Постанова № 33099297, 15.08.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2024/10/1770

15 серпня 2013 року 17год. 25хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Штиби А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Захарчук С.В.,

відповідача: представник Воробйова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Будсервіс-Стандарт"

до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Будсервіс-Стандарт" звернулось до суду з адміністративним позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2010 року №0000412340/3, №0000412340/3.

В судовому засіданні 05.08.2013 року судом допущено заміну відповідача - Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області, його правонаступником - Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, на їх обґрунтування пояснила, що у зв'язку із відсутністю власних виробничих потужностей та трудових ресурсів, необхідних для виконання взятих на себе зобов'язань за договорами підряду, Приватним підприємством "Будсервіс-Стандарт" в межах здійснення господарської діяльності було укладено договори субпідряду із Приватним підприємством "Юнісеф", предметом яких стало виконання останнім будівельно-монтажних робіт на декількох будівельних об'єктах. В подальшому господарські операції, що здійснювались на виконання умов даних договорів, знайшли своє відображення у податковому обліку позивача шляхом збільшення валових витрат підприємства за ІІІ квартал 2008 року на загальну суму 947220,00 грн. та включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, червень-вересень 2008 року ПДВ у загальній сумі 189444,00 грн. За результатами перевірки, проведеної відповідачем, позивачеві було донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість по господарських операціях із Приватним підприємством "Юнісеф", які орган державної податкової служби вважає фіктивними, про що прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується із наведеними висновками відповідача та прийняттям оспорюваних податкових повідомлень-рішень, вказує, що в органу державної податкової служби були відсутні для цього будь-які підстави. Зокрема, позивач вважає, що валові витрати підприємства підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а податковий кредит з податку на додану вартість - податковими накладними, які відповідають вимогам закону. З огляду на це, просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила повністю, на обґрунтування своїх заперечень пояснила, що в ході проведення перевірки Приватного підприємства "Будсервіс-Стандарт" було встановлено формування останнім даних податкового обліку на підставі результатів господарських операцій із контрагентом - Приватне підприємство "Юнісеф". Проте, на момент проведення перевірки вказане підприємство було відсутнє за зареєстрованим місцезнаходженням, а з наявних в органу державної податкової служби відомостей вбачалася відсутність у нього працівників, складських та виробничих приміщень, майна та обладнання. З огляду на це, відповідач прийшов до висновку, що господарські операції між Приватним підприємством "Будсервіс-Стандарт" та Приватним підприємством "Юнісеф" не носили реального характеру, що, в свою чергу, свідчить про порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР. Вказані висновки в подальшому знайшли своє підтвердження у вироку Рівненського міського суду від 25-26.05.2010 року по кримінальній справі №1-386/10, в якому зазначено, що засновники Приватного підприємства "Юнісеф" використовували дане підприємство з метою прикриття власної незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів у готівку та мінімізації податкових зобов'язань для різних суб'єктів підприємницької діяльності. З огляду на наведене, представник відповідача вважає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення було прийнято в межах визначених законом повноважень органу державної податкової служби та за наявності відповідних підстав. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судом встановлено, що з 23.09.2009 року по 06.10.2009 року Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Будсервіс-Стандарт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, результати якої оформлено актом від 26.10.2009 року №1208/23-34119173 (т. 1 а.с. 12-48).

На підставі акту перевірки органом державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000412340/0 від 22.10.2009 року, яким платнику податків визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 355208,00 грн., в тому числі 236805,00 грн. за основним платежем та 118403,00 грн. штрафу (т. 2 а.с. 66);

- №0000422340/0 від 22.10.2009 року, яким платнику податків визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 284166,00 грн., в тому числі 189444,00 грн. за основним платежем та 94722,00 грн. штрафу (т. 2 а.с. 65).

Вказані податкові повідомлення-рішення Приватним підприємством "Будсервіс-Стандарт" оскаржено в адміністративному порядку. За результатами розгляду, первинну та повторні скарги підприємства залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін (т. 2 а.с. 83-106).

Податкові повідомлення-рішення від 19.04.2010 року №0000412340/3, №0000412340/3, прийняті за наслідками розгляду повторної скарги, платником податків, з урахуванням строків давності, оскаржено до суду (т. 1 а.с. 10-11).

В основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень покладено висновки відповідача про безтоварність господарських операцій Приватного підприємства "Будсервіс-Стандарт" з контрагентом - Приватне підприємство "Юнісеф", що призвело до завищення позивачем валових витрат ІІІ кварталу 2008 року на загальну суму 947220,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 236805,00 грн. і порушення вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР, а також завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за травень-вересень 2008 року на загальну суму 189444,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 189444,00 грн. (в тому числі за травень 2008 року - на 35250,00 грн., за червень 2008 року - на 14667,00 грн., за липень 2008 року - на 17500,00 грн., за серпень 2008 року - на 112027,00 грн., за вересень 2008 року - на 10000,00 грн.) і порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

Суд погоджується з наведеними висновками органу державної податкової служби, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають нормам закону і фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання.

