Рішення № 3310466, 16.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»

до Закритого акціонерного товариства Українсько-Російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»

про стягнення 327 907,37 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

За участю представників сторін:

від позивача Петруня А.В., представник за дов. №05/1-9 від 31.07.2009;

від відповідача не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(далі –Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Україно-Російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»(далі –Відповідач) 327 907,37 грн. заборгованості за Договором страхування № 4764/3 від 24.11.2006.

Ухвалою суду від 17.10.2008 було порушено провадження у справі № 34/381, розгляд справи було призначено на 05.11.2008.

Розгляд справи відкладався.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.07.2007 сталась дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої, автомобілю ДАФ ТЕ 85 СХ д.н. АІ 9981 АВ (далі –ТЗ) та напівпричепу WELGRO WSL 4027 д.н. АІ 1486 ХХ (далі –напівпричіп) було завдано шкоду. Даний автомобіль та напівпричіп були застраховані у Відповідача згідно договору страхування наземного транспорту 34764/3 (далі –Договір).

На підставі наданих документів 15.07.2007 Відповідачем було заведено дві справи №ТР 542/07 (ТЗ) та №ТР 543/07 (напівпричіп).

В додатку №1 до Договору вказано, що страхова сума по ТЗ становить 144 300,65 грн., а по справі №543/07 -199 632,13 грн.

Відтак, зважаючи на те, що як ТЗ так і напівпричіп не підлягають відновленню то, розмір страхової виплати по ТЗ становить 127 017,65 грн., а по напівпричіпу –134 919,31 грн.

03.02.2009 Позивач надав додаткові пояснення у справі та зазначив, що на виконання п.п.8.1 п.8 Договору надав Відповідачу весь пакет документів 16.07.2008 по ТЗ, та 28.07.2008 по напівпричіпу відповідно.

03.02.2009 Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) та просив суд стягнути з Відповідача 306 080,77 грн. основної заборгованості, 20 697,52 грн. пені, 26 525,99 грн. штрафу, 8 482,70 грн. 3% річних, а також 52 224,51 грн. інфляційних витрат.

Разом з поданою заяву представник Позивача надав докази надсилання її Відповідачу та докази сплати державного мита у більшому розмірі, а саме 861,04 грн. що підтверджується платіжним дорученням №1454 від 23.01.2009.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №06055765 від 28.10.2008.

Ухвали суд надсилались Відповідачу за адресою: 01054, м. Київ, вул. Воровського, 29-б.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2006 року між Закритим акціонерним товариством Українсько-Російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»(Страховик) та Закритим акціонерним товариством «Комплекс Агромарс»(Страхувальник) укладено Договір, відповідно до п.п.1.1 якого Страховик на умовах цього Договору приймає на страхування автомобілі Страхувальника згідно додатку №1, №2, №3 до цього Договору, який є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п.2.1 Договору об’єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами.

Згідно з п.4.1 Договору загальна страхова сума по цьому договору становить 15 352 001,12 грн., згідно додатку №1, №2, №3 до цього Договору.

Страхова премія за Договором складає 282 861,58 грн.

Пунктом 5.4.3 Договору передбачено, що Страховик зобов’язаний здійснити виплату на користь Страхувальника страхового відшкодування в терміни визначені цим договором: протягом трьох банківських днів з дати надання Страхувальником документів, передбачених п.8.1 та 8.2 даного договору, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок ЗАТ «Комплекс Агромарс»вказаний у даному договорі або розрахунковий рахунок станції технічного обслуговування на вибір Страхувальника.

09.01.2007 між Позивачем та Відповідачем підписано Додаткову угоду №1 до Договору.

11.07.2007 сталась ДТП за участю застрахованого ТЗ та напівпричепу, що підтверджується довідкою ДАІ УВС в Київській області ВДАІ Вишгородського РВГУ від 11.07.2007.

Внаслідок ДТП Позивачем було замовлено експертні дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику ТЗ та напівпричіпу.

Відповідно до звіту проведено ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандар», що має сертифікат №6773/08 суб’єкта оціночної діяльності ФДМУ від 07.04.2008 на проведення експертної оцінки та встановлено, що ринкова вартість напівпричепа-цистерни складає 63 350,00 грн., в т.ч. ПДВ., а відповідно до звіту №1005 складеного 15.04.2008 вартість матеріального збитку, завданого власнику ТЗ в результаті його пошкодження в ДТП складає 242 991,00 грн.

