Ухвала суду № 33102537, 21.08.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 739/1120/13-ц Провадження № 22-ц/795/1903/2013 Головуючий у I інстанції -Іващенко А. І. Доповідач - Страшний М. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2013 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Литвиненко І.В., Шарапової О.Л.,при секретарі:Примачок Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу судді Новгород-Сіверського районного суду від 15 липня 2013 року про відмову у відкритті провадження у справі за її позовом до ОСОБА_6 про визнаття таким, що втратив право на користування житлом,

в с т а н о в и в:

11 липня 2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, в якому на підставі ст. 405 ЦК України просила визнати ОСОБА_6 таким, що втратив право на користування житлом.

Ухвалою судді Новгород-Сіверського районного суду від 15 липня 2013 року у відкриття провадження за цим позовом було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати дану ухвалу та передати матеріали позову на розгляд іншому складу суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апелянт вказує, що в дану випадку вона звернулась до суду з інших підстав, а саме ч. 2 ст. 405 ЦК України, а попереднє рішення винесено судом на підставі ст. 72 ЖК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відмовляючи у відкриття провадження у справі, суддя суду першої інстанції виходив з того, що є рішення суду, яке набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте такий висновок суду першої інстанції не можна визнати обгрунтованим.

За матеріалами справи встановлено, що рішенням Новгород-Сіверського районного суду від 18 січня 2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Звертаючись до суду з позовом в січні 2013 року, позивачка ОСОБА_5 посилалась на те, що відповідач ОСОБА_6 без поважних причин не проживає в спірному житлі понад шість місяців, та просила визнати його таким, що втратив право на користування житлом на підставі ст. 72 ЖК України.

В позовній заяві, поданій до суду в липні 2013 року, ОСОБА_5, просить визнати ОСОБА_6 таким, що втратив право на користування житлом на підставі ч. 2 ст. 405 ЦК України.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі з підстав, визначених п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України, оскільки вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 в даному випадку заявлені з інших підстав, ніж ті, які були вказані нею у первісній позовній заяві.

За таких обставин, ухвалу суду не можна визнати законною і обгрунтованою, вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу судді Новгород-Сіверського районного суду від 15 липня 2013 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: