Рішення № 33101380, 13.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/11187-2012 13.08.13

За позовом Фірми "МІРТА" (приватного підприємства)

до Міністерства оборони України

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Секретар судового засідання Івженко Г.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Лихольот А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: Кривошея Д.А. (представники за довіреністю).

В судовому засіданні 13 серпня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Фірма "МІРТА" (приватне підприємство) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 667 719,36 грн. боргу за договором № 286/5/11/2 від 18.04.2011р. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2012р. позов задоволено повністю, стягнуто з Міністерства оборони України на користь Приватного підприємства "Мірта" заборгованість у розмірі 667 719,36 грн. та 13 354,39 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 5011-23/11187-2012, рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2012р. скасоване та прийняте нове рішення, яким відмовлено позивачу в задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013р. по справі № 5011-23/11187-2012 рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2012р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013р. скасовані, справа № 5011-23/11187-2012 направлена на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням № 04-1/401 від 09.07.2013р., у зв'язку з поверненням Вищим господарським судом України справи № 5011-23/11187-2012 до Господарського суду міста Києва, призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткова угода №5 від 16.03.2012 до договору про надання послуг з прання і сухого чищення для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) №286/11/2 від 18.04.2011 є недійсною, оскільки не відповідає нормам чинного законодавства України, а саме: спірною додатковою угодою було змінено ціну договору після його фактичного виконання.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому, за викладених у відзиві підстав, проти позову заперечує та просить суд повністю відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року прийнято справу № 5011-23/11187-2012 до провадження, розгляд справи призначено на 01.08.2013 року.

В судовому засіданні 01 серпня 2013 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 13 серпня 2013 року на 12:30.

Розпорядженням від 13.08.2013р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-23/11187-2012 для розгляду судді Цюкало Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року справа № 5011-23/11187-2012 прийнята до провадження, судом ухвалено розглядати вказану справу в судовому засіданні призначеному на 13.08.2013р. о 12:30.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2011 року між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник) було укладено договір про надання послуг з прання і сухого чищення для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/5/11/2 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується у 2011 році надати послуги з прання і сухого чищення білизни, обмундирування спецодягу та іншого речового майна, а Замовник - прийняти та оплатити надані послуги в кількості, у строки і виключно за цінами згідно положень договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на суму - 667 719,36 грн., однак, останній послуг не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором послуг в розмірі 667 719,36 грн.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві зауважив на тому, що заборгованість Замовника перед Виконавцем відсутня.

Частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання викладених Вищим господарським судом України в постанові від 02.07.2013р. у справі № 5011-23/11187-2012 вказівок, ухвалою від 12.07.2013р. Господарським судом міста Києва було зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення по справі щодо заявлених вимог та заперечень з урахуванням вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 02.07.2013р. по справі № 5011-23/11187-2012.

12 серпня 2013 року через канцелярію до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі № 5011-23/11187-2012 з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 02.07.2013р. по справі № 5011-23/11187-2012.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 18 квітня 2011 року між сторонами укладено договір про надання послуг з прання і сухого чищення для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/5/11/2 відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується у 2011 році надати послуги з прання і сухого чищення білизни, обмундирування спецодягу та іншого речового майна, а Замовник - прийняти та оплатити надані послуги в кількості, у строки і виключно за цінами згідно положень договору.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником між сторонами складено Акти приймального контролю якості та кількості наданих послуг на суму 667 719,36 грн. (належним чином засвідчені копії актів містяться в матеріалах справи). Акти виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками позивача і відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором на відповідну суму.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що вартість послуг за Договором Замовник Виконавцю у визначеному Договором порядку не перерахував, актів у повному обсязі не оплатив.

09.08.2011р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору та встановили ціну послуг (з ПДВ) у розмірі 10 345 206,96 грн., про що відповідно внесли зміни до п.п. 1.2, 3.1 договору, а також внесли зміни до Плану надання послуг з прання військовим частинам (установам) у 2011 році.

Додатковою угодою № 2 від 19.10.2011р. та Додатковою угодою № 3 від 01.12.2011р. до Договору послуг сторони внесли зміни до Плану надання послуг з прання військовим частинам (установам) у 2011р. (додаток № 1 договору).

29.12.2011р. сторони уклали Додаткову угоду № 4 до Договору, якою внесли зміни до п. 10.1. та виклали його у наступній редакції: "Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 березня 2012року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення".

З матеріалів справи також слідує, що 16.03.2012р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 5, якою внесли зміни до п. 1.2. Договору, а саме найменування послуг, їх кількість, ціну та строки виконання договору доповнили специфікацією Договору на 2012р, а також викладено п. 3.1 Договору у новій редакції.

Згідно положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2013р. у справі № 910/5535/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2013р., судом вирішено, в тому числі, визнати недійсною з моменту укладення Додаткову угоду № 5 від 16.03.2012р. до договору про надання послуг з прання і сухого чищення для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/11/2 від 18.04.2011р., укладеного між Фірмою "МІРТА" (приватне підприємство) та Міністерством оборони України.

Зі змісту відповідного рішення слідує, що Додаткова угода № 5 від 16.03.2012р. до Договору не відповідає нормам законодавства, що згідно ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання її недійсною.

Таким чином встановленими у господарській справі № 910/5535/13 є факт щодо недійсності з моменту укладення Додаткової угоди № 5 від 16.03.2012 р. до договору про надання послуг з прання і сухого чищення для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/11/2 від 18.04.2011р.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пункту 4.1 Договору послуг розрахунки за надані послуги проводяться після фактичного їх виконання протягом тридцяти банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Відповідача за даним кодом видатків) з дати надання позивачем належним чином оформленого рахунку-фактури відповідачу за надані послуги, підписаного керівником, головним бухгалтером та засвідченого печаткою позивача.

В матеріалах справи наявні рахунки Виконавця за неоплачений Замовником спірний період на суму 667 719,36 грн.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що доказів оплати послуг за Договором по актам на суму 667 719,36 грн., станом на серпень 2013 року, до суду не представлено, доведеними є позовні вимоги про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за Договором в розмірі 667 719,36 грн. (вартість наданих та неоплачених послуг).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 13 354,39 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 00034022, адреса: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6) на користь Фірми "МІРТА" (приватного підприємства) (ідентифікаційний код 24769277, адреса: 65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 40) грошові кошти: основного боргу - 667 719,36 грн. (шістсот шістдесят сім тисяч сімсот дев'ятнадцять гривень 36 копійок) та судові витрати - 13 354,39 грн. (тринадцять тисяч триста п'ятдесят чотири гривні 39 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.08.2013р.

Суддя Ю.В. Цюкало