Постанова № 33102901, 15.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 673/488/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лукіянець Т.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Біла Л.М.

судді: Граб Л.С. Сушко О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 30 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації про визнання протиправним рішення про призупинення нарахування та стягнення недоплаченої грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Деражнянського районного суду Хмельницької області із адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої грошової компенсації по догляду за інвалідом першої групи.

Постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 30 квітня 2013 року позовні вимоги в частині стягнення недоплаченої грошової компенсації по догляду за інвалідом першої групи за період з 12.10.2010 по 18.09.2012 роки включно - залишено без розгляду.

В позові про визнання протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення від 12.10.2010 року про призупинення виплат компенсації по догляду за інвалідом першої групи та стягнення недоплачених виплат за період з 19.09.2012 р. по 19.03.2013р. -відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи да доводи апеляційної скарги, колегія суддів прохиходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 здійснює догляд за інвалідом першої групи ОСОБА_2. Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 558 «Про порядок призначення та виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» ОСОБА_3 була призначена щомісячна компенсаційна виплата як особі, що надає соціальні послуги. З 12.10.2010 року вказані виплати були призупинені, оскільки строк дії медичної довідки ОСОБА_3 закінчився 26.02.2009 року.

В липні 2011 року відповідачем на адресу ОСОБА_3 направлений лист із роз'ясненням останній необхідності подання переліку документів з метою поновлення нарахування компенсації, зокрема висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан здоров'я дозволяє постійно надавати соціальні послуги, так як попередній висновок втратив чинність 26.02.2009 року.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, що невиплата позивачці вказаної компенсації з 12.10.2010 року спричинена відсутністю повного переліку документів, які визначені Порядком призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року №558, що мала надати б позивачка, тобто з причин незалежних від відповідача, що вказує на правомірність позиції останнього.

Відповідно до ст. ч. 6 ст. 7 Закону України «Про соціальні послуги» фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачується компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №558 «Про затвердження порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» встановлено, що непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 15 % і виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам першої групи. Дана компенсація призначається і виплачується органом праці і соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у п.6 цього порядку.

Виплата компенсацій фізичним особам, які надають соціальні послуги і покриття витрат на її доставку провадиться за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Згідно п. 6 Порядку, для призначення компенсації подаються непрацюючою фізичною особою, яка надає соціальні послуги такі документи:

- заява про згоду надавання соціальної послуги;

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- висновок лікарсько - консультаційної комісії про те, що стан здоров'я особи дозволяє постійно надавати соціальні послуги та інші документи.

Відповідно до п. 7 Порядку зазаначається, що орган праці та соціального захисту населення протягом 10 днів після одержання заяв з необхідними документами розглядає їх та приймає рішення щодо призначення компенсації.

Компенсація призначається на час встановлення групи інвалідності або на час, протягом якого особа потребуватиме постійного сторонього нгагляду.

Підстави тимчасового зупинення виплати передбачені п. 10 Порядку. Такої підстави, як зазначив відповідач, діючим Порядком не передбачено.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірності свого рішення, колегія суддів вважає його дії неправомірними, права позивача порушеними і такими, що підлягають захисту у передбаченому Законом порядку.

Згідно пп. 2 п.12. Порядку встановлено, що суми компенсації не одержані з вини органу, який їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий час здійснюється виходячи з прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_3, не повно з'ясував всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та прийняв постанову від 30.04.2013 року, яка підлягає скасуванню.

Згідно з ч.2 ст.159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю

Постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 30 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації про визнання протиправним рішення про призупинення нарахування та стягнення недоплаченої грошової компенсації, - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації про визнання протиправним рішення про призупинення нарахування та стягнення недоплаченої грошової компенсації задовольнити.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації нарахувати ОСОБА_3 недоплачену грошову компенсацію по догляду за інвалідом першої групи за період з 12.10.2010 року, та стягнути її з відповідача в примусовому порядку.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ст. 212 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Граб Л.С.

Сушко О.О.