Ухвала суду № 33101035, 21.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/60204/12

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Муравйова О.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представника позивача Кузовлєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року

у справі № 2а-9010/11/1470

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД»)

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД» звернулось у грудні 2011 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0025771510 від 09.11.2011 року, яким було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 6 177 441,00 гривня.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняте нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити, оскільки вони прийняти з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.10.2011 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва була здійснена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД» з податку на прибуток, а саме Декларації з податку на прибуток № 97769 від 09.08.2011 року за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт № 2665/15-001/30626144 від 19.10.2011 року.

Відповідно до висновків зазначеного акту, перевіркою встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 6 177 441,00 гривня у зв'язку із порушенням вимог п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Зазначені висновки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва обґрунтовуються тим, що у позивача у податковій декларації на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 22.04.2011 року у рядку 08 - «об'єкт оподаткування» зазначено - « 6656241». В наданій позивачем декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у рядку 06.6 - «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду» платником вказано суму - « 6656241».

Згідно даних ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва рядок 06.6 декларації за 2 квартал 2011 року повинен складати 1 218 870,00 гривень, тобто збиток 1 кварталу 2011 року.

На думку відповідача позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 211 року включати до рядку 06.6 - «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року - 6 177 441,00 гривня, а повинен був включити лише витрати, що виникали саме у 1 кварталі 2011 року в сумі 1 218 870,00 гривень без врахування раніше понесених збитків.

На підставі акту перевірки 19.10.2011 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було винесено податкове повідомлення-рішення № 0025771510, яким ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 177 441,00 гривня за 2 квартал 2011 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що положення пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить. Також, судами зазначено, що статтею 139 ПК України встановлений перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття, як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 року норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 6.1 статті 6 вказаного Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону № 334/94.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону № 334/94, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону № 334/94, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, в 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону № 334/94 обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися.

При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 01.01.2010 року так і суми, яки виникли у попередніх роках.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2011 року.

За наведених обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованими висновки попередніх судових інстанцій стосовно того, що положення пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність прийнятого відповідачем рішення про зменшення ТОВ «КОНСТРАКШН ЛТД» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму 6 177 441,00 гривня є таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року у справі № 2а-9010/11/1470 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

О.В. Муравйов