Вимога щодо реальних змін майнового стану підприємства, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами податкового законодавства України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року передбачено, що в разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.

Проте, будь-які документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними та братися платником податків до уваги при визначенні об'єктів оподаткування.

Як вбачається з наданих позивачем для перевірки та в судове засідання документів, які останній вважає первинними, Приватним підприємством "Будсервіс-Стандарт" було зафіксовано протягом спірного періоду здійснення наступних господарських операцій із контрагентом Приватним підприємством "Юнісеф".

1. 14.05.2008 року між Приватним підприємством "Будсервіс-Стандарт" (Генпідрядник) та Приватним підприємством "Юнісеф" (Субпідрядник) укладено договір субпідряду №01/05, предметом якого стало виконання будівельно-монтажних робіт, а саме, робіт по влаштуванню перекриттів, підлог, стін з цегли та піноблоків і влаштуванню сходової клітини та ліфтової шахти при будівництві "Критого акумулятора рядового вугілля місткістю 15 тис. т." на ЗАТ "Донецьксталь-металургійний завод" в м. Красноармійськ Донецької області. Згідно пунктів 5-6 даного договору, орієнтовна вартість робіт становить 532065,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 88677,50 грн., вартість послуг генерального підряду складає 7% від вартості робіт, за вирахуванням вартості матеріалів (т. 1 а.с. 159-167).

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано: довідку про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року типової форми №КБ-3, підписану ПП "Будсервіс-Стандарт" та ПП "Юнісеф" 01.08.2008 року, згідно якої вартість робіт складає 528726,00 грн.; акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року типової форми №КБ-2в, підписані ПП "Будсервіс-Стандарт" та ПП "Юнісеф" 01.08.2008 року, на загальну суму 540020,00 грн., в тому числі витрати на працю робітників, не зайнятих обслуговуванням машин 11294,00 грн.; акт послуг підряду, підписаний ПП "Будсервіс-Стандарт" та ПП "Юнісеф" 01.08.2008 року, згідно якого вартість послуг генерального підряду складає 35207,83 грн., в тому числі ПДВ у сумі 5867,97 грн. (т. 1 а.с. 168-196).

На підтвердження здійснення розрахунків за даним договором позивачем надано платіжні доручення на загальну суму 493518,17 грн., а саме: від 19.05.2008 року №14 на суму 49000,00 грн.; від 26.05.2008 року №16 на суму 18000,00 грн.; від 29.05.2008 року №4 на суму 70000,00 грн.; від 30.05.2008 року №8 на суму 57000,00 грн.; від 09.06.2008 року №12 на суму 80000,00 грн.; від 12.06.2008 року №16 на суму 8000,00 грн.; від 16.07.2008 року №73 на суму 60000,00 грн.; від 25.07.2008 року №77 на суму 45000,00 грн.; від 06.08.2008 року №79 на суму 25000,00 грн.; від 13.08.2008 року №91 на суму 60000,00 грн.; від 19.09.2008 року №117 на суму 4018,17 грн. (т. 1 а.с. 242-247).

Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 01.09.2008 року, за Приватним підприємством "Будсервіс-Стандарт" рахується заборгованість перед Приватним підприємством "Юнісеф" за договором субпідряду №01/05 від 14.05.2008 року, яка складає 4018,17 грн. (т. 1 а.с. 197).

2. 04.08.2008 року між Приватним підприємством "Будсервіс-Стандарт" (Генпідрядник) та Приватним підприємством "Юнісеф" (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду №02/05, предметом якого стало виконання будівельно-монтажних робіт, а саме, робіт по влаштуванню перекриттів, підлог, стін з цегли та піноблоків і влаштуванню сходової клітини та ліфтової шахти при будівництві "Критого акумулятора рядового вугілля місткістю 15 тис. т." на ЗАТ "Донецьксталь-металургійний завод" в м. Красноармійськ Донецької області. Згідно пунктів 5-6 даного договору, орієнтовна вартість робіт становить 547938,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 91323,00 грн., вартість послуг генерального підряду складає 6% від вартості робіт, за вирахуванням вартості матеріалів (т. 1 а.с. 198-206).

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано: акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року типової форми №КБ-2в, підписані ПП "Будсервіс-Стандарт" та ПП "Юнісеф" 29.08.2008 року, на загальну суму 556696,00 грн., в тому числі витрати на працю робітників, не зайнятих обслуговуванням машин 8758,00 грн.; акт послуг підряду, підписаний ПП "Будсервіс-Стандарт" та ПП "Юнісеф" 29.08.2008 року, згідно якого вартість послуг генерального підряду складає 32505,83 грн., в тому числі ПДВ у сумі 5417,64 грн. (т. 1 а.с. 207-227).

