ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.08.2013 р. Справа № 904/2365/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача
суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.
при секретарі судового засідання Євстигнеєвій Т.О.
за участю представниквів сторін:
від позивача: Шкіль О.В., представник, довіреність №21 від 03.01.13;
від відповідача: Бойко П.Ю., представник, довіреність № б/н від 04.03.13;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2013р. у справі №904/2365/13-г
за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий
фонд України", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод
"Любомирівка", с. Соколівка, Верхньодніпровський район,
Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості
В С Т А Н О В И В:
По справі оголошувалася перерва з 12.08.2013р. по 21.08.2013р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Татарчука В.О., суддів Коваленко О.О., Золотарьової Я.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод "Любомирівка" на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" - 357544,20 грн боргу, 7 150,88 грн витрат по сплаті судового збору. Повернуто ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" з державного бюджету 25 229,57 грн. судового збору у зв`язку із зменшенням останнім позовних вимог. В частині стягнення штрафу - 178772,10 грн в позові відмовлено з огляну на наявність підстав відповідно до п. 6.1. договору, які звільнюють Відповідача від відповідальності за невиконання договору.
Не погодившись із зазначеним рішенням в частині відмови у стягнення штрафу, Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення та позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом було неправильно оцінено та досліджено докази у справі щодо наявності форс-мажорних обставин та їх впливу на виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Ухвалою суду від 12.08.2013р. на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 09.08.2013р. у зв`язку з відпусткою суддів постійно діючої колегії суддів Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В., справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Дарміна М.О., Березкіної О.В.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечив з огляду на те, що висновок про форс-мажорні обставини №2448/05-4 від 18.10.2012р. є підставою для застосування ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України та звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання. Вказав також, що положення п. 8 Порядку № 977 не обґрунтовують правомірність нарахування Позивачем штрафу у розмірі 178722,10 грн, оскільки вказаним положенням визначено підстави та порядок продовження строку виконання боржником зобов`язань, що виникли на підставі договору з Позивачем. Просить рішення суду залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 02.10.2009 р. між ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" - Сторона 1 (надалі позивач) та ТОВ "Племзавод "Любомирівка" - Сторона 2 (надалі відповідач) було укладено договір сортозаміни № 7-50.
За умовами цього договору сторона-1 зобов'язується передати у власність сторони-2 товар - насіння озимої пшениці першої репродукції сорту "Куяльник" в кількості 400 тонн по ціні 1070 грн/т з урахуванням ПДВ. Сторона 2 зобов'язується передати у власність сторонни-1 товар - насіння озимої пшениці сорту "Вдала" першої репродукції урожаю 2010 року в кількості 240 тон та насіння озимої пшениці сорту "Благодарка одеська" першої репродукції урожаю 2010 року в кількості 200 тонн по ціні 972,72 грн/т з урахуванням ПДВ.
В подальшому сторонами було укладено додаткові угоди до договору: №01 від 30.10.2009р., №02 від 17.11.2010р., якими змінювалися умови та строки передачі насіння стороною-2, та остаточно угодою №120312\7-01 від 12.03.2012р. сторони погодили, що на виконання умов договору на загальну суму 357544,20 грн сторона -2 зобов'язується передати стороні -1 насіння ярого ячменю сорту «Санктрум» 1 репродукції врожаю 2012р. у кількості 345 тон - до 15.08.2012р.
Факт виконання своїх зобов'язань за договором стороною-1 підтверджується актом приймання-передачі насіння від 02.10.2009р., видатковими накладними №7-73 від 02.10.2009р., №7-81 від 02.11.2009р. та не заперечується відповідачем.
Сторона-2 (відповідач) своїх зобов'язань за угодою від 12.03.2012р. не виконала, та позивач просить стягнути з відповідача (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) заборгованість 357544,20 грн та штраф 178772,10 грн.
За даних фактичних обставин між сторонами склалися правовідносини міни, які врегульовані ст.ст. 715, 716 Цивільного кодексу України, згідно яких за договором міни кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. До вказаних відносин застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, поставки, тощо.
За умовами п. 3.2 договору сортозаміни №7-50 від 02.10.2009р. при неможливості сторони-2 передати стороні-1 насіння до 15 серпня 2010р. в кількості, яка вказана в п. 1 за згодою сторони-1 сторона-2 може провести розрахунки коштами або іншою сільгосппродукцією на суму еквівалентну ринковій вартості насіння по ціні, яка складеться на біржовому ринку України з урахуванням сортових надбавок на момент проведення розрахунків, але не нижче вартості переданого насіння вказаного в п. 2.1 цього договору. Отже, вимоги позивача про сплату коштів не суперечать умовам договору.
Відповідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачем не надано доказів виконання зобов'язань щодо передачі насіння на суму 357544,20 грн чи сплати цих грошових коштів, тому вказані вимоги правомірно задоволені господарським судом, що не оспорюється і сторонами.
За умовами п.3 угоди №120312\7-01 від 12.03.2012р. у разі невиконання або часткового невиконання стороною-2 пункту 1 цього договору, сторона-1 має право застосувати штрафні санкції у розмірі 50% від суми, що відшкодовується та (або) майна, яке передається.
Відмовляючи у задоволенні вимог щодо стягнення передбаченого умовами договору штрафу, суд першої інстанції послався на наявність форс-мажорних обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності та підтверджені Висновком Торгово-промислової палати України №2448/05-4 від 18.10.2012р.
Разом з тим, колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим з огляду на наступне.
