Рішення № 33104002, 20.08.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 серпня 2013 року Справа № 913/1982/13

Провадження №2/913/1982/13

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Макаронна фабрика «МилаМ», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс-2010», м. Луганськ

про стягнення 20371 грн. 80 коп.

Суддя Седляр О.О.,

Секретар судового засідання Чех Т.М.

у засіданні брали участь:

від позивача: представник - не прибув;

від відповідача: представник - не прибув;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 19980 грн. 60 коп., пеню у розмірі 322 грн. 04 коп. та 3% річних у розмірі 69 грн. 16 коп. за договором поставки № II/74Д-13 від 27.05.2013 року.

Позивач заявою № б/н від 15.08.2013, просить суд розглянути справу без участі свого повноважного представника.

Дана заява прийнята судом до уваги.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання за належною юридичною адресою процесуальних документів господарського суду, ніяких клопотань не заявив.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки господарським судом виконаний обов’язок щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

27.05.2013, між сторонами у справі, укладений договір поставки № II/74Д-13 (далі за текстом – договір), відповідно до умов пункту 2.1 якого Постачальник (Позивач у справі) зобов’язався передати у власність Покупця продукцію, а Покупець (Відповідач у справі) – прийняти товар та оплатити його .

На виконання умов даного договору позивачем було поставлено відповідачеві, за період з 31.05.2013 по 03.06.2013 року товар на загальну суму 27880 грн. 60 коп., що підтверджено видатковими накладними № 356 від 31.05.2013, № 357 від 31.05.2013, № 360 від 31.05.2013, № 361 від 31.05.2013, № 15 від 03.06.2013, № 16 від 03.06.2013.

Відповідно до п.3.3 договору Відповідач зобов’язався здійснювати оплату товару у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача протягом 5 днів з дня поставки.

Відповідачем оплата за поставлений товар була сплачена частково у сумі 7900 грн. 00 коп.

Оскільки оплата за поставлений товар відповідачем сплачена несвоєчасно та не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 19980 грн. 60 коп., пені у сумі 322 грн. 04 коп. та 3% річних у сумі 69 грн. 16 коп.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки позивачем відповідачеві товару, а також наявність заборгованості відповідача за поставлений товар у сумі 19980 грн. 60 коп.

Обов’язок з оплати поставленого позивачем товару відповідачем у повному обсязі виконаний не був, що відповідачем належним чином не оспорено.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 19980 грн. 60 коп., є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача пені розмірі 322 грн. 04 коп. за період з 31.05.2013 по 03.06.2013, згідно наданого ним розрахунку.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 7.2 Договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Також позивачем у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 Гражданського кодексу України нараховано та заявлено до суду вимогу щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 31.05.2013 по 03.06.2013 у розмірі 69 грн. 16 коп.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних обґрунтований та відповідає діючому законодавству, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 322 грн. 04 коп. та 3% річних у розмірі 69 грн. 16 коп. підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 19980 грн. 60 коп., пені у сумі 322 грн. 04 коп. та 3% річних у сумі 69 грн. 16 коп., з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс-2010», м. Луганськ, вул.. Лермонтова, буд. 1-г, офіс 313, ідент. код 37287960 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макаронна фабрика МилаМ», м. Луганськ, вул. Днєпровська, буд. 49-б, ідент. код 20164689 заборгованість у сумі 19980 грн. 60 коп., пеню у сумі 322 грн. 04 коп., 3% річні у сумі 69 грн. 16 коп. та судові витрати у сумі 1720 грн. 50 коп., видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Дата підписання – 23.08.2013.

Суддя О.О. Седляр