Ухвала суду № 33099284, 22.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11475/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представника позивача Ішакевич М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2013 року у справі за позовом українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач 1) та Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач 2) про скасування податкового повідомлення-рішення 05.03.2010р. №0001172203/0 та рішення Державної податкової Адміністрації у м. Києві № 3632/10/25-114 від 21.07.2010 року про результати розгляду скарги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2010 в частині позовної вимоги про скасування рішення ДПА у м. Києві від 21.07.2010 № 3632/10/25-114 провадження у справі закрито.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року.

Результати перевірки відображено в акті №52/22-03/19367453 від 22.02.2010 року, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.2, абзац 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 1 721 887 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001172203/0 від 05 березня 2010 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 122 763,00 грн., у тому числі донараховано зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 721 887,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 400 876,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 05.03.2010 року №0001172203/0 було оскаржене товариством в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва.

За результатами розгляду даної скарги рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 13.05.2010 №22564/10/250011 скаргу позивача задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.03.2010 №0001172203/0 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 19 876,0 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0001172203/1 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 3 102 887,00 грн., у тому числі: основний платіж - 1 721 887,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 381 000,00 грн.

Не погодившись з рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 13.05.2010 №22564/10/250011, яким скаргу позивача було задоволено частково, 25.05.2010 року позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 05.03.2010 №0001172203/0 до Державної податкової адміністрації у м. Києві.

Крім цього, 21.05.2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2010 №0001172203/0 (справа № 2а-8106/10/2670).

В подальшому позивач у зв'язку з існуванням рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 13.05.2010 №22564/10/250011 змінив предмет позову та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0001172203/1, яке було прийняте відповідачем 1 за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 05.03.2010 №0001172203/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2010 року по справі 2а-8106/10/2670 позов задоволено.

21.07.2010 року відповідачем 2 було за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення було прийнято рішення № 3632/10/25-114, яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 05.03.2010 №0001172203/0 - без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача-1 від 05.03.2010 №0001172203/0 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не порушені у зв'язку з тим, що дане рішення відповідача-1 вважається відкликаним.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

На час існування спірних правовідносин спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі - Закон 2181-III).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є податкове повідомлення-рішення від 05.03.2010 №0001172203/0.

Судом встановлено, що дане податкове повідомлення-рішення за результатами адміністративного оскарження було скасоване рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 13.05.2010 №22564/10/250011 з винесенням податкового повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0001172203/1.

Положеннями п. 1.20 Закону 2181-III передбачено, що апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

Порядок апеляційного узгодження податкового зобов'язання визначено п. 5.2 Закону 2181-III.

Згідно з вимогами пп. 5.2.2. п. 5.2 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.

Відповідно до пп. 5.2.5. п. 5.2 Закону 2181-III з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

На підставі аналізу наведених норм законодавства суд приходить до висновку, що у зв'язку зі зверненням до суду 21.05.2013 року з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2010 №0001172203/0 (справа № 2а-8106/10/2670) та повідомленням про цей факт Державної податкової адміністрації в м. Києві листом від 09.06.2010 року № 648/06, що міститься в матеріалах справи (а.с. 123, том 1), процедура адміністративного оскарження в даній справі в силу положень пп. 5.2.5. п. 5.2 Закону 2181-III є завершеною.

Виходячи з цього, рішення Державної податкової Адміністрації у м. Києві № 3632/10/25-114 від 21.07.2010 року про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 05.03.2010 №0001172203/0 залишено без змін, прийняте після закінчення процедури адміністративного оскарження та не має юридичного значення.

При цьому, чинним залишилося рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 13.05.2010 №22564/10/250011, яким податкове повідомлення-рішення від 05.03.2010 №0001172203/0 скасоване з винесенням податкового повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0001172203/1.

Згідно з п. б пп. 6.4.1 п. 6.4 Закону 2181-III податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 05.03.2010 №0001172203/0 в силу положень п. б пп. 6.4.1 п. 6.4 Закону 2181-III є відкликаним, а тому не порушує прав та інтересів позивача, внаслідок чого позов задоволенню не підлягає.

Посилання апелянта на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012 року по справі 2а-8106/10/2670 за позовом українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0001172203/1, винесену за результатами перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2010 року по справі 2а-8106/10/2670 за нововиявленими обставинами не приймається судом до уваги, оскільки предметом спору по цій справі є скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0001172203/1, що є відмінним від предмета спору по справі, що розглядається.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку відмову в задоволенні вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 23.08.2013 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.