Рішення № 33101916, 12.08.2013, Вишгородський районний суд Київської області

12.08.2013 Справа № 363/1423/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Чіркова Г.Є.,при секретарі Сакаді О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ПАТ «Акціонерний банк «Надра» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачем ОСОБА_3 договірних зобов'язань по сплаті коштів за наданий йому кредит, а тому порушує питання про стягнення в солідарному порядку з нього та поручителя ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 58 567 грн. 92 коп., що виникла станом на 01 квітня 2013 року.

Представник позивача просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Відповідачі, будучи повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не з'явилися.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи, на підставі ст. 169 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 157 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів у загальному порядку.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Зі справи встановлено, що 31 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір «Автопакет» № 377/П/14/2007-840 (далі кредитний договір) на придбання транспортного засобу - «ВАЗ 11183» реєстраційний НОМЕР_1, за яким останній зобов'язувався повернути отримані грошові кошти в сумі 9 009, 90 доларів США у строк до 18 жовтня 2012 року (п. 1.1 та п. 1.1.4 кредитного договору), здійснюючи щомісячні виплати до 18-го числа кожного календарного місяця (мінімальний платіж у розмірі 209,96 доларів США (п. 2.2.1 та п. 2.2.3 кредитного договору), разом зі сплатою процентів за користуванням кредитом в розмірі 13,90 % річних (п. 1.3.1 кредитного договору).

Відповідно до вимог п. 2.2.4 кредитного договору якщо протягом дії цього договору позивальник несвоєчасно та\чи неповністю вніс черговий мінімально платіж(і) та/чи інші платежі, то банк приймає виконання позичальником своїх зобов'язань по договору в наступному порядку: прострочені відсотки за користування кредитною лінією, прострочені відсотки за користування кредитом, відсотки за користування кредитною лінією, відсотки за користування кредитом, пені та штрафи, прострочена сума кредитної лінії, прострочена сума кредиту, сума кредитної лінії та сума кредиту.

Згідно пунктів 4.3.2 та 4.3.3 кредитного договору позичальник зобов'язується суворо дотримуватись положень цього договору. Сплачувати необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених у п.п. 2.2.1, 2.2.2 цього договору.

Відповідно до вимог п. 4.3.5 кредитного договору позичальник зобов'язаний у випадку порушення виконання зобов'язань, сплатити банку штрафні санкції, визначені в цьому договорі.

Як убачається з п. 5.1 кредитного договору у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту\кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення.

У разі порушення позичальником вимог пунктів 4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9 та 4.3.10 кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної у п. 1.1. цього договору за кожен випадок. (п. 5.2 кредитного договору).

31 жовтня 2007 року з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 (далі поручитель) укладено договір поруки.

Відповідно до п.1.1 договору поруки поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_3 (далі позичальник) взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору.

Згідно п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі.

Позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1. цього договору повністю як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідно до вимог п. 2.1 договору поруки кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо встановлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому (або в тій чи іншій частині).

Повідомлення, що направляється кредитором поручителю, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом чи надано особисто поручителю (п. 2.4 договору поруки).

Згідно п. 5.3 договору поруки дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем свої зобов'язань з умовами цього договору.

На виконання кредитного договору позивач надав відповідачу ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 9 009, 90 доларів США, що еквівалентно 45 500 грн. та підтверджується валютним меморіальним ордером № 273 від 31 жовтня 2007 року.

Відповідач ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконує, термін сплати коштів порушено.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а в разі порушення боржником цих вимог той, згідно зі статтями 625, 1048 і 1050 ЦК України, повинен сплатити кредиторові суму боргу та проценти встановлені за умовами кредитного договору.

Вимогами ст. 549 ЦК України, передбачено обов'язок боржника в разі порушення зобов'язання передати кредиторові грошову суму штрафу у вигляді процентної ставки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У разі солідарного обов'язку (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку в повному обсязі, відповідно до вимог ч. 1 ст. 543 ЦК України.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Згідно роз'яснень даних у п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», в разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі, або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення\вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатись як встановлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умови договору (п. 5.3) про їх дію до повного виконанням боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Таким чином, що стосується вимоги до поручителя, то банк її пред'явив лише 26 квітня 2013 року (при зверненні до суду з цим позовом), коли строк виконання основного зобов'язання згідно п. 1.1.4 кредитного договору настав 18 жовтня 2012 року, тобто вже після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку, а тому порука останнього припиняється.

Докази пред'явлення позивачем вимоги до поручителя протягом 6 місяців від дня настання строку вимог основного зобов'язання суду не надано.

Унаслідок зазначеного поруку ОСОБА_4 слід визнати припиненою, а тому позовні вимоги висунуті до нього задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов'язання разом із стягненням процентів, пені та штрафу лише з відповідача ОСОБА_3

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, зокрема: суми заборгованості за кредитом, яка виникла станом на 01 квітня 2013 року та складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 4 615,66 доларів США, що еквівалентно 36 892 грн. 97 коп.,

- заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 1 209, 17 доларів США, що еквівалентно 9 664 грн. 92 коп.,

- пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 601,58 доларів США, що еквівалентно 4 808 грн. 42 коп.,

- штрафу за порушення умов договору в розмірі 900,99 доларів США, що еквівалентно 7 201 грн. 61 коп.,

що в загальному розмірі становить 58 567 грн. 92 коп. та сумнівів у суду не викликає.

Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначений позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,

вирішив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерного Банку «Надра» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 58 567 грн. 92 коп., а також судовий збір в розмірі 585 грн. 68 коп., а всього 59 153 грн. 60 коп.

В задоволенні позовних вимог пред'явлених до ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя