Ухвала суду № 33098230, 20.08.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20 серпня 2013 року Справа № 913/2204/13

Провадження №17в/913/2204/13

Суддя Фонова О.С., розглянувши матеріали за позовом

Публічного акціонерного товариства фірма «Луганськмеблі», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛТ», м. Кремінна Луганської області

про виселення та повернення майна

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги:

- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛТ» з нежитлового приміщення – складу, площею 466,5 кв.м., розташованого за адресою: вул. Лутугінська, 1 у м. Луганську, який був наданий в оренду відповідно до договору найму (оренди) нежитлового приміщення №25/02 від 25.02.2013;

- зобов‘язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛТ» повернути за актом приймання-передачі Публічному акціонерному товариству фірма «Луганськмеблі» приміщення складу, площею 466,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Лутугінська, 1, який був наданий в оренду відповідно до договору найму (оренди) нежитлового приміщення №25/02 від 25.02.2013.

Згідно з п.5 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується.

В порушення вимог вищевказаної норми, до позовної заяви, яка надійшла до господарського суду Луганської області 20.08.2013, позивачем не надано належних доказів вартості майна, яке слід витребувати у відповідача.

Так, у мотивувальній частині позовної заяві позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку ціни позову. Крім того, позивачем не зазначена вартість майна (приміщення складу), яке слід повернути відповідачу та не подано доказів в обґрунтування цієї вартості.

Як зазначено в пункті 2.7 Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Водночас, згідно з п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В порушення вимог вищевказаної норми, до позовної заяви, яка надійшла до суду, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» на 01.01.2013 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1147 грн. 00 коп.

Так, у позовній заяві позивачем заявлені дві вимоги:

1) немайнового характеру – виселення з нежитлового приміщення;

2) майнового характеру - повернення майна, яка є заявою майнового характеру, оскільки така вимога підлягає вартісній оцінці.

Відповідно до 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв’язку з вимогами, заснованими на приписах частини п’ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов’язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду).

Пунктом 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно пункту 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Однак, позивачем в якості доказу сплати судового збору, до позовної заяви додане лише платіжне дорученням №247 від 14.08.2013 у сумі 1147,00 грн. (про сплату вимоги немайнового характеру), тоді як заявнику треба було також сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру - повернення майна.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви заявнику без розгляду.

За таких обставин, дану позовну заяву слід повернути заявнику без розгляду.

При подачі позову позивачем через Публічне акціонерне товариство «ЕНЕРГОБАНК» відділення №1 в м. Луганську за платіжним дорученням №247 від 14.08.2013 сплачено судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 1147,00 грн.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

За таких обставин, судовий збір у сумі 1147,00 грн., слід повернути позивачу на підставі п. 2 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011.

Керуючись п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

у х в а л и в:

1. Повернути позовну заяву заявнику без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

2. Повернути позивачу - Публічному акціонерному товариству фірма «Луганськмеблі», м. Луганськ, вул. Лутугінська, буд. 1, ідентифікаційний код 05401070, судовий збір в сумі 1147,00 грн., сплачений за платіжним дорученням №247 від 14.08.2013.

Підставою для повернення судового збору є дана ухвала, засвідчена печаткою господарського суду Луганської області.

Додаток (тільки заявнику): на 29 аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення на сплату судового збору № 247 від 14.08.2013 у сумі 1147,00 грн.

Суддя О.С. Фонова