Справа № 421/1232/13-ц
Провадження № 22ц/782/3541/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Кострицького В.В.
суддів:Стахової Н.В., Сергєєвої С.В.
при секретарі - Зеленській К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 22 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Услуга» м. Золоте-1 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку,-
в с т а н о в и л а:
05 квітня 2013 року позивач звернулася до суду першої інстанції із позовом до Комунального підприємства «Услуга» м. Золоте-1 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку. В обґрунтування позову зазначила, що з 16 травня 2007 року по 09 травня 2012 року перебувала в трудових відносинах з підприємством відповідача. На час звільнення підприємство мало перед нею заборгованість по сплаті заробітної плати, а саме: за грудень 2011 року в сумі 977,89 грн., січень 2012 року - 2540,37 грн., лютий 2012 року 2240,53 грн., березень 2012 року 5253,55 грн. на загальну суму 10994,34 грн., яку просила стягнути з відповідача на її користь. Крім того, за час затримки виплати заробітної плати просила стягнути середній заробіток в сумі 41667,98 грн. за період з 09.03.2012 року по 04.04.2013 року.
Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 22 липня 2013 року позовні вимоги задоволені частково: з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 10994,34 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 20000 грн., а також на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Первомайського міського суду Луганської області від 22 липня 2013 року змінити. Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, не з'ясував всіх обставин і тому невірно визначив розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку .
Заперечень проти апеляційної скарги іншими учасниками не надано.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
Позивач з 16 травня 2007 року по 09 березня 2012 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Заборгованість по заробітній платі складає 10994,34 грн. Згадана сума заборгованості сторонами визнається. Позивач, перебуваючи на обліку в Первомайському центрі зайнятості, отримала допомогу по безробіттю в розмірі 5387,36 грн.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Сторони в судове засідання не зявились хоча були повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.
Задовольняючи частково позовні вимоги та зменшуючи розмір стягнутої суми, суд першої інстанції виходив з того, що при частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Такий висновок суду є помилковим з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
В ст. 117 КЗпП України зазначається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем були заявлені вимоги щодо стягнення на її користь заборгованості по виплаті заробітної плати на загальну суму 10994,34 грн., а також середній заробіток в сумі 41667,98 грн. за період з 09.03.2012 року по 04.04.2013 року. Рішенням суду на користь ОСОБА_3 стягнута сума заборгованості по виплаті заробітної плати в повному обсязі заявленому в позовній заяві(а.с.2).. Виходячи з наведеного, у суду першої інстанції не було правових підстав вважати, що позов про стягнення несплаченої заробітної плати задоволено частково, тому судова колегія вважає, що посилання суду на п.20 Пленуму ВСУ №9 від 06 листопада 1992 року є неспроможним і стосується ситуацій коли суд частково задовольняє основні позовні вимоги, позовна вимога про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати є похідною від вимоги про стягнення несплаченої заробітної плати, а тому на думку колегії, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку повинна бути стягнута в повному розмірі.
Невірне застосування норм матеріального права є підставою для зміни рішення. За таких підстав апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, збільшивши суму стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 20000 гривень до 41667 грн. 98 коп. на користь ОСОБА_3 з КП «Услуга» м. Золоте-1 та збільшивши суму судового збору відповідно до вимог ст..88 ЦПК України до 526 грн. 62 коп. на користь держави з КП «Услуга» м. Золоте-1.
На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307, п.4 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. 316,317,319 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 22 липня 2013 року змінити, збільшивши суму стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 20000 гривень до 41667 гривень 98 копійок на користь ОСОБА_3 з Комунального підприємства «Услуга» м. Золоте-1 кв. Сонячний б.5 кв.2., та збільшивши суму судового збору з 229 гривень 40 копійок до 526 грн. 62 коп. на користь держави з Комунального підприємства «Услуга» м. Золоте-1, кв. Сонячний б.5 кв.2.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набуває чинності негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді:
Судове рішення № 33099085, Апеляційний суд Луганської області було прийнято 21.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 421/1232/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: