені в ході розслідування кримінальної справи, не відносяться до підстав звільнених від доказування.

Фіктивне підприємництво має усічений склад золочену, який вважається закінченим в момент реєстрації товариства, подальша діяльність не була предметом дослідження в кримінальній справі.

Разом з тим, постановою від 3 серпня 2012 року Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а/1270/5286/2012 визнані недійсним установчі документи Приватного підприємства «Варекоресурс» та припинено дану юридичну особу з мотивів того, що діяльність підприємства вчинилась від імені ОСОБА_2, який не здійснював та не мав наміру здійснювати господарську діяльність даного підприємства (арк. справи 160-163).

Визнання недійсними установчих документів доводить відсутність загальної правоздатності з моменту утворення підприємства, що виключає будь-яку можливість прийняти будь-які документи, будь-ким підписані від імені цього підприємства.

Судове рішення в адміністративній справі, утримує в собі обставини які не потребують доказування, визнання установчих документів недійсними, означає настання такого юридичного факту з моменту реєстрації підприємства та доводить, що в момент складання податкової накладної контрагент товариства не мав загальної та спеціальну право дієздатності.

Складені та підписані від імені товариства документи, у тому числі податкова накладна не є звітним розрахунковим та податковим документом, внаслідок чого прийняття її до обліку та формування на її підставі податкового кредиту на підставі підпункту 7.2.1 пункту 7.2 , абзацу третього підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.4 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним.

Всі доводи апелянта є слушними, але жодний з них не спростовує позбавлення контрагента позивача статусу юридично особи з моменту утворення, внаслідок чого колегія судів позбавлена можливості прийняти двори апелянта.

Колегія судів погоджує висновок податкового органу про наявність податкового правопорушення яке доводить правомірність збільшення грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням - рішенням. Правомірність збільшення грошового зобов'язання обумовлює правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 55, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «БВР-Ресурс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі № 812/4600/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі № 812/4600/13-а - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 21 серпня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: С.Ю. Чумак

Л.В. Ястребова