Ухвала суду № 33104914, 19.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

19 серпня 2013 року м. Київ № 826/8819/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Маруліної Л.О., при розгляді у письмовому провадженні адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 доВійськової частини А 0139 Міністерства оборони Українипро визнання протиправними дій, стягнення грошової компенсації ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Військової частини А 0139 Міністерства оборони України, в якому просить:

- визнати протиправною діяльність відповідача - військової частини А0139 щодо забезпечення своєчасної виплати позивачу грошової компенсації за належне йому речове майно,

- стягнути з військової частини А0139 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість речового майна у сумі 3 379,92 грн. (три тисячі триста сімдесят дев'ять гривень 92 коп.) шляхом примусового перерахунку цих коштів з рахунку військової частини А0139 на його особистий рахунок АТ «Ощадбанк» код банку 300465, код ЄДРПОУ 00032129, номер рахунку НОМЕР_1.

Ухвалою суду від 11 червня 2013 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 26 червня 2013 р.

З огляду на неявку позивача в судовому засіданні 26 червня 2013 р. оголошено про відкладення розгляду справи на 17 липня 2013 року.

16 липня 2013 року через канцелярію суду отримано заяву позивача про відкладення розгляду справи на вересень 2013 року.

В засіданні 17 липня 2013 року судом розглянуто клопотання позивача від 15 липня 2013 року про відкладення розгляду справи на вересень 2013 року. Оскільки підставою для відкладення розгляду справи позивачем зазначено його перебування з 16 липня по 26 липня 2013 року за кордоном, інших підстав не зазначено, то судом клопотання задоволено частково та відкладено розгляд справи на 07 серпня 2013 року.

В судове засідання 07 серпня 2013 року сторони не прибули. Позивач надіслав телеграму про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Клопотань щодо необхідності заслуховувати свідків чи експерта до суду не надходило, а також не було заявлено в ході судового розгляду справи.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Щодо пропущеного строку позовної давності позивач пояснив (письмові пояснення отримано судом 07 серпня 2013 року), що військова частина А0139 по речовому забезпеченню з ним не розрахувалась, а тільки надала довідку про вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні в запас молодшого лейтенанта ОСОБА_1 (вих. № 2 від 14.03.2013р.) із зазначенням в ній цін предметів належного до видачі речового майна на загальну суму 3 379,92 грн., тобто майже через два місяці після його фактичного звільнення та, практично, до подачі позову до суду для захисту своїх прав. Позивач зауважує, що військова частина А 0139 запевняла його, що розрахунок має відбутися вже скоро, але коли військова частина А0139 не могла знати. Таким чином, позивач просить суд вважати, що він дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів фактично з дати звернення, а точніше з моменту написання заперечення військовою частиною А0139, оскільки, позивач вважає, що військова частина А0139 до моменту подачі заперечення не відмовлялась від своїх обов'язків щодо розрахунку за речове майно. Приймаючи до уваги ситуацію, що склалася, позивач наполягає, що строки позовної давності ним пропущено не було.

Відповідач у запереченнях на адміністративний позов зауважує, що позивач звернувся до суду з пропуском строків звернення до суду, оскільки у день звільнення з лав Збройних Сил України 23 січня 2013 року йому було роз'яснено право на отримання грошової компенсації замість належного до видачі речового майна або самого речового майна.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.

Згідно частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання протиправною діяльності відповідача щодо забезпечення своєчасної виплати позивачу грошової компенсації за належне йому речове майно та стягнення з військової частини А0139 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації замість речового майна у сумі 3 379,92 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 15 жовтня 2012 року № 548 молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1, юрисконсульта 12 окремого батальйону Військової служби правопорядку Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву і Київській обл.) звільнено з військової служби у запас відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за пунктом «б» (за станом здоров'я).

Згідно витягу з наказу командира військової частини А 2100 (по стройовій частині) № 13 від 23 січня 2013 року молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 з 23 січня 2013 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Печерсько-Голосіївського об'єднаного районного у м. Києві військового комісаріату.

Відповідно до пункту 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (в редакції Закону України від 03 листопада 2006 року № 328-V з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008) військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 27, 28 «Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 встановлено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації.

За висновком суду, спірні правовідносини стосуються проходження позивачем та звільнення його з публічної служби в розумінні пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина третя).

Як зазначено позивачем у позовній заяві, останній перебував на речовому забезпеченні військової частини А 0139.

На час виключення зі списків особового складу позивачу було надано довідку № 2 про вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні в запас, від 14 березня 2013 року на загальну суму 3 379,92 грн.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивач знав про порушення своїх прав, інтересів щодо невиплати йому грошової компенсації за не отримане речове майно після звільнення з військової служби та одержання довідки № 2 від 14 березня 2013 року, тобто у березні 2013 року. Однак, звернувся до суду із адміністративним позовом лише 04 червня 2013 р., який отримано судом 07 червня 2013 р.

Судом враховано, що Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (в редакції чинній на час звільнення позивача з військової служби), Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року № 1053/2001, не встановлено досудового порядку вирішення спору в разі звільнення військовослужбовця з військової служби.

Таким чином, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.

Разом з тим, будь-яких доказів, обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду ні позовна заява, ні додані до неї матеріали не містять.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

За таких обставин та враховуючи, що позовна заява та додані до неї матеріали не містять доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, а позивач в своїх поясненнях наполягає, що ним термін не пропущено, суд приходить до висновку про те, що позивачем пропущено встановлений частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строк звернення до суду, й підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними судом не встановлено.

Згідно пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до частини третьої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 155, 160, 162, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А 0139 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, стягнення грошової компенсації.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні, або проголошено в судовому засіданні вступну та резолютивну частини ухвали, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.О. Маруліна