На підтвердження здійснення розрахунків за даним договором позивачем надано платіжні доручення на загальну суму 187481,83 грн., а саме: від 19.09.2008 року №119 на суму 93981,83 грн.; від 22.09.2008 року №122 на суму 21900,00 грн.; від 13.10.2008 року №131 на суму 30000,00 грн.; від 15.10.2008 року №153 на суму 9800,00 грн.; від 24.10.2008 року №148 на суму 31800,00 грн. (т. 1 а.с. 248-250).

3. 01.09.2008 року між Приватним підприємством "Будсервіс-Стандарт" (Генпідрядник) та Приватним підприємством "Юнісеф" (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду №09/02, предметом якого стало виконання капітального ремонту приміщення гуртожитку №2 Рівненського державного гуманітарного університету. Згідно пунктів 5-6 даного договору, орієнтовна вартість робіт становить 128054,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 21342,33 грн., вартість послуг генерального підряду складає 5% від вартості робіт (т. 1 а.с. 228-236).

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано: довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року типової форми №КБ-3, підписану ПП "Будсервіс-Стандарт" та ПП "Юнісеф" 30.09.2008 року, згідно якої вартість робіт складає 60000,00 грн.; акт приймання робіт за вересень 2008 року, підписаний ПП "Будсервіс-Стандарт" та ПП "Юнісеф", на загальну суму 60000,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 10000,00 грн.; акт послуг підряду, підписаний ПП "Будсервіс-Стандарт" та ПП "Юнісеф" 30.09.2008 року, згідно якого вартість послуг генерального підряду складає 3000,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 500,00 грн. (т. 1 а.с. 237-240).

На підтвердження здійснення розрахунків за даним договором позивачем надано платіжні доручення на загальну суму 57000,00 грн., а саме: від 02.10.2008 року №126 на суму 50000,00 грн.; від 13.10.2008 року №130 на суму 7000,00 грн. (т. 1 а.с. 250а).

Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 07.10.2008 року, за Приватним підприємством "Будсервіс-Стандарт" рахується заборгованість перед Приватним підприємством "Юнісеф" за договором субпідряду №09/02 від 01.09.2008 року, яка складає 7000,00 грн. (т. 1 а.с. 241).

Таким чином, заборгованість Приватного підприємства "Будсервіс-Стандарт" перед Приватним підприємством "Юнісеф" за договорами субпідряду №01/05 від 14.05.2008, №02/05 від 04.08.2008 року, №09/02 від 01.09.2008 року складає в загальному 327950,40 грн.

Витрати по господарських операціях з Приватним підприємством "Юнісеф" у загальній сумі 947220,00 грн. позивачем включено до складу валових витрат, що відображено у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2008 року, поданій платником податку до органу державної податкової служби 07.11.2008 року (т. 2 а.с. 27-30).

Податок на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних Приватним підприємством "Юнісеф", у загальній сумі 189444,00 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, у тому числі за травень 2008 року - у сумі 35250,00 грн., за червень 2008 року - у сумі 14667,00 грн., за липень 2008 року - у сумі 17500,00 грн., за серпень 2008 року - у сумі 112027,00 грн., за вересень 2008 року - у сумі 10000,00 грн., що відображено у податкових деклараціях з податку на додадну вартість за відповідні податкові періоди (т. 2 а.с. 1-22, 31-64).

Проте, суд не приймає надані позивачем для перевірки та в судове засідання документи, як доказ на підтвердження факту здійснення господарських операцій із Приватним підприємством "Юнісеф", та ставить під сумнів їх достовірність.

У матеріалах справи наявний вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 25-26.05.2010 року по кримінальній справі №1-386/10, яким ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200, за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 визнано винними за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст.205, за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200, за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 визнано винними за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_9 визнано винними за ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України (т. 2 а.с. 107-141).

Як вбачається з даного вироку, в листопаді 2007 року громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діючи як організатори та керівники організованої злочинної групи, з відома всіх її учасників, переслідуючи спільну злочинну мету щодо отримання незаконних доходів на постійній основі шляхом придбання юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів у готівку та мінімізації податкових зобов'язань для різних суб'єктів підприємницької діяльності, отримали у попереднього засновника - громадянки ОСОБА_10, корпоративні права на Приватне підприємство "Юнісеф", яке було зареєстроване з 26.10.2004 року. 09.11.2007 року вказаними особами було внесено зміни до відомостей про Приватне підприємство "Юнісеф", що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема, директором підприємства призначено громадянина ОСОБА_11

Вироком встановлено, що протягом 2007-2008 років, з метою досягнення злочинної мети, в установах банків було відкрито розрахункові рахунки Приватного підприємства "Юнісеф", зокрема, 21.01.2008 року у Рівненській філії АБ "Брокбізнесбанк" за №260023015900, 05.08.2008 року у Рівненській філії ТОВ "Укрпромбанк" за №2600301300472, а також змінено зразки підписів та відбиток печатки для використання розрахункового рахунку за №260011038, відкритого 08.11.2004 року у Рівненській філії ВАТ АБ "Укргазбанк" попереднім засновником, які в подальшому використовувались членами даної організованої злочинної групи для конвертації безготівкових грошових коштів у готівку.

У вироку суду зазначено, що за період часу з 01.01.2008 року по 20.11.2008 року на вказані розрахункові Приватного підприємства "Юнісеф" з метою конвертації у готівку незаконно надійшли, начебто як оплата за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги від різних суб'єктів підприємницької діяльності, грошові кошти в загальній сумі 34786827,00 грн., а саме:

- за період з 01.01.2008 року до 03.10.2008 року на розрахунковий рахунок в Рівненській філії ТОВ "Укргазбанк" №260011038 в сумі 2710127 грн. 00 коп.;

- за період з 13.08.2008 року до 20.11.2008 року на розрахунковий рахунок в Рівненській філії ТОВ "Укрпромбанк" №2600301300472 в сумі 12462846 грн. 00 коп.;

- за період з 01.01.2008 року до 17.11.2008 року на розрахунковий рахунок в Рівненській філії АБ "Брокбізнесбанк" №260023015900 в сумі 19613854 грн. 00 коп.

Крім того, у вироку судом зазначено, що Приватне підприємство "Юнісеф" самостійно не виконувало будь-яких будівельних робіт, а укладення договорів, підписання актів виконаних робіт та проведення безготівкового розрахунку саме через вказане підприємство було обумовлено наявністю в останнього ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури та можливістю переведення отриманих безготівкових коштів у готівку шляхом використання злочинної схеми.

Згідно вказаного вироку, суд прийшов до висновку щодо відсутності у діяльності Приватного підприємства "Юнісеф" розумних економічних або інших причин (ділової мети) та неможливості реального виконання даним підприємством взятих на себе господарських зобов'язань. Тому, суд вважав доведеним, що діяльність Приватного підприємства "Юнісеф" протягом спірного періоду носила фіктивний характер (с. 62 вироку, т. 2 а.с. 137).

Суд при дослідженні наданих позивачем для перевірки та в судове засідання документів на підтвердження здійснення господарських операцій між Приватним підприємством "Будсервіс-Стандарт" та Приватним підприємством "Юнісеф" встановив, що вказані документи були складені протягом травня - жовтня 2008 року, тобто, в період, коли дане підприємство використовувалось із метою прикриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів у готівку та мінімізації податкових зобов'язань для різних суб'єктів підприємницької діяльності. Зі сторони Приватного підприємства "Юнісеф" документи підписувались директором ОСОБА_11, який відповідно до вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 25-26.05.2010 року по кримінальній справі №1-386/10, діяв на виконання вказівок громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_3, котрих в подальшому визнано винними у фіктивному підприємництві. Кошти на оплату вартості робіт Приватним підприємством "Будсервіс-Стандарт" сплачувались на розрахункові рахунки Приватного підприємства "Юнісеф" в Рівненській філії ТОВ "Укрпромбанк" №2600301300472 та в Рівненській філії АБ "Брокбізнесбанк" №260023015900, які, як зазначено у вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 25-26.05.2010 року по кримінальній справі №1-386/10, відкривалися та використовувалися для конвертації безготівкових грошових коштів у готівку.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що надані позивачем для перевірки та в судове засідання документи є формально складеними та не можуть вважатися безумовним підтвердженням реальності господарських операцій між Приватним підприємством "Будсервіс-Стандарт" та Приватним підприємством "Юнісеф", а отже не є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року.

При цьому, суд не бере до уваги твердження представника позивача щодо відсутності у Приватного підприємства "Будсервіс-Стандарт" необхідних потужностей для самостійного виконання будівельно-монтажних робіт, які були предметом договорів, укладених із Приватним підприємством "Юнісеф". Суд не заперечує проти можливості дійсного виконання таких робіт із залученням інших суб'єктів господарювання, проте сукупність встановлених у вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 25-26.05.2010 року по кримінальній справі №1-386/10 обставин, свідчить про неможливість їх виконання саме Приватним підприємством "Юнісеф".

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР та пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду адміністративної справи.

Отже, визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 236805,00 грн. та нарахування штрафу у сумі 1184003,00 грн., а також визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 189444,00 грн. та нарахування штрафу у сумі 94722,00 грн. є правомірним та законним.

Тому, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати на користь відповідача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Приватному підприємству "Будсервіс-Стандарт" у задоволенні адміністративного позову до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2010 року №0000412340/3, №0000422340/3 - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.