Постанова № 33101738, 15.08.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. Справа № 809/2354/13-а

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафної санкції в сумі 2403,43 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 року управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі (надалі - також Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафної санкції в сумі 5936,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статті 9, частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік та перший квартал 2013 року в загальному розмірі 2233,43 гривень, застосовані позивачем штрафні санкції в розмірі 170 гривень. Загальна сума заборгованості становить 2403,43 гривень, яка відповідачем не сплачена.

Представник позивача 15.08.2013 року подала до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с. 29).

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 28).

На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів - судом продовжено розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні у зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач 20.09.2012 року зареєстрований Державним реєстратором Реєстраційної служби Богородчанського районного управління юстиції в Івано-Франківській області як фізична особа-підприємець та взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту Закон).

Стаття 4 Закону визначає платників єдиного внеску, пунктом 1 частини 1 якої такими платниками визначені роботодавці, а саме: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Таким чином, відповідач, у відповідності до статті 4 Закону є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частина друга статті 6 визначає обов'язки платників єдиного внеску, у відповідності до пунктів 1, 4 якої платники, визначені пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідачем обов'язок сплати єдиного внеску не виконано та суми нарахованого єдиного внеску за 2012рік та перший квартал 2013 року в загальному розмірі 2233,43 гривень не сплачено.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону недоїмка визначена як сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Як наслідок, 2233,43 гривень не сплаченого відповідачем єдиного внеску утворює собою недоїмку в цьому ж розмірі.

На підставі частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Управлінням Пенсійного фонду України в Богородчанському районі направлено відповідачу Вимоги про сплату боргу із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 1039,40 грн. - та 1194,03 грн.

Абзацом 5 частини 4 статті 25 Закону встановлено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно пункту 4 статті 11 Закону територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідачем обов'язок подання звітності не виконано, а тому позивач рішенням за №213 від 04.03.2013 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на підставі пункту 4 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосував штрафні санкції в розмірі 170 гривень.

Відповідачем застосовані штрафні санкції в розмірі 170 гривень не сплачено, а заначене рішення не оскаржено.

Відповідно частини 14 статті 25 Закону про застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Таким чином, здійснення відповідачем несплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є підставою для застосування штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити недоїмку з сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій в загальному розмірі 2403,43 гривень, які підлягають сплаті на рахунки управління Пенсійного фонду України Богородчанському районі Івано-Франківської області, відкритих в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, індекс - НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2403 (дві тисячі чотириста три) гривні 43 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Микитин Н.М.