Постанова № 33102743, 16.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5.1.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2013 року Справа № 812/7085/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Широкої К.Ю.

при секретарі судового засідання Бондар Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості заходу реагування у вигляді заборони розповсюдження, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в порядку статті 183-6 КАС України в якому просив суд підтвердити обґрунтованість рішення № 000147/2 від 14.08.2013 в частині тимчасової заборони розповсюдження:

- водонагрівача акумуляційного електричного «TXERMEX» IF 100V; с/н 1207120168, дата виготовлення не вказана, виробник «Heating Equipment Russia», ООО «Тепловое оборудование», 187000 Ленинградская обл., г.Тосно, Московское шоссе, д. 44; постачальник: ТОВ «Термекс», ю.а.: 58032, м. Чернігів, вул.. Головіна, 246, т. (0372) 58 32 00 уповноважений представник ТОВ «Супра Технолоджис», Українм, м. Київ, пр.-т. Маяковського, 26.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спеціалістами Інспекції проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів приватного підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 08.08..2013 та проведено перевірку характеристики продукції.

Згідно акту перевірки 08.08.2013 було надані проекти рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних заходів), а саме обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та обмеженням надання продукції на ринку щляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Фізична особа- підприємець ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, зареєстрована Виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 29.03.2002 (а.с.11-12).

Відповідно до графіку планових перевірок, затвердженого наказом № 55 від 05.08.2013 (а.с. 4) та направлення від 05.08.2013 № 00004147 (а.с. 6) позивачем проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів та відбір зразків у суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що відповідача повідомленно про проведення зазначеної перевірки, повідомленням на проведення перевірки від 05.08.2013 № 000133, де встановлено період перевірки з 08.08.2013 по 08.08.2013 (а.с.13).

Результати перевірки зафіксовані в акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000147 від 08.08.2013, який підписано уповноваженою особою відповідача без заперечень (а.с.6-7).

Із зазначеного акту вбачається, що у ході перевірки суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1, встановлено факт реалізації:

- водонагрівача акумуляційного електричного «TXERMEX» IF 100V; с/н 1207120168, дата виготовлення не вказана, виробник «Heating Equipment Russia», ООО «Тепловое оборудование», 187000 Ленинградская обл., г. Тосно, Московское шоссе, д. 44; постачальник: ТОВ «Термекс», ю.а.: 58032, м. Чернігів, вул.. Головіна, 246, т. (0372) 58 32 00 уповноважений представник ТОВ «Супра Технолоджис», Українм, м. Київ, пр.-т. Маяковського, 26.

Вказаний акт підписано представником суб'єкту господарювання без зауважень.

Як вбачається з протоколу про виявлені порушення вимог ст.. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 55 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №00044 від 08.08.2013 встановлено порушення у розповсюдженні продукції - водонагрівача акумуляційного електричного «TXERMEX» IF 100V; с/н 1207120168, дата виготовлення не вказана, виробник «Heating Equipment Russia», ООО «Тепловое оборудование», 187000 Ленинградская обл.., г. Тосно, Московское шоссе, д. 44; постачальник: ТОВ «Термекс», ю.а.: 58032, м. Чернігів, вул.. Головіна, 246, т. (0372) 58 32 00 уповноважений представник ТОВ «Супра Технолоджис», Українм, м. Київ, пр.-т. Маяковського, 26.(а.с.10)

01 серпня 2013 року позивачем, з посиланням на норми ст.ст. 6,14, 26 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 1 ст.8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про порядок припинення (заборони) господарюючим суб'єктам відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, затвердженого постановою Верховної Ради України від 25.01.1995 № 26/95-ВС, винесено Рішення № 000147/1 від 14.08.2013 про вжиття обмежувальних заходів, а саме обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. (а.с.15) та рішення № 000147/2 від 14.08.2013.

Посилаючись на норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом відповідно до приписів статті 183-6 КАС України.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Статтею 6 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлені права споживача продукцію належної якості, а саме: продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію; Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції; Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами. На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість; Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.; Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років; Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років; Реалізація інтересів споживачів у встановленні вимог до належної якості продукції забезпечується правом участі споживачів та їх об'єднань у розробленні нормативних документів згідно із законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 14 зазначеного Закону, споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну. У разі відсутності нормативних документів, нормативно-правових актів, що містять обов'язкові вимоги до продукції, використання якої може завдати шкоди життю, здоров'ю споживача, навколишньому природному середовищу, а також майну споживача, відповідні органи виконавчої влади, що здійснюють державний захист прав споживачів, зобов'язані негайно заборонити випуск і реалізацію такої продукції.

Згідно до п.1, 2, 3, 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів, забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції:

а) на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;

б) на яку в нормативно-правових актах та нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);

в) ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість;

г) на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;

ґ) яка є фальсифікованою.

Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів; відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначають Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі Закон № 877).

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону № 877 орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Частиною 7 статті 7 даного Закону, визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, передбачених Конституцією та законами України (частина третя статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, визначені статтею 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування.

Відповідачем у встановлений строк не усунено порушення, за таких обставин, зважаючи на встановлений законом обов'язок щодо підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення підлягає задоволенню.

Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судових витрат.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до розгляду адміністративної справи по суті.

На час розгляду справи судовий збір позивачем не сплачено.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з позивача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 34,41 грн.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-6, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості заходу реагування у вигляді заборони розповсюдження - задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість прийнятого Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області рішення №000147/2 від 14 серпня 2013 року в частині тимчасової заборони розповсюдження: - водонагрівача акумуляційного електричного «TXERMEX» IF 100V; с/н 1207120168, дата виготовлення не вказана, виробник «Heating Equipment Russia», ООО «Тепловое оборудование», 187000 Ленинградская обл.., г. Тосно, Московское шоссе, д. 44; постачальник: ТОВ «Термекс», ю.а.: 58032, м. Чернігів, вул.. Головіна, 246, т. (0372) 58 32 00 уповноважений представник ТОВ «Супра Технолоджис», Українм, м. Київ, пр.-т. Маяковського, 26.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Луганську , код ОКПО 37991503, МФО 804013, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, рахунок 31213206784006, код класифікації доходів (ККД) 22030001, символ звiтностi банку 206, назва Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050) судовий збір за заявлені немайнові вимоги у розмірі 34 грн. 41 коп. (тридцять чотири гривні 41 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 11 статті 183-6 КАС України апеляційні скарги на судові рішення суду першої інстанції подаються протягом трьох днів з дня їх ухвалення.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя К.Ю. Широка