Пунктом 3 Договору передбачено, що зазначені у додатку №1, №2, №3 до даного Договору транспортні засоби застраховані від: дорожньо-транспортна пригода (ДТП); протиправні дії третіх осіб, відмінні від незаконного заволодіння транспортним засобом; пожежа або вибух в результаті самозаймання; стихійні лиха (повінь, буря, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавина, зсув, вихід підґрунтових вод, паводок, сель, удар блискавки, осідання ґрунту, землетрус) падіння дерев, будов, предметів, надав травин.

Перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку і розмір збитку передбачений у п.8.1, 8.2 Договору.

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про страхування»(далі –Закон) страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 25 Закону передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 9 Закону, страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

В додатку №1 до Договору страхування сторонами визначено, що загальна страхова сума за Договором №4 становить 859 916,00 грн.

31.10.2008 Позивач отримав від Відповідача лист за вих. №10/690, відповідно до якого слідує, що Відповідачем ДТП, яке мало місце 11.02.2007 було кваліфіковано як ризик, передбачений п.3.1 Договору та розпочато процедуру врегулювання заявленого збитку.

Станом на 27.10.2008 Відповідачем проведено розрахунок суми страхового відшкодування, яке складає 129 241 грн. та складено страховий акт по справі ТР 542/07, також проведено розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 176 839,77 грн. та складено страховий акт по справі ТР 543/07.

При цьому, Відповідач зазначив, що дані суми є значними для нього та пропонував укласти угоду про розстрочку виплати страхового відшкодування та затвердити графік виплат.

Однак, як слідує з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представників сторін дане питання в позасудовому порядку між сторонами врегульовано не було.

Зважаючи на те, що дані суми були розраховані самим Відповідачем, Позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з Відповідача 306 080,77 грн. основного боргу (129 241,00 грн. + 176 839,77 грн.).

Відповідно до п. 9.1 Договору сторони погодили, що після отримання всіх необхідних документів рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у термін до двох робочих днів.

Згідно з п. 9.2 Договору виплата страхового відшкодування здійснюється протягом трьох банківських днів з дати прийняття рішення про його виплату.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, за встановлених в судовому засіданні обставин, Відповідач повинен був сплатити суму страхового відшкодування в сумі 129 241,00 грн. у строк до 23.07.2007, та суму 176 839,77 грн. у строк до 03.08.2008.

Однак, Відповідач договірних зобов’язань не виконав, коштів у передбачений Договором строк не сплатив.

Факт наявності боргу у Відповідача в сумі 306 080,77 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не заперечується, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, Позивач просив суд стягнути з Відповідача 20 697,52 грн. пені, 26 525,99 грн. штрафу, 8 482,70 грн. 3% річних, а також 52 224,51 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В силу п. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що Страховик несене мангову відповідальність за порушення термінів прийняття рішення та виплати страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику пені в розмірі 0,1% від суми відповідного відшкодування за кожний день прострочки виконання зобов’язання по оплаті, а в разі якщо така прострочка перевищить 30 календарних днів, окрім пені Страховик зобов’язаний сплатити Страхувальнику штраф у розмірі 15% від суми конкретного відшкодування.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відтак, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 20 697,52 грн. та штрафу у сумі 26 525,99 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі за розрахунком Позивача.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що судом задоволено основну суму боргу за прострочення оплати поставленого товару в розмірі 306 080,77 грн., вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних розраховуються судом у відповідності з нормами чинного законодавства та складають:

129 241,00 грн.*3/365*527/100=5598,08 грн.;

176 839,77 грн.*3/365*150/100=2180,22 грн.

Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 7 783,30 грн.

Що ж стосується вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 52 224,51 грн. інфляційних витрат, судом визнається дана вимога обґрунтованою правомірною та такою, що підлягає задоволенню за розрахунок Позивача. Розрахунок Позивача відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Українсько-Російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 29-б, р/р 26507010023651 у київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, ідентифікаційний код 21637150, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(07350, Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, р/р №26000962481982, філія ПУМБ м. Київ, МФО 322755, ідентифікаційний код 30160757) 306 080 (триста шість тисяч вісімдесят) грн. 77 грн. боргу, 20 697 (двадцять тисяч шістсот дев’яносто сім) грн. 52 коп. пені, 26 525 (двадцять шість тисяч п’ятсот двадцять п’ять) грн. 99 коп. штрафу, 7 783 (сім тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 30 коп. 3% річних, 52 224 (п’ятдесят дві тисячі двісті двадцять чотири) грн. 51 коп. інфляційних витрат, а також 4 133 (чотири тисячі сто тридцять три) грн. 12 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя Сташків Р.Б.