За приписами статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Умовами спірного договору передбачено (п.п. 6.1, 6.5), що сторони не несуть відповідальності за невиконання будь-яких положень цього договору, якщо це спричинено діями сил, що є за межами контролю сторонами, яка не виконала своїх обов'язків, а саме: стихійне лихо, вкрай несприятливі погодні умови, пожежі, війни, воєнні дії, страйки, громадські безпорядки, втручання влади, далі - обставини непереборної сили. Даний перелік не є вичерпним. Сторона, яка постраждала від обставин дії непереборної сили повинна негайно, але не пізніше моменту їх виникнення, сповістити іншу сторону телеграмою чи факсом поро настання таких обставин, їх і можливу тривалість. Якщо сторона вчасно не сповістить іншу сторону про вищевикладені обставини, то вона не має права на них посилатися, крім випадку, коли сама обставина непереборної сили перешкоджає такому повідомленню.
З наведених норм та умов договору слідує, що особа звільняється від відповідальності у разі наявності таких обставин та причинно-наслідкового зв'язку між дією цих обставин та невиконанням стороною своїх зобов'язань.
Відповідачем надано копія висновку про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України №2448/05-4 від 18.10.2012р., відповідно до якого, внаслідок несприятливих умов перезимівлі 2011-2012 років, посухи у весняно-літній період 2012р. та градобою 04.09.2012р. на площах відповідача загинули посіви озимої пшениці на площі 74,6 га, озимого ячменю - 43 га, сої - 84 га, кукурудзи на зерно - 99,6 га, соняшнику - 320 га. Вищевказані несприятливі погодні умови, що спричинили загибель посівів сільськогосподарських культур на площах ТОВ "Племзавод "Любомирівка" станом на 18.04.2012р., 09.07.2012р. та 08.10.2012р. є форс-мажорними обставинами.
Як встановлено вище судом, відповідач повинен був передати позивачу насіння ярого ячменю сорту «Санктрум» 1 репродукції у кількості 345 тон врожаю 2012р. Вище вказаним висновком Торгово-промислової палати України підтверджується загибель посівів озимого ячменю на площі 43 га. Відомостей про посіви чи втрату посівів ярого ячменю відповідачем не надано, тобто висновок про форс-мажорні обставини взагалі не стосується предмету спору - насіння ярого ячменю сорту «Санктрум» та відповідачем взагалі не доводиться, що для виконання умов договору у 2012р. ним здійснювалися посіви такого ячменю, на якій площі, яку кількість врожаю він планував зібрати та яку зібрав фактично.
Як вбачається з листа ТОВ "Племзавод "Любомирівка" №170 від 12.09.2012р. станом на 12.09. у відповідача було наявне насіння ярого ячменю в кількості 160 тон, яке було затарено в мішки, але не відповідало умовам договору по чистоті. В зв'язку з чим відповідач зобов'язувався передати позивачу це насіння в строк до 01.11.2012р. Необхідність додаткової очистки насіння підтверджена також результатами аналізу насіння №759-766 від 28.08.2012р., що здійснений Верхньодніпровською районною державною насіннєвою інспекцією. На аналіз було надано лише 100 тон насіння свого урожаю 2012р., ячмінь ярий «Санктрум».
З наведеного вбачається, що відповідач станом на 12.09.2012р. частково мав насіння ячменю, яке було предметом передачі позивачу, але не здійснив його доочистку та не передав останньому на виконання умов договору.
За встановлених обставин не вбачається причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажорними обставинами, які встановлені Висновком Торгово-промислової палати України №2448/05-4 від 18.10.2012р., та невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо передачі позивачу насіння ярого ячменю «Санктрум» або неможливістю сплати обумовленої договором суми грошових коштів. Відтак, колегія суддів вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача обумовленого договором штрафу та в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про повернення сплаченого судового збору в зв'язку із зменшенням позовних вимог. Також, підлягає поверненню позивачу зайво сплачений судовий збір в сумі 3575,44 грн, оскільки відповідно до п\п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги судовий збір сплачується в розмірі 50% ставки обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції як прийняте за невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, частковому скасуванню в частині відмови у стягненні штрафу 178772,10 грн з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову.
Судові витрати по апеляційній скарзі відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2013р. у справі №904/2365/13-г скасувати частково в частині відмови в позові про стягнення штрафу - 178 772,10 грн. В цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод "Любомирівка" - 51663, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Соколівка, вул. Гвоздовського, 1, (код ЄДРПОУ 36464789) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" - 03038, м. Київ, вул. Ямська, 32, (код ЄДРПОУ 30518866) штраф - 178 772,10 грн (сто сімдесят вісім тисяч сімсот сімдесят дві грн 10 коп) та витрати по сплаті судового збору - 3 575, 45 грн (три тисячі п`ятсот сімдесят п`ять грн 45 коп).
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод "Любомирівка" - 51663, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Соколівка, вул. Гвоздовського, 1, (код ЄДРПОУ 36464789) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" - 03038, м. Київ, вул. Ямська, 32, (код ЄДРПОУ 30518866) судовий збір по апеляційній скарзі - 1787, 72 грн (одну тисячу сімсот вісімдесят сім грн 72 коп).
Повернути Державному підприємству "Державний резервний насіннєвий фонд України" з державного бюджету надмірно сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір - 3575,44 грн, про що винести ухвалу.
Виконання постанови щодо видачі наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.
Повний текст постанови складено 22.08 2013р.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна
Судове рішення № 33098581, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 21.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/2365/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: